Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
128_zemkodexkomenta.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
19.12.2018
Размер:
2.58 Mб
Скачать

1. Бонітування ґрунтів — це порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними власти-

197

востями, які мають сталий характер та суттєво впли­вають на врожайність сільськогосподарських куль­тур, вирощуваних у конкретних природно-кліматич­них умовах.

2. Бонітування грунтів проводиться за 100-баль-ною шкалою. Вищим балом оцінюються ґрунти з кращими властивостями, які мають найбільшу при­родну продуктивність.

Бонітування ґрунтів — це порівняльна оцінка яко­сті ґрунтів за родючістю при порівняльних рівнях аг­ротехніки і інтенсивності землеробства. Вона встанов­лює відносну придатність ґрунтів за основними факто­рами природної родючості для вирощування сільсько­господарських культур, виділяючи агровиробничі гру­пи ґрунтів, які підлягають економічній оцінці. За на­уковим визначенням бонітування — це спеціалізова­на класифікація ґрунтів за їх продуктивністю, основа­на на об'єктивних ознаках (властивостях) самих ґрун­тів, найбільш важливих для росту сільськогосподарсь­ких культур і корелюючих з середньою багаторічною урожайністю. Отже, бонітування є уточненим агроно­мічним групуванням ґрунтів, де облік якості за при­родною родючістю виражається в балах при зіставленні й уточненні їх за середньою багаторічною урожайніс­тю основних сільськогосподарських культур, а на при­родних угіддях — за виходом сіна і зеленої маси.

Бонітування ґрунтів є логічним продовженням ком­плексних обстежень земель і передує їх економічній оцінці. Основна мета бонітування полягає у визначен­ні відносної якості ґрунтів за їх родючістю, тобто вста­новленні, в скільки разів один ґрунт кращий або гір­ший від іншого за своїми природними і стійко придба­ними властивостями. Об'єкт бонітування — ґрунт, ви­ражений суворо визначеними таксономічними одини­цями, встановленими за матеріалами детального ґрун­тового обстеження.

Критеріями бонітування ґрунтів є їх природні діаг­ностичні ознаки й ознаки, набуті в процесі тривалого окультурювання, які корелюють з урожайністю основ­них зернових, технічних і інших культур, а при боні­туванні кормових угідь — корелюють з продуктивніс­тю сінокосів і пасовищ.

Однакові групи ґрунтів при бонітуванні повинні одер­жати однакові показники бонітету1. Щоб визначити ці показники, складається шкала бонітування ґрунтів, яка являє собою систему цифрових даних, що відповідають певним значенням природних показників на різних групах ґрунтів. При цьому потрібно складати дві оці­ночні шкали: першу, основну — за властивостями гру­нтів, і другу — за урожайністю сільськогосподарських культур або продуктивністю кормових угідь.

До числа основних діагностичних ознак відносять­ся: потужність гумусового горизонту, процентний вміст гумусу, мулу і фізичної гливи у ґрунті, валові запаси гумусу, азоту, фосфору і калію у ґрунті, механічний склад, кислотність, сума поглинутих основ, ступінь на­сиченості ґрунту основами тощо. Перелік і кількість діагностичних ознак залежить від конкретних природ-ноклімати чних умов земельно-оціночного району.

Бонітування ґрунтів у межах земельно-оціночного району проводиться у такій послідовності: визначен­ня середніх значень показників, які характеризують окремі ознаки і властивості ґрунту; визначення серед­ньої багаторічної урожайності основних сільськогос­подарських культур на різних ґрунтах; вибір основних діагностичних ознак; складання шкали бонітування ґрунтів за природними властивостями й врожайністю основних сільськогосподарських культур.

В результаті бонітування формуються земельно-оці­ночні групи ґрунтів, які розташовуються у порядку зростання або убування природної родючості ґрунтів. Контрольним показником родючості ґрунтів служить показник середньої багаторічної урожайності типових для конкретних ґрунтів сільськогосподарських куль­тур. В залежності від певних природних якостей кож­ної групи ґрунтів привласнюється відповідна кількість

1 Якісна характеристика ґрунтів виражається в оці­ночних одиницях — бонітетах.

51-5

оціночних одиниць — балів. Ґрунтами вищої катего­рії є ті з них, яким привласнено 100 балів. Побудована таким чином шкала оцінок називається шкалою бо­нітету. Якщо за 100 балів прийнято оптимальне зна­чення ознаки найбільш родючого ґрунту при боніту­ванні за природними властивостями або максимальну урожайність сільськогосподарських культур, то у ре­зультаті обчислень одержують замкнену шкалу боні­тування. У випадку розімкнутої шкали за 100 балів приймають значення ознаки або розмір урожайності сільськогосподарських культур найбільш поширеного ґрунту, який має найбільшу питому вагу в структурі ґрунтового покриву земельно-оціночного району.

Проведення бонітування ґрунтів має практичне зна­чення для вирішення завдань сільськогосподарського виробництва, особливо таких, як розміщення посівів сільськогосподарських культур або їх екологічних груп на території і планування урожайності культур.

Стаття 200. Економічна оцінка земель

1. Економічна оцінка земель — це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільсько­му і лісовому господарстві та як просторового бази­су в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі.

2. Економічна оцінка земель різного призначення проводиться для порівняльного аналізу ефективнос­ті їх використання. Дані економічної оцінки земель є основою грошової оцінки земельної ділянки різно­го цільового призначення.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]