Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
588566.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
18.12.2018
Размер:
2.58 Mб
Скачать

Реалізація адміністративно-правових норм

Необхідною умовою виконання адміністративно-правовими нормами своїх функцій є забезпечення їх реалізації.

Реалізація адміністративно-правових норм — це практичне виконання (втілення) встановлених правил поведінки в інтересах управління адміністративних відносин.

Адміністративне право використовує такі способи реалізації своїх норм:

виконання — точне (неухильне) дотримання учасниками адміні­стративно-правових відносин юридичних приписів, заборон або дозволів, що містяться в нормі права (подання звітних документів, сплата податків і зборів, подача податкової декларації). У цьому способі реалізації можуть брати участь усі учасники адміністративно-правових відносин (громадяни, органи виконавчої влади та ін.);

застосування — видання повноважними органами державної влади конкретних юридичних актів, що базуються на вимогах матеріальних та процесуальних норм. Наприклад, прийняття рішення щодо звільнення з посади; розгляд конкретної скарги громадян; рішення про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності. Реалізація адміністративних норм за засобами застосування — прерогатива повноважних органів виконавчої влади і посадових осіб. Деякі адміністративні норми застосовуються в судовому порядку. Наприклад, при застосуванні адміні­стративного стягнення за вчинення багатьох адміністративних правопорушень. Громадяни як учасники адміністративно-правових відносин не мають повноважень щодо застосування адміністративних норм.

дотримання — утримання учасниками адміністративно-правових відносин від вчинення дій, заборонених нормами. Дотримання може здійснюватися поза участю суб’єкта в конкретних правовідносинах.

використання — передбачає добровільне здійснення учасниками адміністративно-правових відносин правомірних дій, що пов’язані з реалізацією суб’єктивних прав в управлінській сфері. При цьому учасник правовідносин сам вирішує питання щодо використання права, наданого адміністративно-правовою нормою, або ж утриматися від його використання.

Зважаючи на численність адміністративно-правових норм та складність предмета їх правового регулювання, до застосування цих норм ставляться високі вимоги, оскільки неправильне формулювання та тлумачення адміністративно-правових норм, недостатня об’єктивність щодо фактичних обставин справи, щодо яких застосовується дана норма, призводить до неправомірного порушення законних прав громадян, юридичних осіб, а інколи й суспільства (Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 2010 р. про визнання легітимності діючої коаліції у Верховній Раді України, на думку вітчизняних політиків, було цілком очікуваним, оскільки базувалося не на чіткому і незаангажованому прочитанні Основного Закону, а на політичній доцільності. На думку політиків, логіку суддів КС визначали не стільки конституційні норми, скільки стрімкий характер формування нової влади в країні після президентських виборів1.

Саме тому, на думку вітчизняних вчених, переконливим аргументом є неухильне дотримання при застосуванні адміністративно-правових норм таких вимог:

законність ‑ полягає у тому, що компетентні органи та посадові особи в процесі вирішення управлінської справи мають застосовувати норму тільки в межах своїх повноважень і відповідно до її змісту. При цьому органи управління та їх посадові особи мають не лише право на прийняття відповідних рішень, але й обов’язок щодо застосування відповідної адміністративно-правової норми. Незастосування правової норми, як цього вимагають обставини та закон, означає порушення законності;

обґрунтованість ‑ передбачає вивчення суб’єктом застосування адміністративно-правової норми не лише власне фактів (подій, дій, обставин), для регулювання яких застосовується дана норма, а й усієї інформації про них як явище, зовнішніх умов, в яких воно перебуває. Сумнівні та неперевірені обставини не можна покладати в основу рішення у справі, при цьому їх не слід брати до уваги;

доцільність ‑ передбачає з’ясування змісту адміністративно-правової норми і вивчення фактичних обставин справи, прийняття найдоцільнішого рішення, що забезпечить досягнення мети, передбаченої даною нормою як моделлю поведінки. Доцільність органічно пов’язана із законністю та обґрунтованістю, однак збігається з ними не завжди, виступаючи при цьому як самостійна категорія та відіграючи у правозастосуванні самостійну роль2.

Дайджест

Централізація влади і Кодекс Наполеона. Перший консул стикнувся з двома проблемами. Перша внутрішнє реформування урядових структур Франції та очищення їх від залишків революційних впливів. Наполеон залишав ті елементи старого режиму, що пережили революцію, модернізував їх і пристосував до ідей Освіти і Революції. Поступово відходячи від принципів демократії, він реалі­зував мрію кардинала Ришельє і французьких королів: створив найвищою мірою централізовану бюрократію, що майже цілком знаходилася під владою суверена і не стримувалася при цьому привілеями або незалежністю духовенства, промислових союзів, цехів, провінцій або міст. Наполеон запровадив систему префектів і супрефектів (адміністраторів у кожнім департаменті, відповідальних перед центральним урядом) і водночас позбавив владних пов­новажень ради, що обиралися на місцях. Завдяки цим заходам була створена громіздка державна машина.

Групі кваліфікованих юристів було доручено створити єдиний, що застосовувався на практиці, Кодекс зі збережених залишків звичаєвого права і королівських едиктів з одного боку, і численних, прийнятих революційними асамблеями законів і принципів Римського права з іншого. Наполеон особисто брав участь у цій роботі і головував на декількох засіданнях комітету. Його пропозиції незмінно підсилювали реакційний бік Кодексу: підпорядкування жінки, відновлення рабства у французьких колоніях (що призвело до втрати Гаїті), які обґрунтовуються законом переваги роботодавців стосовно найманих робітників.

Питання для самоконтролю

1. Як Ви розумієте поняття й ознаки норм права?

2. Чим викликані особливості адміністративно-правових норм? Назвіть їх.

3. Як Ви розумієте поняття та елементи структури адміністративно-правових норм?

4. У чому полягає особливість санкцій адміністративно-правових норм?

5. Поясніть зміст заохочення як структурного елемента адміністративно-правових норм?

6. Які існують види адміністративно-правових норм та критерії їх класифікації?

7. Як класифікують норми адміністративного права за способом впливу на учасників адміністративних правовідносин і які особливості адміністративно-правових норм виявляються у кожному виді?

8. Чим викликана потреба реалізації адміністративно-правових норм? Назвіть її основні способи.

9. Назвіть функції адміністративно-правових норм.

10. За яких вимог здійснюється реалізація адміністративно-правових норм?

11. Виконайте письмово класифікаційну характеристику адміністративно-правових норм, що містяться у чинному законодавстві України, за наступними критеріями (по два приклади), залежно від:

– способу впливу на учасників адміністративно-правових відносин;

– об’єкта регулювання;

– галузевої належності;

– адресата або суб’єкта призначення;

– суб’єктів, що видають адміністративно-правові акти;

– характеру юридичного волевиявлення учасників адміністративно-правових відносин;

– дії у просторі та часі.

Додатки

Питання. Чим пояснити твердження, що правова норма, яка містить лише права суб’єкта або лише його обов’язки, — недієва (мертва)?

Відповідь. Прийняття державою правової норми передбачає врегулювання нею відповідної сфери суспільних відносин, учасниками яких є щонайменше дві особи (за винятком дарування та заповіту), шляхом визначення для них правил дозволеної поведінки. Ці правила формулюються у вигляді взаємних прав і обов’язків. У протилежному випадку відносини зникають, перетворюючись тим самим у ставлення одного з учасників відносин до іншого як це, до речі, мало місце з рабами, зважаючи на їхню абсолютну безправність.

Питання. За допомогою яких засобів держава забезпечує виконання приписів адміністративно-правової норми?

Відповідь. Ці засоби випливають з особливостей адміністративно-правових норм. Серед них виділяють:

організаційні — прийняття норм та створення умов для їх успіш­ної реалізації;

роз’яснювальні — доведення змісту норми до учасників відносин, які вона врегульовує, наголошуючи при цьому на її значущості та невідворотності;

стимулюючі — створення сприятливих умов для учасників правовідносин, які засвідчують належне виконання ними юридичних обов’язків (практикується у сфері оподаткування);

примусові — притягнення до юридичної відповідальності перед державою.

Підсумковий тест навчального модуля

1. Підберіть до наступного речення необхідні пропущені слова: “Адміністративно-правова норма — це обов’язкове правило поведінки, яке встановлюється державою, метою якого є регулювання суспіль­них відносин, що ...”:

а) є механізмом правового регулювання;

б) виникають, змінюються і припиняються у сфері державного управління;

в) здатні посилити регулюючий вплив виконавчої влади;

г) забезпечує існування державної влади.

2. Адміністративно-правові норми за галузевою належністю поділя­ються на:

а) заборонні та дозвільні;

б) визначені та бланкетні;

в) матеріальні та процесуальні;

г) управлінські.

3. Яке із тверджень є хибним?

а) в адміністративно-правових нормах закріплюються відносини з управління, державного контролю і нагляду;

б) кожна адміністративно-правова норма може бути автономною і діяти поза правовою системою;

в) виконання приписів адміністративно-правових норм гарантується державою за допомогою засобів впливу;

г) метод впливу адміністративно-правових норм є імперативним, вольовим та державно-владним.

4. Завершіть речення: “Структура адміністративно-правової норми — це її …”:

а) внутрішня будова, яка складається з відповідних компонентів;

б) сукупність фактичних обставин;

в) фактичне правило поведінки;

г) відображення в нормативно-правових актах.

5. Який структурний елемент адміністративно-правової норми ви­значає порядок отримання податкового кредиту?

а) диспозиція;

б) санкція;

в) заохочення;

г) гіпотеза.

6. Яким органом виконавчої влади приймається рішення колегії?

а) Адміністрацією Президента України;

б) місцевою державною адміністрацією;

в) Кабінетом Міністрів України;

г) міністерством.

7. Які з перелічених правових актів мають найвищу (ієрархічну) силу?

а) укази та розпорядження Президента України;

б) розпорядження Кабінету Міністрів України;

в) постанови Кабінету Міністрів України;

г) акти міністерств і відомств.

8. Які з названих нормативно-правових актів, що містять адміністративно-правові норми, належать до галузевих?

а) Основи законодавства України про охорону здоров’я від 11 листопада 1992 р.;

б) Закон України “Про звернення громадян” від 2 жовтня 1996 р.;

в) Закон України “Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 р.;

г) Закон України “Про власність” від 7 лютого 1991 р.

9. Реалізація адміністративно-правових норм є умовою виконання їх:

а) призначення;

б) змісту;

в) приписів;

г) функції.

10. До яких способів реалізації адміністративно-правових норм належать дії щодо права громадян на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань?

а) використання;

б) виконання;

в) додержання;

г) застосування.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]