Масові позакласні заходи включають проведення кален­дарно-обрядових свят та ранків, конкурсів, експромтних про­грам: створення екологічних проектів; організацію читацьких конференцій, туристські походи.

Сценарії народних свят, заходів, присвячених природним явищам, сезонним змінам, як правило, містять такі складові:

• інформаційна частина (ведучі);

• ігрова частина (казкові герої);

• хороводи, пісні, вірші, танці (готуються з дітьми зазда­легідь);

• імітація обрядів.

До оформлення сценаріїв масових заходів також висувають­ся методичні вимоги: обов'язково необхідно зазначити мету за­ходу, обладнання, ролі та зміст підготовчої роботи, якщо вона необхідна. Хід свята також краще подавати структуровано: ко­жен вид діяльності виокремлювати. Це, по-перше, полегшує користування конспектом, а, по-друге, дозволяє одразу поба­чити все розмаїття видів діяльності, передбачених сценарієм. Наводимо приклад оформлення позакласного заходу (за матері­алами А. Богу ш [8]).

Сценарій свята „Стрітення" Мета: познайомити учнів із народними обрядами, пов'яза­ними зі святкуванням Стрітення, розвивати навички виразно­го декламування віршів, виховувати почуття гідності за свій народ, свою націю.

Обладнання: пташки-свистульки, пташки, випечені з тіста, свічки.

Ролі: 5 дітеіі, що декламують вірші; Зима, Весна, Ведуча, Зайчик, Ведмідь, Сонечко, Синичка, Дівчинка, Хлопчнк-жай-воронок.

Попередня підготовка дітей: розучування віршів, весняних пісень, хороводів.

Хід свята

1. Вступ:

1-ша дитина: Де не гляну я надворі -

Всюди бачу білий колір. 2-га дитина: Ліс, і поле, і діброви Білі одягли обнови. 3-тя дитина: Сніг січе безперестанку, -

Зима трудиться із ранку! 1 мороз не угаває, Йому й вітер помагає.

Усі діти. Не мети, не мети, зимонька, снігами, А приходь до нас з гарними піснями. Зима: Це хто тут кличе мене? Іду-іду, снігу намету.

З вами разом потанцюю, бо ще силу свою чую.

2. Хоровод „Зимонька"

(Зима разом з дітьми водить хоровод «Зимонька». Після хо­роводу діти залишаються у колі).

3. Поява Зайчика.

Зима: Дуже весело у вас, то я ще дужче снігу натрушу і мо­розу напущу.

Ведуча: Зимонько, зимонько, сніжком не труси І морозу морозити не вели. Бач, он зайчики сидять І від холоду тремтять. Зайчик: Хто нас пожаліє, лапки нам погріє? Діти: Ми вас пожалієм, лапки вам погрієм. Лиш навчіться так, як ми, У танку кружляти, бігати й стрибати.

4. Хоровод-гра „В лісі під сосною".

(Поки діти граються, збоку на стільчик сідає дитина — „ведмідь" і „спить").

5. Рухлива гра „Ведмідь та зайці" Ведуча: Ой, діти, а хто ж це тут спить? Діти: Ведмідь.

Ведуча, Т-с-с! Ми з вами так забавилися,

що навіть не помітили, що тут ведмідь спить. Ой рятуйтесь від біди. Утікайте, хто куди! (Діти втікають, а ведмідь їх лякає).

6. Розповідь ведучої про народні звичаї, пов'язані зі свят- куванням Стрітенпя.

Ведуча: Прокинувся ведмідь від зимового сну. А в народі кажуть: коли ведмідь прокидається і валить свій барліг, отже, зимі кінець підходить.

(Звертається до Зими). Дякуємо тобі, Зимонько, що заві­тала до нас із снігом та морозами, принесла стільки радощів дітворі. Цього року ти потішила малят, але всьому свій час і пора, бо в лютому, кажуть, сонце йде на літо, а зима - на мороз. А ще говорять, коли лютий дорогу підгриз - кидай сани, бери віз. Так що хочеш ти чи не хочеш, а доведеться тобі з весною зустрі­тися . Якраз це вже скоро відбудеться, адже 15 лютого - Стрітен­ня. Моя бабуся говорила, що в цей день зима з весною змагають­ся, і котра з них переможе, та й буде до кінця місяця господарю­вати.

Розкажу вам, діти, про звичай, який колись був в Україні, коли весну зустрічали. Напередодні Стрітення жінки випіка­ли печиво у вигляді жайворонків, давали їх дітям, щоб вони у саду накликали весну в гості. Виходили діти з пташками і, підкинувши вгору, промовляли:

Вилети, ґулю, горою,

Винеси літо з собою. Давайте запам'ятаємо ці слова і, зробивши пташок, підемо в садок весну закликати. На Стрітення старші люди і спостері­гали за погодою. Ми з вами теяс знаємо деякі прикмети, пов'я­зані з цим днем.

7. Конкурс знавців народних прикмет.

- Які прикмети ви знаєте? (діти відповідають). Прикмети: Якщо на Стрітення півень води під порогом на­п'ється, то у травні віл напасеться.

Коли на Стрітення капає зі стріхи, то в липні так капатиме мед.

Якщо бурульки на стрісі довгі, то літо буде дощовим; якщо бурульки на стрісі малі, то літо буде сухим і погожим; лютий казав: якби мені та сила, що в січні, то я б бикові роги зломив. Але сили в нього не додається, а, навпаки, зменшується. Ось-ось, Зимонько, пропаде твоя силонька. Подивись, хто зібрався Весну-красну шукати. 8. Інсценізація.

(На галявину виходить «зайчик»).

Зайчик: Ох і надокучили мені морози та завії! Наголодував­ся я взимку. Кожушок геть обносився. Піду-но весну-красну шукати.

(Назустріч летить синичка).

Зайчик: Синичко! Ти всюди літаєш, усе примічаєш. Ска­жи, чи не зустрічала де весну?

Синичка: Ще в нашому лісі сніги лежать. Та перший стру­мочок сьогодні продзвенів мені, що весна вже близько.

Зайчик (радісно підстрибнувши): То швиденько ходімо їй назустріч.

Ведуча: І помандрували вони удвох. Аж тут викотилось на

небо ясне сонечко.

Сонечко: Добрий день, друзі!

Синичка й зайчик: Здрастуй, любе Сонечко!

Сонечко: А куди це ви поспішаєте?

Зайчик: Весну зустрічати.

Синичка: Чи не видно тобі її згори?

Сонечко: Ану, надішлю свої гінці-промінці на всі стежки-доріжки, що ведуть до лісу...

Зайчик (нетерпляче): Чи бачив ти весну?

Сонечко (радісно): Ой, бачу! Ген-ген вона, за високими ду­бами. Розсіває квіти, трави і сюди вже повертає.

Ведуча: Діти, давайте разом із зайчиком та синичкою по­кличемо весну. Будемо весну закликати, будемо весну благо­словляти.

9. Поява пташок.

(Звучать пташки-свистульки. Діти на паличках несуть пта­шок).

Діти (усі разом):

Благослови, мати, весну закликати, Весну закликати, зиму проводжати. Дівчинка: Ой жайворонку, ти ранній пташок,

Й чого так рано з вирію вийшов? Хлопчик-„жайворонок" (з ключиком у руках): Не сам же я вийшов, Дажбог мене вислав. В праву рученьку ключика видав. З правої рученьки літо відмикати, З лівої рученьки зиму замикати.

1-ша дитина:

По всіх усюдах пісня лине, Усе пробуджує від сну.

І всі комашки, всі рослини Вітають дівчинку-весну. 2-га дитино:

Весна іде, весна іде! Весну вітайте, діти! Вона пісні нам принесе. Вінки, чудові квіти. 10. Поява Весни. (Заходить Весна). Весна: Л ось і я, Весна-красна.

Куди ступлю я - сонце сяє. Усе навколо оживає, І ще пробуджую від сну Я нашу землю чарівну. Зима: Ой! Ой! Та це ж весна іде, тепло несе. Треба мені нею силоньку зібрати, щоб з Весною до бою стати.

(Зима підходить до весни і намагається вирвати квіти, потім знесилено присідає).

Діти: Утікай, утікай, біла зимонько!

Вже нема, вже нема в тебе силоньки. Йде весна, йде весна-чарівниченька, Потемніє, почорніє твоє личенько! 11. Прощання із Зимою.

Ведуча: Зимонько, Веснянонько! Не сваріться. Ви обидві добрі і хороші, приносите радість людям. Ти, Зимонько, томи­лась, і треба тобі відпочити, щоб Весні дорогу звільнити. Зима: Що ж, прощавайте, милі діти! За зиму ви поздоровіли, Пішли на користь і мороз, і сніг, І щічки ваші як порожевіли, Неначе маки розквітли на них Прощай і ти, Весно-красна! Я чую, як дзвенить вже твій струмок! Тож зараз я залишу дитсадок. Отож, маленькі хлопчики й дівчатка, Прощаюсь з вами усіма. Щасливі будьте! Через рік я знову. Свою вам казку принесу зимову

Дитина: Ясне сонечко усміхається, Зима білая вже лякається. Зима білая з хуртовинами За горами вже, за долинами. 12. Хоровод „Ой минула вже зима". Діти виганяють Зиму, зустрічають Весну. Ведуча: Пішла вже від нас Зима, а я згадала ще один зви­чай. На Стрітення всі люди йшли до церкви і святили свічку, яку потім так і називали - стрітенською. її зберігали цілий рік. Коли була страшна негода - буря, грім, блискавка, то запалюва­ли цю свічку. Нехай вона захистить нас усіх: і наш край, і нашу рідну землю, нашу рідну домівку, всіх рідних, усіх діточок на землі від біди, лиха. 13. Фінал свята.

Дорослі запалюють свічки, Діти співають пісню „Спаси і збережи".

До експромтних програм відносять конкурси, вікторини, ігрові програми. Експромтними вони називаються тому, що не потребують спеціальної попередньої підготовки дітей. Експ­ромтні програми можуть мати такі складові:

• сюжетно-ігровий вступ;

• ігрова частина (або конкурсна програма);

■ підсумки, нагородження переможців.

Тематичні позакласні читання передбачають значну само­стійну роботу дітей із літературою. їх організація має такі скла­дові (за Т.Байбарою):

• вступне слово вчителя;

• переказування учнями основного змісту;

• висловлювання власних думок;

• визначення основної ідеї твору; порівняння із власними

спостереженнями [4, с. 319J.

Щоб зробити таку роботу цікавою для дітей, доцільно вико­ристовувати засоби наочності, ігрові прийоми, творчі завдан­ня.

Тематичні усні журнали можуть містити різні сторінки (за

Т.Байбарою):

■ короткі повідомлення окремих учнів;