Модуль і. Методологічні засади методики викладання освітньої галузі „людина і світ"

Тема І. Методика викладання освітньої галузі „Людина і світ" як педагогічна дисципліна Ключові поняття: методика викладання природознавства та суспільнознавства; методика викладання освітньої галузі „Людина і світ" як навчальна дисципліна, предмет методики викладання освітньої галузі „Людина і світ", завдання методи­ки викладання освітньої галузі „Людина і світ", теоретичні та емпіричні методи дослідження. Поміркуйте:

1. Від чого залежить реформування освітніх процесів? Актуалізація опорних знань:

1. Назвіть відомі вам педагогічні науки.

2. Що означає категорія предмет дослідження"?

3. Назвіть методи наукового дослідження.

Основні питання теми

1. Становлення методик викладання природничих та суспільнозцавчих наук.

2. Предмет та завдання методики викладання освітньої га­лузі „Людина і світ".

3. Методи дослідження методики викладання освітньої га­лузі „Людина і світ".

4. Зв'язок методики викладання освітньої галузі „Людина і світ" з іншими науками.

1. Становлення методик викладання природничих та суспільнознавчих наук.

Реформування системи освіти в Україні на початку 90-х років XX сторіччя привело до численних змін, які відобразили­ся на змісті природничої освіти в початковій школі. Такі на­прямки реформування, як інтеграція, націоналізація, гумані­зація освітнього процесу привели до необхідності впроваджен­ня інтегрованого курсу, який би поєднував у собі знання про навколишній світ, оскільки дитина пізнає світ у синкретичній єдності, не диференціюючи знання про довкілля на соціальні чи природничі.

Отже, у новому Державному стандарті загальної початкової освіти зміст природничої та соціальної освіти реалізується через освітню галузь „Людина і. світ". Відтак, у вищих навчальних зак­ладах, що надають педагогічну освіту, введено новий предмет „Методика викладання освітньої галузі „Людина і світ" замість традиційного „Методика викладання природознавства". Означе­на дисципліна є новою, однак її методологічна база почала фор­муватися ще у XVIII сторіччі, коли з'явився перший підручник із природознавства. Тоді ж розпочалася історія становлення ме­тодики викладання природознавства як самостійної науки.

Здійснимо короткий екскурс в історію, зупинившись на діяльності окремих учених, які здійснили вплив на становлен­ня та розвиток цієї науки.

Традиційно в історії становлення методики викладання природознавства та суспільнознавства вирізняють три етапи: дореволюційний, радянський та пострадянський (або сучас­ний). Розглянемо основні події дореволюційного та радянсько­го періоду, які створили передумови методики вивчення освіт­ньої галузі „Людина і світ". Сучасний етап буде розглянуто у наступній темі.

Дореволюційний період (1786-1917 pp.)

• з'являються перші підручники з природознавства з ко­ментарями,

• відбувається зародження методики природознавства як самостійної науки;

• методика викладання історії зводиться до коментування текстів підручників.

О.Я.Герд	1841-	Засновник методики	„Предметні
	1888	природознавства як	уроки в
		самостійної науки; автор	початковій
		першого методичного	школі"; „Перші
і		посібника для вчителів,	уроки
j		Розробив методику про-	мінералогії"' ■
		ведення предметного	для вчителів.
		уроку: наголошував на	„Земля, повітря
		необхідності вико-	і вода" для
		ристання наочності,	учнів
		проведення дослідів.	початкових
		екскурсій у процесі	класів
		вивчення природо-
		знавства
В. П. Вахтеров	1853-	Послідовий к	„Предмет ний
	1924	К.Ушииського та О.Герда.	метод
		Вимагав, шоб учителі під	навчання";
		час навчання дітей спи-	„Світ в
		ралися на спостереження.	оповіданнях для
		досліди, демонстрацію	дітей'*
		об'єктів

Радянський період (1917-1990)

Після Жовтневої революції у методиці викладання приро­дознавства та суспільнознавства відбулися такі зміни:

• з'являються перші методичні журнали, в яких викладачі презентують свій досвід та методичні знахідки у викладанні природознавства в школі;

• у школах з'являються природничі лабораторії, живі куточ­ки;

• у 1924 році вивчення окремих предметів замінено органі­зацією трудових проектів, що містили природознавчі, гео­графічні та суспільнознавчі питання; це були перші спроби інтеграції змісту природничої та суспільнознавчої освіти;

• з 1931 року природознавство та історія вивчаються у школі як самостійні предмети.

Розвиток методики викладання природознавства та суспільнозавства у радянський період

М.Скаткін	1900-	Автор програми.	„Методика
	1992	підручників із	природознавства
		природознавства та	в початковій
		низки методичних	школі".
		посібників, за якими	„Позакласна
		відбувалося навчання у	робота з
		XX сторіччі; автор	природознавства
		багатьох наочних	в початковій
		посібників. Особливу	школі"
		увагу звертаг на
		розробку таких питань.
		як наукові основи
		методики викладання
		природознавства, роль
		чуттєвих сприйнять та
		первинних узагальнень
		у засвоєнні знань із
		природознавства
В.О.Сухо-	1918-	Запровадив інтегровані	„Серце віддаю
млинський	1970	уроки на лоні природи,	дітям",
		які називав „уроки	„Духовний світ
		мислення"; займався	школяра",
		розумовим, моральним	„Павлівська
		та естетичним	середня школа"
		вихованням молодших
		школярів засобами
		природи

Від 90-х років і до сьогодні триває сучасний період розвит­ку методик суспільнознавствата природознавства, основні тен­денції якого буде розкрито у наступній темі.

2. Предмет та завдання методики викладання освітньої га­лузі „Людина і світ".

Кожна наука має свій предмет дослідження. Методика вик­ладання освітньої галузі „Людина і світ" належить до педагогі­чних наук, які вивчають проблеми виховання й навчання осо­бистості. Узагалі, поняття „методика" означає в широкому ро­зумінні шлях, спосіб дослідження або пізнання.

IS

зумінні шлях, спосіб дослідження або пізнання.

Відтак, предметом методики викладання освітньої галузі „Людина і світ" є процес викладання природничо-соціальних дисциплін у початковій школі.

За інваріантною частиною програми у межах освітньої га­лузі „Людина і світ" вивчається лише інтегрований курс „Я і Україна". Проте у варіативній частині (за вибором школи) у початковій школі можуть вивчатися такі курси, як „Культура рідного краю", „Природа рідного краю", „Народознавство", „Етика", „Дитяча філософія" тощо.

Визначимо завдання дисципліни „Методика викладання осв­ітньої галузі „Людина і світ". Вони базуються на завданнях відпо­відної науки, проте в жодному разі не ототожнюються з ними. Ос­новною метою курсу є підготовка майбутнього вчителя до викла­дання навчальних дисциплін у межах освітньої освітньої галузі „Людина і світ". Мета конкретизується через низку завдань.

Завдання дисципліни „Методика викладання освітньої га­лузі „Людина і світ":

1. Познайомити студентів із методичною системою вивчен­ня освітньої галузі „Людина і світ".

2. Ознайомити з історією становлення та розвитку методи­ки викладання природознавства.

3. Сприяти формуванню умінь проведення уроків у межах освітньої галузі „Людина і світ".

4. Дати уявлення пор можливості та шляхи екологічного виховання молодших школярів під час вивчення дисциплін ос­вітньої галузі „Людина і світ".

5. Познайомити студентів із методами та структурою нау­кових досліджень в освітній галузі методики викладання при­родознавства.

3. Методи дослідження методики викладання освітньої га­лузі „Людина і світ".

Оскільки методика викладання освітньої галузі „Людина і світ" належить до циклу педагогічних наук, то для неї буде адек­ватним весь арсенал методів, який використовується у педагог­ічних дослідженнях. Традиційно вони розподіляються на дві групи: теоретичні та емпіричні. Теоретичні методи використо­вуються під час; роботи з теоретичними джерелами (літерату­рою), а емпіричні методи використовуються для здобуття інфор­мації з практики навчання. Проте існують методи, які можуть належати одночасно до двох груп. Такі методи називаються пе­рехідними (емпірично-теоретичними). Наприклад, метод ана­лізу: якщо ми аналізуємо літературні джерела, то він виступає теоретичним, а якщо аналізуємо учнівські роботи або шкільну документацію, - то метод відносимо до емпіричних.

Методи дослідження

порівияльно-історичниіі аналіз	вивчення та узагальнення педагогічного досвіду	спостереження
моделювання	аналіз учнівських робіт	тестування
систематизація та класифікація інформації	аналіз шкільної документації	бесіда, інтерв'ю
узагальнення		експертні ОЦІНКИ
абстрагування		педагогічний експеримент
ідеалізація

Методика проведення педагогічного експерименту:

Констатувальний етап передбачає діагностику досліджу­ваної якості (спостереження, тестування, анкетування тощо).

На формувальному етапі відбувається розробка та впрова­дження експериментальної системи (системи дидактичних ігор, екскурсій, дослідів тощо).

На контрольному етапі проводиться зіставлення тааналіз резуль­татів, завдяки чому підтверджується або спростовується гіпотеза.

4. Зв'язок методики викладання освітньої галузі „Людина і світ" з іншими науками.

Методика викладання освітньої галузі „Людина і світ" як педагогічна наука пов'язана з науками психолого-педагогічно-го циклу, які, у свою чергу, належать до суспільних наук. При­родознавство взагалі с інтегрованою наукою, що поєднує в собі цілу низку природничих наук.

Взаємозв'язок методики викладання природознавства з іншими науками відображено в схемі. Природничі	Суспільні	Психолого-псдагогічні
біологія	філософія	дидактика
географія	історія	методики викладання інших дисциплін
фізика	народи папство	теорія тшховалня
хімія	правознавство	вікова та педагогічна психологія
математика	соціологія	нсиходіаі носійка
асірономія
екологія 1