Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2. Эко ответы.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
752.64 Кб
Скачать

Вопросы на экз. - экологическое право 1. Методологія та форми взаємодії людини і суспільства з природним середовищем в умовах індустріального періоду цивілізації. 2. Екологічна криза: поняття, причини, наслідки, форми прояву та шляхи подолання. 3. Поняття екологічного права в широкому і вузькому змісті: сумісні концепції екологічного права: однорідність і комплексність норм екологічного законодавства. 4. Основні критерії самостійності екологічного права як галузі законодавства і права, правової науки і навчальної дисципліни. 5. Принципи екологічного законодавства і права: правове забезпечення гармонізації взаємодії суспільства з природою.

6. Система екологічного права: загальна, особлива і спеціальна частини екологічного права; основні інститути екологічного права.

7. Виникнення й основні етапи становлення природоохоронного законодавства і права на території сучасної України.

11. Конституційні основи екологічного права та їх основоположне значення для розвитку природоохоронного законодавства.

12. Спеціальні закони як джерела екол. права: зміст і структура Закону “Про ОНПС”

13. Нормативно-правові акти органів центральної виконавчої влади і спеціальних відомчих органів управління як джерела екологічного права.

14. Нормативні акти органів місцевого самоврядування у сфері екології та співвідношення їх змісту з правовими актами центральних органів влади й управління.

15. Екологічні правовідносини та їх відмінні риси від суміжних правовідносин: підстави виникнення, змінення та припинення екологічних правовідносин.

16. Основні види та особливості зміст екологічних правовідносин: співвідношення правових і технічних норм у врегулюванні екологічних правовідносин.

18. Поняття і функції об’єктів природи: природні об’єкти, природні ресурси та природні комплекси, їх інтеграція і диференціація; фонди природних об’єктів.

19. Природне і соціальне середовище як інтегровани об’єкт екологічного права: матерілізовані та нематеріалізовані об’єкти екологічного права.

20. Суб’єкти екологічного права: природоохоронна правосуб’єктність і екологічні права й обов’язки юридичних і фізичних осіб.

21. Право власності українського народу на природні багатства: суб’єкти права державної, комунальної та приватної власності на природні об’єкти та їх ресурси.

22. Підстави виникнення права власності на природні об’єкти: сучасні цивільно-правові засади виникнення права власності на природні об’єкти.

23. Особливості змісту та умови здійснення правомочностей власності щодо природних об’єктів: законодавчі обмеження прав власників природних об’єктів.

24. Умови та порядок припинення права державної, комунальної та приватної власності на природні об’єкти та їх ресурси.

25. Природокористування як необхідна умови існування людини і суспільства: загальне (загальнодоступне) і спеціальне (врегульоване) природокористування.

27. Основні принципи інституту права природокористування: безоплатність загального і платність спеціального природокористування.

28. Правоздатність та дієздатність природокористувачів: природні права людини на користування природними об’єктами та їх ресурсами.

29. Здійснення права природокористування та основні права й обов’язки природокористувачів: охорона довкілля і захист прав природокористувачів.

30. Підстави й умови припинення права природокористування: тимчасове призупинення діяльності природокористувачів, які забруднюють природне середовище.

31. Основні принципи управління природокористуванням та природоохороною: пріоритетність вимог екологічної безпеки й особливості її забезпечення.

32. Система державних органів управління у сфері охорони довкілля: правовий статус спеціального органу виконавчої влади та ого структурних формувань на місцях.

33. Основні функції державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.

34. Правовий механізм забезпечення еективності природоохорони: форми екологічного контролю та їх здійснення.

35. Правові гарантії участі громадськості в управлінні природокористуванням і природоохороною: правовий статус природоохоронних організацій та екологічних рухів.

37. Основні цілі та завдання стандартизації та нормування у сфері ОНПС.

38. Система нормативів та стандартів у сфері природокористування й ОНПС.

39. Фактичні та юридичні критерії якості довкілля: нормативи гранично допустимого шкідливого впливу на довкілля.

40. Нормування санітарних та захисних зон: умови і порядок їх встановлення та контролю виконання.

42. Юридичні вимоги щодо інформації про стан НПС: зміст права громадян на екологічну інформацію.

43. Короткострокові та довгострокові екологічні прогнози за їх народногосподарське й природоохоронне значення.

44. Законодавчі вимоги щодо ведення екологічного моніторингу та його юридичне і практичне значення.

45. Правове регулювання ведення кадастрів природних ресурсів та їх еколого-правовий зміст.

46. Державний облік об’єктів та речовин, що негативно впливають на стан НПС.

47. Сучасний стан нормативно-правового закріплення екологічних прав, свобод та обов’язків людини, громадянина й особистості в національному законодавстві та міжнародних документах.

52. Еколого-правови культура як складова частина культури людини та цивілізаційної культури.

53. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення: кримінальна, адміністративна, цивільна, дисциплінарна.

54. Підстави та умови застосування юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.

55. Особливості відшкодування шкоди, заподіяної природному середовищу: співвідношення економічного збитку й екологічної шкоди.

56. Попередження екологічних правопорушень: усунення законодавчих прогалин і поліпшення роботи природоохоронних органів.

66. Правова охорона водних ресурсів через охорону інших природних об’єктів: охорона земель водного фонду, ділянок дна річок, озер, морів та інших водних об’єктів.

67. Правовий режим водоохоронних зон і зон санітарної охорони, прибережних захисник смуг, смуг відводу, берегових смуг водних шляхів.

68. Правова охорона вод від забруднення, засмічення і виснаження: умови розміщення та будівництва підприємств, що можуть впливати на стан водних об’єктів.

76. Економічні та екологічні функції лісів і стан законодавства про охорону лісових ресурсів: співвідношення вимог лісового і земельного законодавства.

77. Державне управління і державний контроль в області охорони, захисту і відтворення лісів.

81. Законодавства про охорону рослинного світу та природних рослинних ресурсів загальнодержавного і місцевого значення.

83. Правові вимоги щодо здійснення інтродукції, акліматизації та селекції рослин; правила створення і збереження ботанічних колекцій.

86. Основні характерні риси законодавства про охорону тваринного світу: структура та зміст Закону “Про тваринний світ”.

88. Правові закони охорони тваринного світу: охорона середовиша існування, умов розмноження та шляхів міграції тварин.

89. Особливості охорони тваринного світу на територіях і об’єктих природно-заповідного фонду: “Червона книга України” та значення її ведення.

90. Правові вимоги щодо переселення й акліматизація тварин: правила ввозу та вивозу об’єктів тваринного світу в Україну та створення біологічних колекцій тварин.

93. Загальна характеристика законодавства про риродно-заповідний фонд України: поняття і класифікація територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

94. Умови і порядок оголошення та створення територій й об’єктів заповідними: правове й економічне забезпечення функціонування природно-заповідного фонду.

95. Особливості правової охорони окремих видів територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

97. Поняття й особливості охорони курортних, лікувально-оздоровчих територій та об’єктів: структура і зміст Закону “Про курорти”.

98. Умови оголошення територій та об’єктів курортними: правові заходи охорони територій і середовища курортів та їх охоронних зон.

99. Лікувально-оздоровчі туриторії й об’єкти та їх правове становище: охорона мінеральних джерел і кліматичних умов, що сприяють лікуванню населення країни.

100. Правовий режим особливо охоронюваних об’єктів і територій, що мають курортно-оздоровче значення.

101. Формування міського ландшафту й охорона природних ресурсів в населених пунктах при здійсненні планування, проектування, будівництва та благоустрою.

103. Особливості правової охорони зеленої і захисної рослинності в містах та інших населених пунктах.

107. Екологічні вимоги зодо розміщення, проектування, будівництва, реконструкції й експлуатації промислових підприємств.

108. Правові заходи охорони довкілля на підприємствах паливно-енергетичного комплексу та ядерної енергетики.

111. Основні напрями ОНПС у сільському господарстві.

116. Види зон надзвичайної екологічної ситуації та їх правовий статус: зони екологічної катастрофи, зони підвищеної еклогічної небезпеки і зони екологічного лиха.

117. Правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

118. Правові вимоги стосовно попередження та ліквідації наслідків надзвичайних екологічних ситуацій.

121. Законодавчі вимоги щодо поводження з виробничими і побутовими відходами: основні напрями державної політики в сфері поводження з відходами.

123. Законодавчі заходи запобігання утворенню відходів та екологічно безпечного поводження з ними.

124. Правове регулювання поводження з особливо небезпечними підходами: законодавчі вимоги щодо їх утворення, транспортування, зберігання та знешкодження.

126. Атмосферне повітря як об’єкт правової охорони: структура і зміст Закону “Про охорону атмосферного повітря”.

128. Правові міри охорони атмосферного повітря від побутового виробничого впливу: обмеження викидів речовин зі стаціонарних та пересувних джерел.

130. Заходи щодо зниження і запобігання фізичного впливу на атмосферу: шумового, ультразвукового, електромагнітного, іонізуючого та радіоактивного.

131. Види біологічного впливу на атмосферне повітря та заходи їх запобігання: бактеріальний, вірусний, грибковий та кислотний.

132. Правові вимоги охорони атмосферного повітря при розміщенні та розвитку міст і населених пунктів, проектуванні та будівництві виробничо-господарських об’єктів.

133. Правові вимоги національного законодавства та норм міжнародного права стосовно запобігання діяльності, що впливає на погоду і клімат.

134. Економічний механізм забезпечення охорони атмосферного повітря: державний та громадський контроль за станом атмосфери.

136. Роль і значення екологічної екологічної експертизи для здійснення природоохоронних заходів: структура і зміст Закону “Про екологічну експертизу”.

137. Форми екологічної експертизи: державна й громадська екологічна експертиза та їх правове закріплення.

138. Функції державних органів виконавчої влади щодо регулювання екологічної експертизи: умови і порядок призначення екологічнох експертизи.

139. Правовий статус експерта екологічної експертизи: права й обов’язки

140. Умови і порядок проведення екологічнох експертизи: правове значення експертного висновку, його затвердження й оскардження.

146. Поняття екологічної безпеки: основні вимоги законодавства щодо забезпечення екологічнох безпеки.

147. Забезпечення екологічної безпеки населення при застосуванні хімічних речовин і токсичних препаратів.

148. Правові заходи забезпечення екологічної безпеки від шкідливого біологічного впливу на життя і здоров’я населення.

149. Правове забезпечення екологічної безпеки населення від радіактивного забруднення середовища існування.

Дополнительние вопросы

1. Поняття та особливості джерел екологічного права, їх класифікація.

2. Правовий статус і структура Міністерства аграрної політики та продовольстваУкраїни.

3. Правовий статус і структура Міністерства екології та природних ресурсів України

4. Екологічне прогнозування та його природоохоронне значення

5. Екологічне оподаткування.

6. Правове регулювання нормування і ліцензування природокористування .

7. Правовий режим охорони та використання рекреаційних зон і територій .

8. Правове регулювання ведення полювання і засоби забезпечення охорони тваринного світу.

9. Правове регулювання державного управління і ведення державного кадастру у сфері охорони природно-заповідного фонду.

10. Міжнародні об'єкти екологічного права і особливості їх правового статусу в національному законодавстві.

11. Поняття і види управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.

12. Договірні форми природокористування та їх правовий зміст .

13. Правові засади поводження з радіоактивними відходами.

14. Правове забезпечення санітарио-епідеміологічного благополуччя населення в містах та інших населених пунктах.

1. Методологія та форми взаємодії людини і суспільства з природним середовищем в умовах індустріального періоду цивілізації.

Природа как совокупность органических и неорганических создаваемом возникла раньше , чем общество , которое является порождением природы. Природа развивается по объективным законам , тогда как общество функционирует на основе законов социального развития . Человек является непосредственно природным существом , она и подчиняется биологическим законам , представляет собой венец развития природы , поскольку принадлежит к высшему биологического вида. Но наряду с этим человек выступает и существом , а потому общество рассматривается как организованные человеческие социальные организмы . Процесс взаимодействия общества и природы осуществляется на основе определенных закономерностей . Прежде всего , общество не может существовать без природы , поскольку природные блага обеспечивают жизнедеятельность человека . Поскольку природные ресурсы обеспечивают жизнедеятельность людей , часть из них принадлежит соответствующим субъектам. Отсюда возникает соответствующая организационно - правовая форма их принадлежности определенным субъектам - государству , отдельным территориальным общинам , коллективам , индивидам т.п. . В Конституции Украины ( ст. 13 ) закреплены две следующие формы: 1) право собственности на природные объекты ; 2 ) право пользования ими . Возможно существование различных видов собственности на природные ресурсы и пользования ими , но безусловно определение организационно - правовых форм принадлежности природных объектов конкретным социальным субъектам является своеобразной формой взаимодействия общества и природы . В основе такого взаимодействия лежат объективные и субъективные факторы . Объективные заключаются в том , что закономерность взаимодействия общества и природы обусловливает необходимость принадлежности природных ресурсов субъектам собственности . При их отсутствии или неопределенности среду лишается поддержки со стороны конкретных владельцев или пользователей природных объектов . Субъективный фактор проявляется в том , что государство как человеческая организация определяет оптимальные формы принадлежности природных ресурсов соответствующим субъектам и закрепляет это в законодательном порядке . Общеизвестно , что природные явления изменяются медленнее , чем общественные. Обусловлено это спецификой законов развития природы. Поэтому государство , олицетворяя интересы общества и осуществляя экологическую функцию , определяет правовые формы регулирования общественных отношений , возникающих в процессе не только определение принадлежности природных объектов , обеспечения экологической безопасности , а и их использования, воспроизводства и охраны природной среды .

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]