Питання для самоконтролю:

1. Назвіть соціальні та природознавчі змістові лінії освіт- ньої галузі „Людина і світ" Державного стандарту загальної початкової освіти.

2. Назвіть авторів сучасних програм із курсу „Я і Україна".

3. З яких двох розділів складається сучасний курс „Я і Ук­раїна" за програмою Т.Байбари, Н.Бібік, Н.Коваль?

4. Назвіть конкретнопредметні принципи викладання кур­су „Я і Україна".

5. Сформулюйте освітні, розвивальні та виховні цілі викла­дання курсу „Я і Україна".

Рекомендована література:

1. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в по­чаткових класах: навч. посіб. / Т.М.Байбара. - К-: Веселка, 1998. - 334 с.

2. Козина Е.Ф. Методика преподавания естествознания: учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Е.Ф.Кози­на, Е.Н.Степанян. - М. : Академия, 2004. - 496 с.

3. Миронов АЛ. Методика изучения окружающего мира в на­чальных классах: учеб. пособие для студентов факультетов педа­гогики и методики начального образования педвузов / А.В.Ми­ронов. - М.: Педагогическое общество России, 2002. - 360 с.

Тема 3. Система знань та умінь у шкільному курсі

„Я і Україна" Ключові поняття: знання, уявлення, поняття, види понять, логічні операції з поняттями, етапи формування понять, умови формування природничо-соціальних уявлень та понять, умін­ня, інтелектуальні та практичні уміння.

Актуалізація опорних знань 1. У яких формах засвоюються знання?

$ч "'

2. Яку роль відіграють відчуття, сприйняття, уявлення у пізнанні?

3. Поясніть значення терміна „поняття".

4. Які уміння формуються в учнів початкової школи у про- цесі навчання?

5. Які особливості навчання дітей у початковій школі?

Основні питання теми

1. Види уявлень та понять у курсі „Я і Україна".

2. Методика формування уявлень та понять у курсі „Я і Україна".

3. Методика формування вмінь у курсі „Я і Україна". 1. Види уявлень та понять у курсі „Я і Україна".

Усі види знань засвоюються учнями початкових класів у формі конкретних фактів, уявлень, понять. Загальна логіка розвитку знань: від уявлень до понять та закономірностей.

Факти - це конкретні, одиничні відомості, їх фрагменти або події, явища, предмети, що сприймаються безпосередньо.

Уявлення - це форма наочно-образного знання, образ об'єкта

за його відсутності.

Факти та уявлення належать до емпіричного рівня знань. Усі уявлення в курсі „Я і Україна" можна розділити на дві

групи (А.В.Миронов):

• такі, що є доступними для безпосереднього сприймання

(корисні копалини, ґрунт, рослини);

• такі, що недоступні для безпосереднього сприймання (істо­ричні факти, географічні уявлення) [33, с. 71-72].

За обсягом уявлення можуть бути одиничними або загаль­ними.

Поняття - це узагальнена форма відображення у свідомості людини навколишньої дійсності (на рівні абстрактного мислення).

Поняття разом із розумінням причинно-наслідкових зв'язків та закономірностей відносять до теоретичного рівня знань.

У понятті як логічній категорії відображаються дві взаємо­пов'язані та взаємопротилежні сторони: зміст і обсяг.

За змістом поняття в курсі „Я і Україна" поділяються на такі групи (за Є.Козиною):

• філософські (простір, час);

• фізичці та хімічні (тіло, речовина, молекули, атоми);

• географічні (гідросфера, гори, рівнини, океани);

• фенологічні (погода, клімат, хмарність);

• астрономічні та уфологічні (Сонячна система, Всесвіт, зірка, комета);

• біологічні (рослина, корінь, стебло, лисиця);

• сільськогосподарські (овочі, фрукти, добрива, посів);

• екологічні (ланцюг живлення, екосистема, охорона при­роди);

■ антропологічні (людина, нирка, скелет, вухо); соціальні:

• загальні (країна, місто, нація):

• правові (права, обов'язки, закон);

• національні (традиція, обряд, свято);

• наукові (наука, дослідження) [24].

За обсягом поняття поділяються на: одиничні, загальні і категорії (наприклад: ромашка - одиничне поняття, квітка -загальне, рослина ~ категорія).

На методологічному рівні формуються знання про способи вивчення природи (спостереження, експеримент, моделюван­ня) та прийоми навчальної діяльності (порівняння, класифіка­ція тощо).

Теоретичне знання

2. Методика формування уявлень та понять у курсі „Я і Ук­раїна".

Рис. 2. Етапи формування понять 26

Я к ми зазначали вище, поняття е більш високим рівнем знань (теоретичне знання), ніж уявлення (емпіричне знання). У формуванні понять виділяють такі етапи:

Для формування уявлення на шкільному уроці необхідно

створити такі умови:

1. організація цілеспрямованого відчуття і сприймання оз­нак, властивостей об'єктів, їх зовнішніх зв'язків;

2. поєднання чуттєвої суті уявлення зі словесним визна­ченням;

3. організація усвідомлення змісту уявлення;

4. організація запам'ятовування чуттєво-наочного образу

об'єкта чи групи об'єктів;

5) організація закріплення сформованого уявлення шляхом репродуктивного відтворення його змісту без наявності об'єкта;

6) організація застосування сформованого уявлення при розв'язанні задач за зразком, у подібній та новій ситуаціях [4, с. 65].

Поняття нерозривно пов'язані з мовою. Вони формуються за допомогою індуктивних або дедуктивних умовиводів.

Індуктивний умовивід - це спосіб міркування від частко­вих суджень до загального висновку. Наведемо приклад такого міркування:

У шпака тіло вкрите пір'ям; у сороки тіло вкрите пір'ям; у солов'я тіло вкрите пір'ям. Отже, тварина, тіло якої вкрите пір'ям, називається птахом.

Дедуктивний умовивід - це спосіб міркування від загаль­ного до конкретного. Наведемо приклад такого міркування:

Усі ранньоквітучі рослини мають коріння цибулинкою. Конвалія має корінь цибулинку, отже конвалія ранньоквіту-ча рослина.

Над поняттями можна здійснювати такі логічні операції (за

методикою Т.Байбари):

узагальнення, що являє собою перехід від понять із меншим обсягом, але більшим змістом, до понять із більшим обсягом і меншим змістом. Воно здійснюється навколо встановлення родо-видових зв'язків.

■

1

липа

листяне дерево

_и:

дерево

рослина

Грум (поняття)

верхній шар землі, на якому ростуть рослини

S

Рис- 3. Узагальнення поняття „липа"

Склад фунту (уявлення)

перс гімн глина пісок вола

природа

Види фунтів (поняття)

повітря

жива природа

_{І, ,1,}

Чорнозем

(поняття) J