Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
128_zemkodexkomenta.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
19.12.2018
Размер:
2.58 Mб
Скачать

1. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповід­но до їх повноважень.

2. Зміна цільового призначення земель провадить­ся органами виконавчої влади або органами місце­вого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у ко­ристування, вилучення (викуп) земель і затверджу­ють проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

3. Зміна цільового призначення земель, які пере­бувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В основі віднесення земель до конкретної категорії лежить їх основне цільове призначення.

Формування складу земель України та віднесення їх до конкретної категорії, а також видів і підвидів здійснюється на підставі рішень уповноважених дер­жавних органів та органів місцевого самоврядування. Саме ці органи приймають рішення про передачу зе­мель у власність, надання їх у користування, вилучен­ня (викуп) земельних ділянок. Так, при вилучені (ви­купі) земель у сільськогосподарського підприємства і передачі чи надання для будівництва промислового підприємства, залізниці, автомобільної дороги тощо землі сільськогосподарського призначення переходять

до категорії земель промисловості, транспорту та ін. При вилученні ж земельних ділянок у промислових

підприємств і передачі їх, наприклад, для будівництва магістрального газопроводу має місце переведення од­ного виду земель в інший в межах однієї категорії.

Крім віднесення земель до певної категорії, яке пов'язане із здійсненням правомочності по розпоряд­женню землею (фактично закріпленню основного ці­льового призначення), законодавству відоме переведен­ня земель із однієї категорії до іншої. Таке переведення земель здійснюється в результаті зміни їх цільового призначення. Наприклад, освоєння земель для сільсь­когосподарських і лісогосподарських потреб у відпо­відності зі ст. 209 ЗК фактично означає переведення земель із інших категорій у категорію земель сільсь­когосподарського призначення або лісового фонду.

Зміна цільового призначення земель теж провадить­ся органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про переда­чу цих земель у власність або надання у користуван­ня, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою.

Зміну цільового призначення земель закон пов'язує також з прийняттям рішень компетентних органів про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Такі об'єкти можуть ство­рюватися у відповідності із ст.ст. 46 і 53 Земельного кодексу.

Що ж стосується зміни цільового призначення зе­мель, які перебувають у власності громадян або юри­дичних осіб, то це питання вирішується дещо інакше. Хоча встановлення і зміна цільового призначення зе­мель — це прерогатива їх власника, закон встановлює відповідні обмеження прав власників з цього приво­ду. Йдеться про те, що вказана зміна цільового при­значення можлива лише за ініціативою власників від­повідних земельних ділянок у порядку, що встановлю­ється Кабінетом Міністрів України.

21

Переведення земель із однієї категорії в іншу може бути і не пов'язане із вилученням та наданням зем­лі. В цьому випадку переведення може бути здійсне­не органами, які затверджують проекти землеустрою. Так, це може мати місце, скажімо, при усуненні через­смужжя та інших незручностей у землекористуванні сільськогосподарських підприємств. При цьому час­тина сільськогосподарських земель може бути пере­дана в категорію земель несільськогосподарського призначення, а земельні ділянки несільськогосподар­ського призначення — сільськогосподарським підпри­ємствам.

Стаття 21. Наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель

Порушення порядку встановлення та зміни цільо­вого призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про на­дання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ді­лянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних діля­нок або визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у пору­шенні порядку встановлення та зміни цільового при­значення земель.

Порушення порядку встановлення та зміни цільо­вого призначення земель тягне за собою настання пев­них негативних правових наслідків.

По-перше, такі порушення є підставою для визнан­ня недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, з якими пов'язане виникнення права власності чи права землекористу­вання громадян та юридичних осіб. Визнання недійс­ним рішень уповноважених органів здійснюється в судовому порядку.

По-друге, визнання недійсними угод щодо земель­них ділянок. Маються на увазі цивільно-правові уго­ди (купівлі-продажу, дарування, застави, обміну земель­них ділянок), при здійсненні яких було порушено по­рядок встановлення та зміни цільового призначення відповідних земельних ділянок. Такі угоди визнають­ся недійсними за рішенням суду. Правові наслідки та загальні підстави визнання таких угод недійсними встановлені ст.ст. 48-49 Цивільного кодексу України (див. комент. до ст. 210 ЗК України).

По-третє, відмова в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Державна реєстрація земельних ділянок — складо­ва частина державного земельного кадастру. Держав­ний земельний кадастр ведеться уповноваженим ор­ганом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Якщо після державної реєстрації земельної ділян­ки буде встановлено, що порядок встановлення та змі­ни цільового призначення земельної ділянки поруше­ний, державна реєстрація визнається недійсною.

І нарешті, по-четверте, притягнення до відповідаль­ності осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Порушення порядку встановлення та зміни цільо­вого призначення земель не названо в ст. 211 Земельно­го кодексу як самостійне порушення земельного зако­нодавства. Але тут можна говорити, що це порушення нерозривно пов'язане з приховуванням від обліку і реєстрації та перекрученням даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок, або ж подан­ня до державної реєстрації невірної інформації про земельну ділянку.

21

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]