Питання для самоконтролю:

1. Хто є автором першого підручника з природознавства?

2. Хто вважається засновником методики природознавства?

3. Ким уперше запроваджені предметні уроки?

4. Назвіть основні тенденції у реформуванні природничої освіти в початковій школі в радянський період.

5. Хто з радянських педагогів займався впровадженням ме­тоду проектів у процес навчання?

6. Назвіть автора підручників із природознавства, за яки­ми відбувалося навчання у початковій школі у XX сторіччі.

7. Хто з педагогів започаткував інтегровані уроки з пріори­тетом природничої лінії?

8. Що є предметом вивчення методики викладання приро­дознавства?

9. Назвіть предмет вивчення дисципліни „Методика вик­ладання освітньої галузі „Людина і світ".

10. Назвіть завдання методики природознавства як науки.

11. Назвіть завдання курсу „Методика викладання освіт­ньої галузі „Людина і світ".

12. Назвіть теоретичні та емпіричні методи дослідження методики природознавства.

13. Розкрийте методику проведення педагогічного експе- рименту під час досліджень в освітній галузі методики приро- дознавства .

14. З якими науками пов'язана методика природознавства?

15. Розподіліть науки на природничі та суспільні.

Рекомендована література:

1. Козина Е.Ф. Методика преподавания естествознания: учеб. пособие для студ. высш. .пед. учеб. заведений / Е.Ф.Кози­на, Е.Н.Степанян. - М.: Академия, 2004. - 496 с.

2. Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах: учеб. пособие для студентов факультетов пе­дагогики и методики начального образования педвузов /' А.В.­Миронов. - М.: Педагогическое общество России, 2002. - 360 с.

3. Нарочна Л.К. Методика викладання природознавства / Л.К.Нарочна, Г.В.Ковальчук, К.Д.Гончарова. - К.: Вища шко-

^чла, 1990.-302 с.

4. Пакулова В.М. Методика преподавания природоведения: учеб. для студентов пед. ин-тов по спец. „Педагогика и методи- ка нач. обучения" / В.М.Пакулова, В.И.Кузнецова. - М.: Про- свещение, 1990. - 192 с.

Тема 2. Зміст курсу „Я і Україна" у сучасній початковій школі Ключові поняття: загальнодидактичні та конкретнопред-метні принципи побудови курсу „Я і Україна", компоненти змісту освіти, змістові лінії, навчальні програми. Актуалізація опорних знань:

1. Які компоненти змісту освіти розглядаються у сучасній педагогіці?

2. Назвіть дидактичні принципи побудови навчального про­цесу.

3. Сформулюйте триєдину мету педагогіки.

4. Назвіть освітні галузі Державного стандарту загальної початкової освіти.

Основні питання теми

3. Цілі вивчення курсу „Я і України

т.умлііітарний університет

Бібліотека?

пр. Гагарін.ч, і.'і

1. Сучасні програми з курсу „Я і Україна".

2. Принципи побудови курсу „Я і У&>жтзопольський міськьї

Ъ ТТІ лі „чшгоиня KMnr.V ..Я І УКІІІІШІ '^TVM"^UI'" ■

1. Сучасні програми з курсу „Я і Україна".

Після реформування освіти в Україні зміст природничої осв­іти в початковій школі було розширено та доповнено соціальни­ми знаннями, що відображено в інтегрованій освітній галузі „Лю­дина і світ" Державного стандарту загальної початкової освіти. Розкриємо компоненти змісту соціально-природничої освіти. 4 компоненти змісту освіти

1. Знання по природу, суспільство, мислення, техніку, спо- соби діяльності, що забезпечують створення у свідомості учнів цілісної картини світу.

2. Загальні інтелектуальні, загальнонавчальні та предмет­но-практичні уміння й навички.

3. Досвід творчої діяльності у процесі вивчення природни­чо-соціальних дисциплін.

4. Досвід емоційно-вольового ставлення до навколишнього світу, інших людей, самого себе, тобто система емоційної, вольо­вої, моральної, естетичної вихованості - формування переко­нань, світогляду.

Знання молодших школярів формуються на трьох рівнях. Зобразимо це за допомогою схеми:

емпіричні

теоретичні

-методологічні

Факти, уявлення

Поняття, причинно-наслідкові зв'язки

І Знання 1

Знання про способи "■знання приролл; Знання про способи

навчальної

діяльності

Рис. 1. В_т1 сформованості знань „ JTH

^{аНЬ у мол}о<>ших. школярів

і явища природи-

♦мит:. ... ■ і

• спеціальні методи пізнання об'єктів природи;

■ способи практичної діяльності з об'єктами природи;

■ норми етичного, естетичного, морального ставлення до Об'єктів природи;

• норми ставлення до інших людей і самого себе в природі. Усі рівні знань реалізуються через такі змістові лінії:

1. Людина як особистість.

2. Людина серед людей.

3. Людина, природа, суспільство.

4. Культура.

5. Об'єкти природи.

6. Планета Земля.

7. Україна.

8. Рідний край.

Лінія „Людина як особистість" містить поняття про люди­ну як складноорганізавану, моральну та самоцінну істоту, спря­мована на формування в учнів розуміння неповторності кожної людини. Змістовна лінія „Людина серед людей" орієнтована на вивчення особливостей взаємодії людей у родині, колективі, суспільстві; формування комунікативних умінь. Лінія „Люди­на, природа, суспільство" є інтегрованою; її зміст передбачає поетапне усвідомлення довкілля і себе у ньому. Зміст лінії „Культура" включає елементи культурно-історичного середо­вища (пам'ятки писемності, національні герої, визначні діячі культури, пам'ятки архітектури і культурного мистецтва). Лінія „Об'єкти природи" є найбільш широкою за змістом: вона включає знання про живу та неживу природу; тіла, речовини, молекули; індивідуальний розвиток живих організмів; взаємоз­в'язки в природі; методи пізнання об'єктів природи: спостере­ження, практична робота, дослід. Лінія „Планета Земля" містить знання про Сонячну систему, зображення Землі на гло­бусі та карті, населення Землі, а також охорону та збереження природи Землі. Змістовна лінія „Україна" та „Рідний, край" передбачають формування в учнів умінь показувати розташу­вання свого краю на різних картах; уявлення про географічні об'єкти рідного краю, населення, галузі сільського господар­ства, природоохоронну діяльність тощо.

Змістові лінії реалізуються в програмах курсу „Я і Украї­на" , що складається з двох розділів:

На сучасному етапі існують 2 програми курсу „Я і Украї­на", рекомендовані Міністерством освіти України. Охаракте­ризуємо їх зміст.

1. „Я і Україна" (автори Т.Байбара, Н.Бібік, Н.Коваль)

За цією програмою у 1 та 2 класах курс вивчається інтегро­вано 1 раз на тиждень, а у 3-4 класах зміст курсу реалізується через дві складові: громадянська освіта та природознавство. Кожна складова вивчається як окремий предмет один раз на тиждень; таким чином загальна кількість годин, що відводить­ся на вивчення курсу „Я і Україна", - 2 на тиждень. Природо­знавчий та суспільний зміст у 1-2 класах відображено у таких розділах програми: „Про тебе самого", „ Родина, рідня, рід", „Людина серед людей", „Природа навколо нас", „Твій рідний край", „Твоя країна - Україна". У 3-4 класах предмет „Грома­дянська освіта" продовжує суспільнознавчу лінію та містить такі теми: „Людина", „Людина серед людей", „Правила життя у суспільстві", „Культура", „Громадянські права та обов'язки". Розділи програми розроблено відповідно до змістових ліній Дер­жавного стандарту. Об'єктами інтеграції в змісті програм вис­тупають природничі та соціальні поняття.

2. „Я і Україна. Довкілля" (автори В.Ільченко, К-Гуз) Означена програма є частиною наскрізної програми „Дов­кілля", яка передбачає навчання дітей від дошкільного до стар­шого шкільного віку. Зміст програми є інтегрованим та реалі­зується через розділи, що розроблені у відповідності до Держав­ного стандарту загальної початкової освіти. Так, у 1 класі фор­мується загальне поняття про довкілля: „Поняття про довкіл­ля", „Хто живе в довкіллі", „Моє довкілля", „Повторюваність у довкіллі". У 2 класі вивчається жива та нежива природа довкіл­ля: „Людина в довкіллі", „Рослини в моєму довкіллі", „Тварини в моєму довкіллі", „Зміни в довкіллі". Програма для третього класу містить такі теми: „Готуюся вести спостереження", „Тіла

1 речовини", „Спостерігаю перетворення енергії в довкіллі", „Спостерігаю за живою природою" „Спостерігаю за людиною". У 4 класі формується поняття про дослідження як засіб отри­мання знань про навколишній світ. Вивчаються такі теми: „Зрос­таю дослідником", „Зростаю особистістю", „Зростаю громадя­нином України", „Україна на планеті Земля", „Вивчаю приро­ду України та рідного краю", „Україна в давнину і нині". Оче­видно, що об'єктами інтеграції в програмі виступають способи дослідження довкілля: моделювання, спостереження, дослідна діяльність. Для програми характерне дедуктивне викладання матеріалу та змістовне узагальнення. За цими ознаками, вва­жаємо, що означений курс можна розглядати у межах системи розвивального навчання Ельконіна-Давидова. У 1-ому та 2-ому класах курс вивчається 1 раз на тиждень, а у 3-ому та 4-ому - 2 рази на тиждень.

2. Принципи побудови курсу „Я і Україна" Під принципами навчання розуміють основні вихідні по­ложення певної теорії, вчення; керівну ідею, правила діяльності.

Кожен предмет базується на певній групі принципів. Ця теза є справедливою і щодо курсу „Я і Україна". Усі принципи, які закладені в основу даного курсу можна розділити на дві гру­пи: загальнодидактичні (такі, які є справедливими для навчан­ня дітей узагалі, у межах будь-якої дисципліни) та специфічні, або конкретнопредметні (такі, які характерні тільки для вив­чення означеного курсу). Розглянемо їх більш докладно. Загальнодидактичні принципи:

1) принцип науковості передбачає доступне, переконливе повідомлення наукових фактів, що відповідають сучасним тео­ріям. Ознаками реалізації принципу науковості є такі:

■ звертається увага не тільки на предмети, але й на явища; не тільки на форми, але й на функції об'єкта, що вивчається;

• упроваджуються знання про зв'язки між предметами та явищами природи, між природою та людиною; формуються

уміння їх знаходити;

■ надається інформація про нові досягнення науки про при­роду, суспільство, нові наукові напрямки;

• використовуються наукові методи природознавства, гео­графії, екології, суспільнознавства.

2. принцип доступності передбачає вибір таких форм та ме­тодів подання матеріалу, які б забезпечили посильну важкість засвоєння; базується на урахуванні вікових та індивідуальних можливостей учнів.

3. принцип наочності проголошує необхідність викорис­тання зорових образів у навчанні молодших школярів; пріори­тет надається таким посібникам, які дозволяють учневі сприй­няти об'єкт усіма органами чуття.

4. принцип зв'язку навчання а життям під час вивчення курсу „Я і Україна" реалізується за такими напрямками:

• вивчення матеріалу, спрямованого на реальне життя шко­ляра; на конкретні ситуації, у яких він може знаходитися; на забезпечення його безпеки;

• співвіднесення природних об'єктів, явищ, соціальних подій, що вивчаються, із життям конкретних людей, із ситуа­цією, в якій перебуває школяр.

5. принцип систематичності та послідовності вимагає, щоб знання та вміння формувалися у певній послідовності: від близь­кого до далекого, від знайомого до незнайомого; зберігалася ло­гіка викладення матеріалу: індуктивна або дедуктивна.

6. принцип свідомості та активності передбачає стимулю­вання пізнавальної активності дитини, що приводить до більш глибокого та ефективного засвоєння знань.

Специфічні (конкретнопредметні) принципи

1. принцип сезонності передбачає вивчення сезонних змін у природі в певній місцевості: спостереження за замінами в живій та неживій природі в різні пори року.

2. краєзнавчий принцип говорить про необхідність широ­кого залучення краєзнавчого матеріалу: вивчення природи, культури та традицій людей у тій місцевості, де живе дитина.

3. принцип природоохоронності передбачає вивчення впли­ву антропогенних факторів при вивченні кожної теми курсу; обумовлює необхідність екологічної освіти та формування еко­логічної культури учнів.

4) принцип інтеграції передбачає об'єднання відомостей з рівних наук із метою створення цілісної картини світу в учнів.

б) батьківщинознавчий принцип вимагає вивчення систе­ми знань про батьківщину, традиції, культуру свого народу, а також виховання громадянськості, поваги до рідної держави.

3. Цілі вивчення курсу „Я і Україна"

Перш, ніж визначити цілі курсу „Я і Україна", зупини­мось на предметі вивчення цієї дисципліни. У попередніх па­раграфах ми визначали предмет вивчення методики природо­знавства як науки та методики викладання освітньої галузі „Лю­дина і світ" як педагогічної дисципліни. Курс „Я і Україна" спрямований на вивчення природничих та соціальних понять. Огже предметом вивчення курсу є природне та соціальне ото­чення громадянина України.

Цілі вивчення курсу визначають його зміст та поділяються

на освітні, розвивальні та виховні.

Цілі вивчення курсу „Я і Україна":

1. Освітні:

а) формування конкретних елементів природознавчих знань: уявлень та понять про явища природи, взаємозв'язки та цзаємозалежності між ними;

б) формування предметних умінь на основі засвоєних при- родознавчих знань (наприклад, уміння розрізняти органи рос- лин);

в) формування уявлень, понять про спеціальні методи дос- лідження природи (спостереження, дослідна робота, експери- ментування).

2. Розвивальиі:

а) розвиток усіх психічних процесів дитини (пам'яті, мис- лення, уваги, уяви, мовлення тощо);

б) розвиток інтелектуальних умінь (порівнювати, класифі- кувати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки тощо).

3. Виховні:

виховання якостей особистості за всіма напрямками вихо­вання (естетичних почуттів, громадянськості, любові до приро­ди, моральності, толерантності тощо) [4, с. 61].

Освітні та виховні цілі визначають відбір змісту фактично­го матеріалу та способи організації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Розвивальні цілі визначають види та форми організації діяльності учнів на уроці та позаурочній діяльності.