Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
128_zemkodexkomenta.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
19.12.2018
Размер:
2.58 Mб
Скачать

1. Передача в оренду земельних ділянок, що пере­бувають у державній або комунальній власності, здій­снюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядуван­

129

яя шляхом укладення договору оренди земельної ді­лянка.

2. Передача в оренду земельних ділянок, що пере­бувають у власності громадян і юридичних осіб, здій­снюється за договором оренди між власником земель­ної ділянки і орендарем.

3. Передача в оренду земельних ділянок громадя­нам і юридичним особам із зміною їх цільового при­значення та із земель запасу під забудову здійсню­ється за проектами відведення в порядку, встанов­леному статтями 118, 123 цього Кодексу.

Встановлюючи порядок передачі земельних ділянок в оренду, Земельний кодекс розрізняє різні правові під­стави й умови такої передачі у залежності від різних факторів: форми власності на землю, збереження ці­льового призначення земельної ділянки, майбутньої забудови наданої із земель запасу земельної ділянки.

Правовою підставою для укладення договору орен­ди і набуття права на оренду земельної ділянки, що знаходиться в державній чи комунальній власності, є рішення власника (орендодавця) в особі відповідних органів виконавчої влади чи місцевого самоврядуван­ня. У випадку придбання права оренди земельної ді­лянки на конкурентних засадах, правовою підставою для укладення договору оренди виступають результа­ти конкурсу чи аукціону. У цьому випадку необхід­ною правовою передумовою для укладення договору оренди землі може бути як рішення органу виконав­чої влади чи місцевого самоврядування про відчужен­ня права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах, так і рішення цих органів про затвердження результатів конкурсу чи аукціону щодо відчуження права оренди земельної ділянки та про укладення до­говору оренди з переможцем.

Особа, що бажає одержати земельну ділянку в орен­ду із земель державної чи комунальної власності, по­дає у відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування заяву (клопотання) у поряд­ку, передбаченому статтями 118,123 Земельного коде-

130

ксу. При наявності згоди орендодавця надати земель­ну ділянку в оренду сторони укладають договір, у яко­му обумовлюють істотні та інші умови оренди землі. У випадку надходження двох чи більше клопотань (заяв) щодо оренди однієї і тієї ж земельної ділянки, що знаходиться в державній чи комунальній власнос­ті, відповідні орендодавці проводять земельний аукці­он (конкурс), якщо законом не встановлений інший спеціальний порядок набуття права оренди земельної ділянки. Порядок набуття права оренди земельної ді­лянки на конкурентних засадах визначається орендо­давцями з дотриманням вимог законодавства про сум­лінну конкуренцію.

Встановлюючи порядок передачі в оренду земельних ділянок, що знаходяться у власності громадян і юридич­них осіб, законодавець не обмежує волевиявлення сто­рін з укладання договору оренди землі будь-якими умо­вами, що виходять за межі норм Цивільного кодексу України і Закону України «Про оренду землі». У той же час частина 2 цієї статті вказує на єдино припусти­му форму договірно-правового регулювання відносин орендного землекористування — договір оренди землі. Дане положення означає те, що ніяким іншим догово­ром, крім зазначеного, не можуть регулюватися відно­сини орендного землекористування. З урахуванням постійного розвитку, розширення й ускладнення дого­вірних відносин у суспільстві, збільшення кількості комплексних договорів, що регламентують, наприклад, одночасно відносини щодо оренди землі, нерухомого майна, розташованого на даній земельній ділянці, а та­кож рухомого майна, необхідного для здійснення на ньому господарської діяльності відповідно до його ці­льового призначення, варто зазначити наступне. Прак­тика комплексних договорів припустима лише тоді, коли договір у цілому, незалежно від множинності об'­єктів оренди, відповідає вимогам законодавства щодо форми, змісту і реєстрації договорів оренди землі, а також договорів оренди іншого майна, якщо законодав­ство також пред'являє до його оренди деякі специфіч­ні (особливі) вимоги.

130

Зміст частини 3 цієї статті прямо кореспондує із статтями 5-7 Закону України «Про оренду землі». Мова йде, зокрема про те, що надання земельної ділян­ки в оренду без зміни її цільового призначення, межі якої визначені в натурі (на місцевості), здійснюється без розробки проекту її відведення. Дане положення ва практиці означає, що:

а) якщо орендодавцем (і власником) ділянки є юри­дична особа чи громадянин, то ділянка, за рахунок якої здійснюється надання в оренду (ділянка цілком чи частина ділянки), раніше відводилася і має винесені в натуру межі, що не мінялися, а по відводах останніх років — і кадастровий номер;

б) якщо орендодавцем є органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування, ця ділянка, як правило, ра­ніше надавалася іншій особі, або відомості про неї отри­мані і належним чином закріплені в результаті її ін­вентаризації.

Стаття, що коментується, передбачає два випадки не­обхідності розробки проекту відведення переданих в оренду земельних ділянок, що мають визначені межі і правовий режим використання: при зміні цільово­го призначення земельної ділянки незалежно від форми власності, надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, визначеному для гро­мадян — статтею 118, а для юридичних осіб — стат­тею 123 Земельного кодексу;

При наданні в оренду земельної ділянки із земель запасу (незалежно від приналежності до тієї чи іншої категорії земель) для здійснення нового будівництва.

Закріплюючи обов'язковість процедури розробки проектів відведення для надання в оренду земельних ділянок у вищевказаних випадках, законодавець тим самим поширив на них вимоги не тільки розробки від­повідних видів технічної документації, але й необхід­ність одержання погоджень компетентних органів про можливість використання орендованої ділянки відпо­відно до цільового призначення, що змінилося, і про від­повідність забудови, яка планується, планувальним рі­шенням та іншим стандартам і документам.

130

Стаття 125. Виникнення права власності та права користування земельною ділянкою

1. Право власності та право постійного користу­вання на земельну ділянку виникає після одержан­ня її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного кори­стування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]