IV. Технологічний блок

4.1. Розробіть тематичний цикл інтегрованих уроків у ме­жах теми

Лі	Тема	Інтеграція видів діяльності, визначення nj				зіоріггетиого напрямку
		Мовлен­нєвий блок	Матема­тичний блок	Техноло­гічний блок	Блок „Мис­тецтво"	Блок „Людина і світ"	Блок фізичного розвитку

4.2. Розробіть докладний конспект одного з інтегрованих уроків.

V. Блок особистісного зростання

	, Іе мы я ги як ■ ішиос іч исибнс іог і-і
	Фізичні	Соціально-моря.ц.ііі	Пі іниіш.'іь-іГІ	Мorлеп­ік кї	Ціннісні	Художні	Тітрчі
.!• . -■ і.сіі я особистості							1

^{Наведіть список використаних літературних джерел.}

Матеріал для створення уроків філософії з деяких тем Тема: Розмовляємо.

Ключові ідеї. Дуже часто в школі діти чують, що розмовля­ти - це погано (на уроці). Проте розмови є дуже корисними: вони вчать пізнавати, формулювати свої думки. Л організова­ний діалог буде дуже корисним навіть на уроці. Отже, з'ясовує­мо, коли розмовляти не треба, а коли - навпаки.

Обладнання: два шарфи для зав'язування очей, аркуші па­перу формату А4 для створення інтелектуальних карт.

Питання для обговорення:

• Навіщо люди розмовляють?

• Чим корисні розмови?

• Коли розмови можуть заважати?

• Коли розмови ображають?

• У яких випадках важко розмовляти?

Ігри та вправи до заняття.

Вправа „Інтерв'ю" (за технологією „броунівський рух").

Діти отримують завдання: рухаючись класом, запитати про будь-що якнайбільшу кількість учнів. На папірці записати перші букви імен тих, із ким встиг поговорити.

На виконання вправи - 5 хвилин. За умовним сигналом діти мають зайняти свої місця.

Нехай діти підрахують кількість учнів, із якими вдалося поговорити. З'ясуйте, хто виявився чемпіоном по розмовах. Спитайте в них. про що він розмовляв, чи дізнався він про щось нове в розмові.

Гра „Однакові скульптури"

Два учні виходять до дошки. їм зав'язують очі. Один із них приймає якусь позу, а потім за допомогою словесних інструкцій допомагає іншому зайняти таку саму позу.

Практична діяльність.

Робота в групах (створення інтелектуальних карт).

Кожна група отримує аркуш, у центрі якого написане сло­во „розмови". Навколо нього '£ стрілки зі словами: корисні, шко­дять, неприпустимі. Кожна група має записати ситуації для

всіх трьох варіантів.

Варіант організації роботи: одна група записує ситуації

тільки для одного варіанту.

Складання та інсценізація діалогів:

• троянди та кактусу;

• кішки та собаки;

• старого капелюха та пальто;

• багатоповерхового будинку та Палацу культури;

• дубу та берізки;

• телевізора та дивана.

Тема: Хочу й можу.

Ключові ідеї. „Хочу" - це моя мета та мої мрії. „Можу" - те, що можу зробити зараз. Щоб цілі досягалися необхідно розумі­ти різницю між „хочу" й „можу" та робити все, щоб її подолати.

Обладнання: аркушики та коробка, паперові ланцюжки, паперові кола, різні за величиною.

Питання для обговорення:

Мрія й ціль - це одне й теж саме?

Для чого людині ціль, а для чого мрії?

У чому різниця між мрією й ціллю?

Що робити, щоб мрія перетворилася на ціль?

Вправи та ігри до заняття. Психологічна гра „Я не можу"

Діти стоять у колі. Кожен по черзі говорить, чого він не може зробити. Наприклад: Я не можу кататися на ковзанах: я не можу розв'язувати задачі; Я не можу працювати за комп'юте­ром. А інша дитина намагається дати їй пораду: А ти спробуй.-

Розпочинає вчитель, а також допомагає в разі утруднення.

Ігрова вправа „Мрія чи ціль?"

Діти пишуть на аркушиках, про що вони мріють, а потім кладуть аркушики в одну коробку. Ведучий перемішує їх, а потім підносить коробку до кожного учня. Учень виймає арку­шик, читає чиюсь мрію і висловлює думку про те, чи може ця мрія стати ціллю за таким алгоритмом:

Я вважаю...

Тому що...

Якщо група погоджується з думкою учня, піднімають зе­лений олівець, якщо не погоджується - червоний.

Прослухавши думку учнів, кожен учень формулює свою мрію у вигляді цілі на окремому аркушику. Ділить аркуш навпіл. На одному боці пише, що в мене вже є для досягнення цілі, на іншому - що мені треба зробити.

Робота з текстом