Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
588566.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
18.12.2018
Размер:
2.58 Mб
Скачать

Матеріали для вивчення

1. Поняття адміністративного права

Адміністративне право — це публічна галузь права, яка включає в себе систему правових норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають у сфері здійснення державно-управлінської діяльності. Для адміністративного права притаманні ознаки публічного характеру, а відповідно, воно є правом організації державного управління, що передбачає імперативний (владний) вплив уповноважених державою органів на суспільні відносини через їх адміністративно-правове регулювання.

При цьому адміністративне право виступає важливим інструментом впливу держави на розвиток суспільного життя, оскільки його норми визначають форми, методи і напрями діяльності органів держави, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, суб’єктів підприємницької діяльності і господарювання різних організаційно-правових форм, а також форм власності і громадян. На думку французького вченого-адміністративіста Г. Бренбана, немає таких секторів суспільного життя, які б випадали цілком з-під сфери адміністративно-правового контролю, оскільки адміністративне право є правом живим, глибоко вкоріненим у суспільство, що увійшло в побут і свідомість сучасної людини.

Такий широкий спектр адміністративно-правового регулювання пояснює виконання адміністративним правом таких функцій:

управлінської — через регулювання державно-управлінської діяльності;

правореалізаційної — через гарантування реалізації прав та свобод людини і громадянина;

правозахисної — через захист та відновлення порушених прав та свобод людини і громадянина.

Свій історичний початок норми адміністративного права беруть із Законів царя Хаммурапі (Вавілон), Законів Ману (Індія), законів ХІІ таблиць (Рим), Законів Драконта (Афіни) та ін. Проте як самостійна галузь адміністративне право почало розвиватися з ХVIII ст. завдяки вченим французької та німецької адміністративних шкіл, оскільки у Франції спочатку було зароджено поліцейське законодавство, потім поліцейське право, яке трансформувалося в ХІХ ст. в Німеччині у право управ­ління, а в подальшому стало основою адміністративного права.

Проте поштовхом у зародженні та розвитку адміністративного права на Русі було прийняття в 1649 році правового акта “Наказ о градском благополучии”, який уже містив понятійний апарат, зокрема терміни “порядок”, “безпека”, “благочиння”. Норми “Наказу” регламентували поведінку учасників економічного життя, порядок та механізм попереджувальних і відновлювальних заходів щодо стихійного лиха, правопорушень, а також за­стосування державного примусу. У подальшому “Наказ о градском благополучии” став основою при розробці міжгалузевого кодексу “Права, за якими судиться малоросійський народ”. Основні ідеї “Наказу” були використані і в законі “Устав благочиния или полицейский”, який завдяки своїй універсальності діяв до середини 30-х років ХІХ ст., коли було здійснено кодифікацію основних державних законів.

У розвиткові радянського адміністративного права як галузі права та навчальної дисципліни виділяють якісно відмінні між собою періоди від заборони у 1917–1921 рр. і 1928–1937 рр. до реабілітації у 1938 р., за умови його розвитку виключно на принципах марксистсько-ленінської ідеології. Лише з кінця 50-х років, всупереч політиці тоталітаризму та ідеологічного пресу, було розпочато формування адміністративного права як галузі права, як навчальної дисципліни і як науки. І саме тому сьогодні адміністративному праву притаманний цілісний характер, що проявляється через гарантування непорушності конституційних прав і свобод людини та громадянина.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]