8.2 Міжнародні кредитні відносини

Міжнародним кредитом називають форму руху позичкового капіталу як об'єкту міжнародних відносин, пов'язану з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості й платності.

Об'єктивною основою міжнародного кредиту є інтернаціоналізація виробництва і капіталу та інтенсифікація міжнародних економічних зв'язків, що є результатом поглиблення міжнародного поділу праці.

Міжнародний кредит виконує ряд функцій. Основні з них:

1. Забезпечення перерозподілу фінансових і матеріальних ресурсів між країнами, що дозволяє використовувати їх з більшою ефективністю чи задовольняти найгостріші потреби в позичковому капіталі.

2. Залучення тимчасово вільних грошових коштів з одних країн на фінансування інвестицій в інші.

3. Прискорення процесу реалізації у світовому масштабі, що розсуває межі розширеного відтворення.

Основними принципами міжнародного кредиту є: повернення, терміновість, платність, гарантованість (матеріальне забезпечення).

Існують різноманітні класифікації міжнародних кредитів, виходячи з тих чи інших критеріїв.

Так, за цільовим призначенням виділяють:

1. Прив'язані кредити - тобто такі, що мають чітко виражений цільовий характер, закріплений у кредитній угоді. Вони поділяються на

85

комерційні та інвестиційні кредити. Комерційними кредитами називаються такі, що надаються для закупівлі певних товарів або для оплати певних необхідних послуг. Інвестиційними кредитами називаються такі, що призначаються для будівництва чи створення конкретних об'єктів.

2. Фінансові кредити - тобто такі, які можуть використовуватись позичальниками на довільні цілі, які не мають чіткого цільового призначення. До фінансових кредитів відносяться також і облігаційні позики.

За джерелами походження виділяють:

1. Внутрішні кредити - тобто такі, що надаються національними суб'єктами для здійснення зовнішньоекономічної діяльності іншим національним суб'єктам.

2. Іноземні (зовнішні) кредити - такі, що надаються іноземними кредиторами національним постачальникам для здійснення зовнішньоекономічних операцій.

3. Змішані кредити - тобто кредити як внутрішнього так і зовнішнього походження.

За кредиторами виділяють:

1. Приватні кредити - тобто такі, що надаються приватними фізичними та юридичними особами.

2. Урядові (державні) кредити - такі, що надаються урядовими установами від імені держави.

3. Кредити міжнародних фінансово-кредитних організацій. 4 Змішані кредити - тобто такі, що надаються під одну програму різними

| кредиторами, частково вони є приватними, частково урядовими,

| частково надаються міжнародними організаціями. За формою кредитування виділяють:

1. Товарні кредити - тобто такі, що надаються експортерами імпортерам у товарній формі з умовою майбутнього покриття у грошовій чи іншій товарній формі.

2. Валютні (грошові) кредити - тобто такі, що надаються в національній чи іноземній валюті (на євроринку у валюті третьої країни). За формою забезпечення виділяють:

1. Забезпечений кредит - тобто такий, що забезпечується нерухомістю, товарами, товаророзпорядними та іншими комерційними документами, цінними паперами, цінностями як заставою. Інколи у міжнародній практиці для забезпечення кредиту використовують офіційні запаси золота, які оцінюються за середньоринковими цінами.

2. Бланковий кредит - тобто такий, що надається просто під зобов'язання боржника вчасно його погасити. Документом при цьому виступає соло-вексель з одним підписом позичальника. За терміном дії виділяють:

86

1. Короткострокові кредити / тобто такі, що надаються на термін до одного року. Вони використовуються в основному в міжнародній торгівлі товарами і при наданні послуг.

2. Середньострокові кредити - тобто такі, що надаються на термін від 1 до 5-7 років. В основному вони використовуються при експорті машин і різного обладнання.

3. Довгострокові кредити - тобто такі, що надаються на термін більший 5-7 років. В основному вони надаються для фінансування інвестицій в інфраструктуру та виробничу сферу.

В Європі поширені синдиковані кредити - тобто такі, що надаються міжнародними консорціумами (синдикатами) банків, які об'єднують у собі від двох до кількох десятків кредитних установ з різних країн.

На світовому ринку широко поширені міжнародні облігаційні позики. Вони випускаються, як правило, на чітко визначений термін (від 3-х до 15 років). Процентна ставка міжнародної облігаційної позики може фіксуватися на весь період позики, або регулярно переглядатись відповідно до кон'юнктури світового ринку. При цьому вона встановлюється на базі ставок міжбанківських депозитів з додатком невеликої маржі. У вартість позики завжди включається комісійна винагорода менеджерам та іншим учасникам синдикату.