Глава 17. Добросусідство

Стаття 103. Зміст добросусідства

1. Власники та землекористувачі земельних діля­нок повинні обирати такі способи використання зе­мельних ділянок відповідно до їх цільового призна­

100

чення, при яких власникам, землекористувачам су­сідніх земельних ділянок завдається найменше ае-зручностей (затінення, задимлення, неприємні запа­хи, шумове забруднення тощо).

2. Власники та землекористувачі земельних діля­нок зобов'язані не використовувати земельні ділян­ки способами, які не дозволяють власникам, земле­користувачам сусідніх земельних ділянок використо­вувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

3. Власники та землекористувачі земельних діля­нок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запроваджен­ням і додержанням прогресивних технологій вирощу­вання сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна орга­нізація територій, дотримання сівозмін, встановлен­ня, зберігання межових знаків тощо).

Вперше в ЗК передбачена норма, яка регулює суспіль­ні відносини, які виникають між власниками та зем­лекористувачами сусідніх, розділених між собою ме­жею, земельних ділянок.

В тлумачних словниках термін «добросусідський» визначається наступним чином: властивий, характер­ний для добрих сусідів. Якщо мова йде про стосунки між сусідами, то це дружні стосунки. Саме такими засадами визначається зміст добросусідства.

Перш за все в коментованій статті встановлюється загальне правило, в якому сформульована пропозиція до власників та землекористувачів земельних ділянок обирати такі способи використання земельних ділянок, при яких не будуть порушуватися земельні морально-етичні норми, властиві добросусідським стосункам і при яких власники та землекористувачі сусідніх зе­мельних ділянок не будуть відчувати незручності в процесі використання належних їм земельних діля­нок. В якості таких незручностей можуть бути заті­нення від споруд або дерев та чагарників, задимлення

101

від промислово-господарської діяльності або спалюван­ня відходів зазначеної діяльності, неприємні запахи, які виникають внаслідок промислової, сільськогосподарсь­кої чи господарської діяльності, шумове забруднення.

Важливою новелою цієї статті є те, що добросусідсь­кі відносини між власниками та землекористувачами сусідніх земельних ділянок розглядаються в якості обов'язку кожної зі сторін. Таким чином, земельне законодавство не тільки проголошує необхідність то­лерантних стосунків між власниками та землекорис­тувачами земельних ділянок, які роз'єднані лише ме­жею, а й встановлює юридичний обов'язок не створю­вати перепони при використанні наданої їм земель­ної ділянки, на шляху використання земельної ділян­ки сусідами. При цьому важливо підкреслити те, що зазначені перепони не повинні створюватися на шля­ху використання земельних ділянок за цільовим при­значенням.

Необхідно також зазначити і те, що коментована стаття зобов'язує власників та землекористувачів су­сідніх земельних ділянок співпрацювати в процесі експлуатації наданих їм земельних ділянок. Така співпраця має за мету забезпечення ефективного вико­ристання та охорони земель, покращення їх виробни­чих спроможностей, сумісне проведення міжгосподар­ського та внутрішньогосподарського землеустрою, роз­міщення сумісних господарських одиниць та центрів, внутрішніх доріг, організації сільськогосподарських угідь, сівозмін, природоохоронних зон, економічно оп­тимального устрою земельних угідь, встановлення та зберігання межових знаків і т.ін.

Стаття 104. Попередження шкідливого впливу на сусідню земельну ділянку

Власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

101

В коментованій статті закріплено право власників та землекористувачів земельних ділянок вимагати припинення діяльності зі сторони власників та земле­користувачів сусідніх земельних ділянок, яка призво­дить або може призвести до шкідливого впливу на стан здоров'я людей та тварин, забруднення повітря, водних ресурсів, що розташовані в межах відповідної земель­ної ділянки і т.ін.

Шкідливий вплив може мати місце в результаті виробничої, сільськогосподарської або іншої побутово-господарської діяльності (наприклад, використання отрутохімікатів для боротьби зі шкідниками сільсько­господарських культур, гербіцидів для покрашення та збільшення врожайності сільськогосподарських куль­тур, забруднення відходами виробництва, задимлення, шумове забруднення тощо).

Якщо вимоги власника та землекористувача земель­ної ділянки припинити діяльність на сусідній ділян­ці, здійснення якої є або може бути шкідливим, не за-довільняються, зазначені особи мають право звертати­ся до суду для захисту своїх суб'єктивних прав.

Стаття 105. Наслідки проникнення на земельну ділянку гілок і коренів дерев

У випадку проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники та земле­користувачі земельних ділянок мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої зе­мельної ділянки, якщо таке проникнення є перепо­ною у використанні земельної ділянки за цільовим призна ченням.

Відповідно до діючого екологічного законодавства України, пошкодження дерев і чагарників, в тому чис­лі і шляхом відрізання їм коренів і гілок, є порушен­ням законодавства і тягне за собою юридичну відпо­відальність.

Натомість, в коментованій статті передбачено виклю­чення із зазначеного загального правила. Мова йде про те, що в разі, якщо гілки та корені дерев і кущів, що проростають на сусідній земельній ділянці, е перепоною на шляху використання земельної ділянки за цільо­вим призначенням, ці гілки та корені можуть бути відрізані власником та землекористувачем земельної ділянки, якій вони перешкоджають. Наприклад, коре­ні дерев можуть руйнувати фундамент будівель та спо­руд» бути перепоною на шляху вирощування сільсько­господарських культур. Гілки дерев та чагарників можуть затіняти відповідні ділянки землі та бути пе­репоною активного росту сільськогосподарських рос­лин, квітів тощо.

Відрізання коренів та гілок дерев, які проникли з однієї земельної ділянки на іншу не є порушенням екологічного законодавства і не є підставою для при­тягнення власників та землекористувачів земельних ділянок до юридичної відповідальності.

Стаття 106. Обов'язки щодо визначення спільних меж

1. Власник земельної ділянки має право вимага­ти від власника сусідньої земельної ділянки сприян­ня встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, пере­містились або стали невиразними.