Матеріали для вивчення

1. Поняття та особливості адміністративно-правових норм

Норми адміністративного права, як і будь-якої іншої галузі, є загальнообов’язковими правилами пове­дінки, що встановлені компетентними органами і забезпечені при їх застосуванні примусовою силою держави. Адміністративно-правові норми визначають суб’єктивні права та юридичні обов’язки суб’єктів державно-управлінських відносин, обставини, за яких вони стають носіями прав та обов’язків, передбачають відповідальність за невиконання приписів держави, а також стимулюють до належної поведінки.

Зміст адміністративно-правових норм становлять правила поведін­ки в суспільних відносинах, що виникають у процесі управлінської діяльності держави. Сама суть та зміст адміністративно-правової норми у більшості випадків зумовлюють її імперативний (владний) характер.

Адміністративно-правові норми визначають правову основу взаємовідносин суб’єктів державного управління і місцевого самоврядування, порядок здійснення державно-управлінської діяльності, визначають права й обов’язки громадян у сфері виконавчої влади і гарантії їх реалізації. Ці норми складаються з письмово сформульованих вимог, виражених у категоричній формі, щоб не допустити їх довільної зміни чи інтерпретації. Більше того, вони точно й вичерпно визначають обсяг прав та обов’язків учасників державно-управлінських правовідносин.

Адміністративно-правові норми характеризуються такими загальними рисами:

– містяться в нормативно-правових актах або в інших джерелах, що приймаються компетентними органами держави, посадовими особами, органами місцевого самоврядування;

– виступають загальнообов’язковим правилом для всіх учасників суспільних відносин;

– охороняються державою;

– реалізація правових норм, визнаних державою, забезпечується її примусом.

Адміністративно-правовим нормам притаманні всі характеристики загальних норм, що складають правову систему. Разом з тим вони мають ряд характерних особливостей, що обумовлено специфікою відносин, які регулюються нормами адміністративного права, а саме:

– виражають сутність виконавчої влади;

– мають власні засоби захисту від посягань (у випадку їх невиконання або неналежного виконання). За порушення адміністративно-правових норм передбачена адміністративна відповідальність. У деяких випадках передбачена дисциплінарна відповідальність;

– за певних умов регулюють суспільні відносини, що становлять предмет інших галузей права. Таке регулювання спостерігається у сфері земельного, фінансового, податкового, екологічного права та ін. За допомогою адміністративно-правових норм може здійснюватися і захист норм вказаних галузей права. Так, ухилення від подання декларації про доходи тягне за собою попередження або накладення штрафу від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 164-1 КУпАП);

– установлюються суб’єктами виконавчої влади в процесі її реалі­зації, для яких ці норми в подальшому є також обов’язковими;

– забезпечують застосування законодавства в цілому. Задля виконання законів органи виконавчої влади та місцевого самоврядування приймають постанови, розпорядження та рішення, які виступають підзаконними нормативними актами.

Отже, адміністративно-правові норми — це встановлені та захищені державою обов’язкові правила поведінки, що регулюють відносини у сфері державного управління, а також відносини управлінського характеру, які виникають у процесі здійснення державної влади.