1. навчити дітей розуміти мапу;

2. навчити вільно орієнтуватися за мапою;

3. навчити дітей читати мапу.

Рішення цих завдань передбачає здійснення роботи за та­кими етапами (за Л.Мільчаковим):

1. підготовка до сприйняття топографічного матеріалу, по­чинаючи з 1 класу (вимірювання відстаней, орієнтування у про­сторі, фіксувати тривимірні об'єкти на площині тощо);

2. уведення понять „обрій", „лінія обрію", „сторони обрію";

3. орієнтування на місцевості за ознаками природи, Сон­цям та компасом;

4. креслення планів різних предметів, приміщень;

5. уведення поняття „масштаб";

6. зображення напрямків та предметів на кресленні;

7. ознайомлення із планом місцевості;

8. виявлення відмінностей плану від мапи (табл. 11);

1. вивчення особливостей мапи (масштаб, паралелі та ме­діани);

2. робота з фізичною картою України (її читання, знаход­ження основних об'єктів та населених пунктів). Основні пра­вила показу об'єктів:

• показувати об'єкти за допомогою указки, стоячи облич­чям до вікна та не затуляючи мапу;

• річки показувати від витоку до гирла, гори - від хребта, міста - указівкою на місце та підкресленням назви;

• моря, океани, великі території, басейни річок, межі дер­жави обводять замкненою лінією;

11. вивчення мапи півкуль, своєї місцевості;

12. робота із глобусом - моделлю Землі:

• знаходження низин та височин, гір, морів, океанів;

• паралельна робота з мапою.

Можливий і зворотній принцип роботи з картографічни­ми посібниками: від знайомства із глобусом до складання планів.

Під час роботи молодших школярів із контурною мапою необхідно їх навчити знаходити потрібні об'єкти, підписува­ти відповідні назви, наносити форми рельєфу, умовні познач­ки корисних копалин свого краю. При цьому необхідно врахо­вувати, що:

• підписи виконуються дрібно, чітко, красиво;

• підписи річок розташовуються паралельно напрямку (як і гірських хребтів, витягнутих заток, морів);

• надписи міст (островів, озер) завжди ідуть упродовж па­ралелей;

• виконуються правила використання кольорів, прийня­тих на відповідних типах мапи [24].

Питання для самоконтролю:

1. Яких вимог необхідно дотримуватись при використанні методу демонстрації?

2. Назвіть види природознавчих спостережень.

3. У якій послідовності організовується спостереження за тваринами та рослинами.

4. Які спостереження називаються фенологічними?

5. Які види розповіді використовуються під час вивчення курсу освітньої галузі „Людина і світ"?

6. Залежно від чого природознавчі бесіди розрізняються на репродуктивні та евристичні?

7. Назвіть основні вимоги до постановки запитань у при­родознавчій бесіді.

8. Наведіть приклади завдань для учнів у процесі роботи з текстами підручника.

9. Які вправи необхідно використовувати для закріплен­ня природознавчих умінь у початковій школі?

10. Назвіть види дидактичних ігор природознавчого змісту.

11. Чим дослід відрізняється від експерименту?

12. Наведіть приклади дослідно-експериментальної робо- ти при вивченні освітньої галузі „Людина і світ".

13. Які моделі може створювати учень у процесі вивчення освітньої галузі „Людина і світ"?

14. У чому полягає метод інтелектуальних карт?

15. При вивченні яких тем доцільно використовувати ме- тод моделювання маленькими чоловічками?

16. Назвіть етапи виконання творчого проекту.

17. Наведіть приклади проектів природознавчого та со­ціального змісту.

18. Наведіть послідовність роботи з картографічними по­сібниками.

19. Які методи навчання природознавства можна віднести до проблемних?

20. Які методи доцільно використовувати у навчанні при­родознавства шестирічок?

Рекомендована література:

1. Байбара Т.М. Методики навчання природознавства в по­чаткових класах: навч. посіб. / Т.М.Байбара. - К.: Веселка, 1998. - 334 с.

2. Владимирова Т.В. Шаг к неизвестность: Методика озна­комления дошкольников с явлениями неживой природы / 80

Т.В.Владимирова; [ред. И.Я.Гуткович]. - Ульяновск, 2001. -108 с.

3. Козина Е.Ф. Методика преподавания естествознания: учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Е.Ф.Ко­зина, Е.Н.Степанян. - М.: Академия, 2004. - 496 с.

4. Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах: учеб. пособие для студентов факультетов педагогики и методики начального образования педвузов / А.В.Миронов. - М.: Педагогическое общество России, 2002. -360 с.

Тема 3. Форми вивчення освітньої галузі „Людина і світ". Ключові поняття: форми навчання, урок, класифікація уроків, домашня робота, природознавчий гурток, клуб, кален­дарно обрядові свята, екологічні проекти; комбінований урок, макроструктура уроку, предметний урок, екскурсія, класи­фікація екскурсій, інтегрований урок. Актуалізація опорних знань:

1. Дайте означення таким компонентам методичної систе­ми: форма навчання, форма організації діяльності учнів.

2. Перелічіть форми навчання молодших школярів.

3. Наведіть класифікацію уроків за дидактичною метою.

4. Які форми роботи в початковій школі належать до по-закласної та позашкільної?

5. Наведіть означення уроку.

6. Назвіть дидактичні, психологічні та санітарно-гігієніч­ні вимоги до уроку.

7. Скільки часу повинен тривати урок у початковій школі?

8. Наведіть класифікацію уроків за дидактичною метою.

7. Хто започаткував предметні уроки у вивченні природо­знавства?

Основні питання теми 1. Поняття про форми вивчення освітньої галузі „Людина

і світ".

81

2. Урок - основна форма вивчення курсу „Я і Україна".

1. Класифікація уроків у курсі „Я і Україна".

2. Методика проведення комбінованого уроку з курсу „Я і Україна".

3. Методика проведення предметного уроку.

4. Організація екскурсій у курсі „Я і Україна".

5. Особливості проведення нетрадиційних уроків у курсі „Я і Україна".

3. Позаурочні форми роботи.

1. Домашня робота у вивченні курсу „Я і Україна".

2. Ведення календаря природи.

3. Робота у живому кутку.

4. Робота на навчально-дослідній ділянці.

5. Робота на географічному майданчику.

4. Поза класна робота у процесі вивчення освітньої галузі „Людина і світ".

1. Поняття про форми вивчення освітньої галузі „Люди­на і світ".

У сучасній дидактиці існують різні інтерпретації понят­тя „форма навчання". Наведемо кілька підходів до визначен­ня цього поняття. Отже форма навчання розглядається як:

а) спосіб організації взаємодії у тандемі вчитель-учень (Р.Утеєва);

б) система спілкування (В.Криско);

в) структуру спілкування між тим, хто навчає, і тим, хто навчається (В.Дьяченко);

г) конструкцію навчального процесу, який характери- зується особливим типом управління (І.Чередов, П.Шдкасис- тий, В.Воронов).

Ми зупинимося на визначенні Ю.Бабанського: Форма організації навчання - це зовнішній вираз узго­дженої діяльності вчителя та учня, що відповідає різноманіт­ним умовам її проведення (клас, природа, навчально-дослідна ділянка) та здійснюється в певному порядку та режимі.

У вивченні освітньої галузі „Людина ісвіт" використову­ються такі форми навчання: 82

• урок;

• позаурочні заняття (обов'язкові для виконання всіма уч­нями у позаурочний час);

• позакласна робота (організується за інтересами учнів та

виходить за межі програми).

До позаурочних занять відносяться робота у живому ку­точку, на навчально-дослідній ділянці, проведення довготри­валих дослідів, ведення загальнокласного календаря приро­ди, домашня робота.

До позакласної роботи відносяться гуртки, клуби, масові

заходи.

За кількістю учнів, що беруть участь у навчальному про­цесі, розрізняються такі форми, як:

• фронтальні (масові);

• колективні;

• групові;

• індивідуальні.

2. Урок - основна форма вивчення курсу „Я і Україна". 2.1. Класифікація уроків у курсі „Я і Україна". Урок, безумовно, є основною формою вивчення курсу „Я і Україна". Отже розглянемо докладно особливості його органі­зації та проведення. У початкових класах урок триває 35-40 хвилин та має макроструктуру (тобто постійні етапи) і мікро­структуру (мобільну, змінну).

Основними функціями уроку виступають навчальна, ви­ховна та розвивальна.

Існує кілька класифікацій уроків: за дидактичною метою, за метою організації, за змістом, за способом організації тощо. Ми наведемо найбільш поширену класифікацію уроків за ди­дактичною метою:

• урок формування нових ЗУН;

• урок систематизації та узагальнення ЗУН;

• урок застосування знань (формування практичних на­вичок);

• урок перевірки та контролю ЗУН;

• комбінований урок.

Якщо в уроці поєднується хоча б дві мети (наприклад, фор­мування нових ЗУН та систематизація ЗУН), він є комбінова­ним. У початковій школі більшість уроків є комбінованими. Це зумовлено психічними особливостями молодших школярів: вивчення нового матеріалу має супроводжуватись систематиза­цією та застосуванням. В іншому випадку засвоєння нових знань не буде ефективним.

Треба зазначити, що у вивченні курсу „Я і Україна" існу­ють два специфічних типи уроків: предметний та екскурсія. Предметний урок передбачає всебічну характеристику конк­ретного предмета або явища (ознаки, властивості, взаємозв'яз­ки). Урок-екскурсія передбачає безпосереднє сприймання об'єктів природи, навколишнього світу, їх взаємозв'язків. За дидактичною метою предметний урок є комбінованим, а урок-екскурсія може бути комбінованим, вступним, узагальнюю­чим.

Вищеназвані уроки відносяться до традиційних. їх загаль­на характеристика полягає в тому, що вони мають чітку макро­структуру, що забезпечує логіку викладення матеріалу. На су­часному етапі існує низка нетрадиційних уроків. Нетрадицій­ними вони є за особливостями організації, змістом або формою проведення. Чіткою класифікації нетрадиційних уроків не існує. Ми назвемо найбільш поширені у викладанні курсу „Я і Україна:

• урок-дослід;

• урок-проект;

• інтегрований урок;

• інтерактивний урок;

• урок-діалог;

• урок-подорож;

• урок-гра.

2.2. Методика проведення комбінованого уроку з курсу „Я

^v-Вивчення I ^нов0го матеріалу

₌м-_{ЯТОВуВаннянових}

і ¹-Приймають та

^вшомлюютьнон, знання

. JaoSr^P^

J JlЄвр_Истч_ч„_а бесіда , . ^ворсин» _МОДЄяі