3. Викладання курсу „Я і Україна" у початковій школі за системою Ельконіна—Давидова.

Очевидно, що за системою Ельконіна—Давидова викладан­ня курсу „Я і Україна" відрізняється від традиційного. Якщо проаналізувати сучасні програми, то згідно положень розви-вального навчання побудована програма В.Ільченко, К.Гуз „Я і Україна. Довкілля". Об'єктами інтеграції та розділами програ­ми там виступають способи дослідження: моделювання, спос­тереження, досліди. Викладення матеріалу відбувається дедук­тивно, програма передбачає узагальнення матеріалу.

Об'єктом вивчення виступають способи побудови цілісної картини світу, способи здобуття знань про природу. У курсі вивчаються такі фундаментальні поняття: сила, час, взаємодія, система, розвиток.

Зміст програми передбачає на першому етапі роботу з чут­тєво багатим матеріалом, що розширює досвід відчуттів; на на­ступному етапі - створення первісної картини світу (від абст­рактних понять). У процесі вивчення курсу учнями засвоюєть­ся низка понять, що передбачені освітнім стандартом.

Основною навчальною задачею виступає відкриття експе­рименту як способу перевірки гіпотези.

У процесі навчання виступають пріоритетними такі мето­ди: рішення навчальних задач, моделювання, дискусії, дослід, експеримент.

Основні форми навчання: колективні та групові.

Питання для самоконтролю:

1. У чому полягає мета навчання за системою Ельконіна-Давидова?

2. Назвіть основні типи уроків у системі Ельконіна-Дави­дова. Співвіднесіть їх з основними навчальними діями.

3. Назвіть основний принцип розвивального навчання.

4. Які методи та форми використовуються в означеній системі?

5. Які фундаментальні поняття вивчаються в курсі „Я і Ук­раїна" за системою Ельконіна—Давидова?

6. Яка програма з курсу „Я і Україна" побудована згідно із системою розвивального навчання Ельконіна-Давидова?

7. Що виступає об'єктами інтеграції у цій програмі?

8. Як викладено зміст в означеній програмі?

Рекомендована література: І.Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: навч. посіб. / І.М.Дичківська. - К.: Академвидав, 2004. - 352 с.

2. Освітні технології: навч.-метод, посіб. / О.М.Пехота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська; [заг. ред. О.М.Пєхоти]. - К.: А.С.К., 2003.-255 с.

3. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии: учебное пособие / Г.К.Селевко. - М.: Народное образование, 1998. -256 с.

Тема 2. Формування дослідницької поведінки молодших школярів за методикою о.Савенкова

Ключові поняття: дослідницька поведінка, дослідницькі уміння, проблема, проблемна ситуація, класифікація, спосте­реження, експеримент, дослід.

Актуалізація опорних знань:

1. Назвіть основні способи дослідження, із якими знайом­ляться діти молодшого шкільного віку.

2. Дайте визначення поняттям „спостереження", „експе­римент", „дослід".

3. Чим відрізняється дослід від експериментування?

4. Пригадайте структуру досліду та експерименту.

Основні питання теми

1. Структура дослідницької поведінки.

2. Розвиток уміння бачити проблеми.

3. Спостереження та експерименти.

4. Методика проведення навчальних досліджень із молод- шими школярами.

1. Структура дослідницької поведінки.

Згідно Державного стандарту початкової освіти, компе­тентність молодшого школяра в освітній галузі „Людина і світ" передбачає досвід дослідницької діяльності. Російським уче­ним О.Савенковим розроблена концепція формування дослід­ницької поведінки молодшого школяра.

Дослідницька поведінка в інтерпретації О.Савенкова роз­глядається як поведінка, що спрямована на вивчення об'єкта та

Завдання: продовж оповідання кількома способами: ти про­сто гуляєш на дворі з друзями; ти водій вантажівки, що їде по дорозі; ти ворона, що сидить на дереві; зайчик у лісі.

Метод шести розумних капелюхів. Ця методика розробле­на Е.Боно. Він пропонує в процесі рішення творчих завдань знімати та надівати різні капелюхи. Усього пропонується шість різнокольорових капелюхів.

Білий капелюх - факти, цифри, інформація. Яку інформа­цію ми маємо? Яка інформація нам необхідна?

Червоний капелюх - емоції, почуття, інтуїція. Що я відчу­ваю з приводу даної проблеми?

Чорний капелюх - обережність, істина, здоровий глузд. Чи спрацює це? Наскільки це безпечно?

Жовтий капелюх - переваги, користь. Навіщо це робити? Які будуть результати? Чи варто це робити?

Зелений капелюх - дослідження, припущення, нові ідеї, можливості, альтернативи. Що можна зробити в даному випад­ку? Чи існують альтернативні ідеї?

Синій капелюх - розмірковування про мислення. Контроль над розумовим процесом. Підбиття підсумків. Визначення на­ступного розумового кроку.

Вправа „Скільки значень має предмет?" Завдання: знайти якомога більше варіантів нетрадиційно­го, але реального використання предмета (цеглина, газета, крей­да, олівець, паперова коробка тощо).

3. Спостереження та експерименти.

Спостереження розглядається як найпростіше досліджен­ня, яке вимагає вольових зусиль та має завершуватися форму­люванням висновків та нового знання. Під час спостережень можуть використовуватись телескопи, мікроскопи, вимірю­вальні пристрої.

О.Савенков пропонує такі вправи для розвитку спостереж­ливості:

Вправа „Спостереження очевидного".

Дитині пропонується розглянути будь-який добре знайо­мий їй об'єкт і сказати, що бачать її очі в цю хвилину. Потім поговоріть із дитиною про те, яку інформацію з минулого досв­іду ви можете розповісти про цей об'єкт.

має в основі психічну потребу у пошуковій активності. Відпо­відно, дослідницьке навчання - це навчання, побудоване на фундаменті дослідницької поведінки.

Для розв'язання дослідницьких задач необхідні навички логічного та творчого мислення. У зв'язку з цим О.Савенков визначає такі уміння, що складають підґрунтя дослідницької поведінки: уміння бачити проблеми, задавати запитання, ви­сувати гіпотези, давати визначення поняттям, класифікува­ти, спостерігати, проводити експерименти, робити висновки та умовиводи, структурувати матеріал, доводити та захищати ідеї [47, с. 100J.

У сучасній теорії дослідницького навчання виокремлюють­ся три рівні його реалізації на практиці:

1. Викладач ставить проблему та визначає стратегію й так­тику її рішення.

2. Викладач ставить проблему, але метод її рішення учень шукає самостійно (на цьому рівні може використовуватись ко лективний пошук).

3. Постановка проблеми, пошук методів її дослідження та розробка рішення здійснюється учнями самостійно.

2. Розвиток уміння бачити проблеми.

Одним із ключових умінь у структурі дослідницької пове дінки молодшого школяра, за О.Савенковим, є уміння бачити проблеми. Розглянемо це уміння більш докладно. З'ясуємо спо­чатку сутність ключових понять.

Проблемною ситуацією є будь-яка теоретична або практич­на ситуація, що не має рішення, а тому примушує зупинитися та задуматися.

Проблема - задача, що містить протиріччя між знанням та незнанням.

Уміння бачити проблеми - інтегративна властивість осо­бистості, що характеризує мислення людини. О.Савенков про­понує спеціально розроблені вправи для розвитку цього вміння.

Вправа „Поглянь на світ іншими очима".

Прочитайте дітям невелике оповідання:

Вранці небо вкрилося чорними хмарами, пішов сніг. Великі снігові хлоп'я падали на будинки, дерева, тротуари, газони, дороги...

Гра „Чарівні перетворення".

На основі цієї гри можна провести розумовий експеримент. Ми вивчаємо, як стихія вогню впливає на зміни фізичних влас­тивостей води. Один із дітей виконує роль Вогню, інші - кра­пельки води, що в холоді замерзають. Коли Вогонь далеко, вони рухаються повільно та перетворюються на крижані кульки. Коли Вогонь близько, вони рухаються швидше, випаровують­ся, стають невидимими (присідають).

Дослідно-експериментальна діяльність є більш складним видом діяльності, ніж спостереження. Вона передбачає відтво­рення об'єкта пізнання у спеціально створених умовах із метою дослідження певних ознак. О.Савенков розрізняє практичні та інтелектуальні експерименти. Практичні експерименти перед­бачають маніпулятивну діяльність з об'єктом із метою встанов­лення його певних властивостей за допомогою органів відчуття.

Інтелектуальні експерименти спрямовані на розв'язання проблемних задач за допомогою логічних розмірковувань. Оз­найомтесь із проблемними задачами Д.Фрімена: Що можна зробити з аркуша паперу? Що буде, якщо всі стануть вище за зростом? На якого звіра схоже небо, що темнішає перед грозою? Чому металеву пружину можна порівняти з надією? Якщо б озеро було б столом, чим були б човни?

Процес розв'язання таких завдань і є інтелектуальним екс­периментом, згідно з інтерпретацією О.Савенкова.

Дослідно-експериментальну діяльність вже було розгляну­то у попередньому розділі. Ознайомтесь з описом експеримен­ту, що пропонує О.Савенков із метою розвитку дослідницької поведінки молодшого школяра.

Експеримент "Як вода зникає?"

Візьмемо різні предмети: губку, газету, тканину, рушник, поліетилен, металеву пластину, дерев'яний брусок, фарфорове блюдце. Обережно за допомогою ложки наллємо воду на кожен із предметів.

Які предмети не всмоктують воду? Які найкраще всмоктують? Наступна частина експерименту пов'язана з випаровуван­ням води. Ми перевірили, що фарфор не всмоктує воду. Тепер візьмемо блюдце з водою, поставимо на підвіконня.

Що відбувається? Вода перетворюється на пару та зникає у повітрі.