Глава 35. Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель

Стаття 205. Зміст економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель

1. Економічне стимулювання раціонального вико­ристання та охорони земель включає:

а) надання податкових і кредитних пільг грома­дянам та юридичним особам, які здійснюють за вла­сні кошти заходи» передбачені загальнодержавними та регіональними програмами використання і охоро­ни земель;

б) виділення коштів державного або місцевого бюджету громадинам та юридичним особам для від­новлення попереднього стану земель, порушених не з їх вини;

в) звільнений від плати за земельні ділянки, що перебувають у стадії сільськогосподарського освоєн­ня або поліпшення їх стану згідно з державними та регіональними програмами:

г) компенсацію з бюджетних коштів зниження доходу власників землі та землекористувачів внаслі­док тимчасової консервації деградованих та малопро­дуктивних земель, що стали такими не з їх вини.

Економічне стимулювання, раціональне використан­ня і охорона земель повинно мати пріоритет у викори­станні земель сільськогосподарського призначення і, перш за все, для ведення товарного сільськогосподарсь­кого виробництва. Запровадження ринкових відносин в агропромисловому комплексі України на базі рефор­мування земельних та майнових відносин внаслідок різних причин об'єктивного і суб'єктивного характеру призвели до скорочення сільськогосподарськими підпри­ємствами площ посівів сільськогосподарських культур, різкого зниження витрат, що повинні спрямовуватись на підвищення родючості ґрунтів, боротьбу з вітровою

206

та водною їх ерозією, із забур'яненням продуктивних угідь, забезпечення технологій землеробства. Це пояс­нюється відсутністю власних обігових коштів на вка­зані цілі та обмеженими можливостями фінансування вказаних витрат за рахунок державного та місцевих бюджетів. В Україні виникла реальна проблема щодо раціонального використання і охорони земель. Акту­альність цієї проблеми обумовлена тим, що земельні ре­сурси зазнають надзвичайно великих аятропотехноген-них навантажень і деградують досить високими темпа­ми. З метою зміни ситуації законодавець створив юри­дичні гарантії для тих сільськогосподарських товаро­виробників (юридичних осіб та громадян), які здійсню­ють за власні кошти заходи, передбачені загальнодер­жавними та регіональним програмами використання і охорони земель. Вказаним особам передбачено надан­ня податкових і кредитних пільг, які надаються згідно законодавству відповідними органами виконавчої вла­ди та місцевого самоврядування шляхом зменшення ставки податку та процентної ставки банку за отрима­ний кредит при підтвердженні особою витрат на вико­нані роботи по раціональному використанню та охоро­ні земель, підвищенню родючості ґрунтів.

Економічне стимулювання також включає виділен­ня коштів державного або місцевого бюджету громадя­нам та юридичним особам для відновлення попередньо­го стану земель, порушених не з їх вини; звільнення від плати за земельні ділянки, що перебувають у стадії сіль­ськогосподарського освоєння або поліпшення їх стану згідно з державними та регіональними програмами; компенсацію з бюджетних коштів зниження доходу власників землі та землекористувачів внаслідок тимча­сової консервації деградованих та малопродуктивних земель, що стали такими не з їх вини.

Передбачені даною статтею податкові, кредитні піль­ги, виділення коштів державного та місцевого бюдже­ту, звільнення від плати за земельні ділянки, компен­сація з бюджетних коштів зниження доходу власни­ків землі та землекористувачів частково врегульовані ст. 22 Закону України «Про плату за землю».

206

В залежності від участі орендаря земель резервного фонду (землі державної або комунальної власності) у фінансуванні заходів по раціональному використанню та охороні земель, підвищенні родючості ґрунтів, осво­єнні або поліпшенні їх стану встановлюються диферен­ційовані розміри орендної плати, яка не може бути нижче земельного податку (ч. 5 ст. 19 Закону «Про оренду землі»).

Стаття 206. Плата за землю