1. Громадянам або їх об'єднанням із земель дер­жавної або комунальної власності можуть надавати­ся в оренду земельні ділянки для городництва.

2. На земельних ділянках, наданих для городниц­тва, закладання багаторічних плодових насаджень, а також спорудження капітальних будівель і споруд не допускається.

3. На земельних ділянках, наданих для городни­цтва, можуть' бути зведені тимчасові споруди для зберігання інвентаря та захисту від непогоди. Після закінчення строку оренди зазначеної земельної ділян­ки побудовані тимчасові споруди підлягають знесен­ню власниками цих споруд за їх рахунок.

Земельні ділянки для городництва — землі сільсь­когосподарського призначення, які надаються грома­дянам для задоволення переважно їх потреб у рослин­ницькій сільськогосподарській продукції, не пов'яза­ній з вирощуванням багаторічних плодових насаджень, сінокосінням та випасанням худоби. Отже, за типом сільськогосподарських угідь земельні ділянки для го­родництва є орними землями (ріллею).

Суб'єктами права користування земельними ділян­ками для городництва є громадяни та їх об'єднання. Це означає, що такі ділянки можуть надаватися в ко­ристування як окремому громадянинові, так і групі громадян, які утворили об'єднання громадян відповід­но до Закону України «Про об'єднання громадян». Громадянам або їх об'єднанням земельні ділянки для городництва надаються лише в оренду. Якщо земель­на ділянка надається для городництва із земель дер­жавної або комунальної власності, то орендодавцями виступають відповідні органи виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Земельні ділянки для городництва надаються гро­мадянам та їх об'єднанням на підставі договору орен­ди. Іншими словами, землекористування для ведення городництва завжди є тимчасовим. Саме тому на таких земельних ділянках не допускаються види сільсько­господарського використання земель, пов'язані зі ство­ренням об'єктів нерухомості: закладання багаторічних плодових насаджень, а також спорудження капіталь­них будівель і споруд. На земельних ділянках для го­родництва дозволяється лише зведення тимчасових споруд для зберігання інвентаря та захисту від непо­годи. Після закінчення строку оренди зазначених зе­мельних ділянок побудовані тимчасові споруди під­лягають знесенню їх власниками (орендарями ділянок) без компенсації.

Стаття 37. Право несільськогосподарських підприємств, установ та організацій на землю

1. Приватні несільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть набувати у власність або оренду землі сільськогосподарського та іншого призначення для ведення підсобного господарства.

2. Державні та комунальні несільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть набува­ти в оренду землі сільськогосподарського та іншого призначення для ведення підсобного господарства.

Ст. 37 закріплює право приватних, комунальних та державних несільськогосподарських юридичних осіб на отримання земель сільськогосподарського призна­чення та деяких інших земель для створення підсоб­них господарств. Підсобні господарства несільського­сподарських підприємств, установ та організацій не мають статусу юридичної особи. Вони можуть створю­ватися в якості відокремлених структурних підрозді­лів (філіалів) таких підприємств, установ та організа­цій. Отже, суб'єктом права на землю для ведення під­собного господарства є несільськогосподарська юридич­на особа, а не створене підсобне господарство.

Основним завданням підсобних господарств є вироб­ництво сільськогосподарської продукції для задоволен­ня в першу чергу потреб працівників несільськогоспо­дарських юридичних осіб, при яких створені підсобні господарства. Тому виробництво на земельній ділянці, наданій для організації підсобного господарства, това­рної сільськогосподарської продукції, яка повністю реалізується на ринку, може розглядатися як порушен­ня її цільового призначення.

Незважаючи на спільність цілей створення підсоб­них господарств при приватних, комунальних та дер­жавних несільськогосподарських підприємствах, уста­новах та організаціях, для них характерні істотні від­мінності в правовому режимі. Так, приватні несільсь­когосподарські юридичні особи можуть набувати зем­лі сільськогосподарського та іншого призначення для ведення підсобного господарства у власність або орен­ду. А державні та комунальні несільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть викори­стовувати такі землі для ведення підсобного господар­ства виключно на умовах оренди.