Методичні вказівки з питань організації самостійної роботи студентів

Самостійна робота студента - це форма організації навчаль­ного процесу, за якої заплановані завдання виконуються crv дентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Самостійна робота є основним способом оволодіння навчальним матеріалом під час позааудиторної навчальної роботи.

Види самостійної роботи студентів:

1. Самостійна робота, яка забезпечує підготовку до поточних навчальних занять.

2. Пошуково-аналітична робота. Форми самостійної роботи студентів:

1. Обробка теоретичних основ пройденого навчального ма­теріалу.

2. Вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного вивчення.

3. Переклад текстів встановлених обсягів з однієї мови на іншу.

4. Виконання домашніх робіт.

5. Підготовка до семінарських занять.

6. Підготовка до контрольних робіт і інших форм поточного контролю.

7. Вирішення і письмове оформлення завдань.

8. Систематизація вивченого матеріалу курсу перед напи­санням модулів і іспиту.

9. Відпрацювання тренингових програм з навчальної дис­ципліни.

10. Виконання індивідуальних завдань.

Самостійна робота повинна проводитися впродовж всього семестру, а її зміст визначатися програмою курсу. При виконанні завдань необхідно використовувати матеріали підручників, монографій, публікацій в періодичних виданнях, збірки до- кументів, ресурси Інтернет. _g

При виконанні такої роботи необхідно надати їй практичну спрямованість, тобто студенти не повинні обмежуватися знайом­ством із змістом підручників, монографій, публікацій в періо­дичних виданнях, вивченням текстів конституцій, веб-саипв вищих органів державної влади, органів місцевого самоврядуван­ня, політичних партій і громадських організацій зарубіжних країн. Важливим також є дослідження різних проектів норма­тивних актів, як загальнодержавного значення, так і локальних.

1. НАПРЯМИ І ЗМІСТ РОБОТИ

1.1. Вибір напряму і теми роботи. Зміст напрямів роботи

При виборі напряму роботи студентам слід враховувати, що будь-який з них допускає творчий підхід і максимальний прояв ініціативи при його виконанні. Студентам не ставиться жорстких обмежень при виборі напряму роботи, виборі досліджуваного матеріалу і інформаційних ресурсів. Наведений нижче перелік напрямів не є вичерпним, кожен студент (або група студентів) мають право обрати для себе (за погодженням з викладачем) напрям і тему роботи, не вказані в переліку. Обов'язкові вимо­ги при виконанні завдань встановлюються лише щодо сфери дослідження, яка обумовлена програмою навчальної дисципліни, оформлення результатів роботи і строків їх здачі.

Для самостійної роботи на вибір пропонуються 4 основні напрями:

Підготовка схем і таблиць Розробка завдань Розробка тестів Створення електронної бібліотеки

Підготовка схем і таблиць здійснюється за кожною з тем, відповідно до програми навчальної дисципліни. За можливістю схеми і таблиці повинні охоплювати всі питання, що містяться в планах лекцій.

Завдання повинні складатися за кожною темою. Завдання повинні мати однозначне рішення. Рішення необхідно додати до завдання. Окрім рішення до завдання необхідно додати витяги з конституцій або законодавства зарубіжних країн, які дозволяють вирішити це завдання.

Тести повинні охоплювати всі теми і основні питання навчальної дисципліни. Кожен тест повинен містити форму­лювання питання і декілька варіантів відповіді. Тільки один з варіантів має бути правильним. Тести мають бути 3 рівнів складності.

Створення електронної бібліотеки конституційного права за­рубіжних країн передбачає пошук інформаційних ресурсів з метою формування електронної бази даних дисципліни. Під інформаційними ресурсами розуміються електронні бібліотеки в мережі Інтернет, посилання на Інтернет-сайти, що стосують­ся конституційного права зарубіжних країн. При цьому до бази даних включатимуться як українські веб-сторінки, що містять необхідні відомості, так і веб-сторінки зарубіжних країн. Окрім електронних ресурсів, для формування електронної бібліотеки використовуються також матеріали періодичних видань, моно­графічної літератури з конституційного права зарубіжних країн, а також нормативний матеріал, перенесені на електронний носій.

1.2. Складання програми роботи

Після вибору відповідного напряму роботи студенти повинні скласти програму самої роботи. Тут необхідно в обов'язковому порядку сформулювати назву і зміст кожного етапу роботи, а також намітити основні дати виконання цих етапів (тобто склас­ти календарний план).

1.3. Пошук необхідних інформаційних ресурсів

Пошук джерел інформації рекомендується здійснювати за допомогою бібліотечних каталогів, матеріалів реферативних збірок, а також основних пошукових серверів мережі Інтернет. При використанні останніх у вікна пошуку рекомендується вводити ключові слова або словосполучення, які пов'язані з напрямом дослідження. Наступним кроком стане робота з сайтами, перелік яких за введеним запитом видасть пошукова система. Це сайти органів державної влади, громадських орга­нізацій, різного роду бази даних, електронні бібліотеки і інші джерела інформації. Всі використані електронні джерела мають бути включені до переліку сайтів, що опрацьовані, який вміщу­ється в кінці реферату як один з додатків.

1.4. Підготовка первинного звіту

Первинний звіт має бути представлений координаторові не пізніше 25 вересня і повинен включати наступні відомості:

• прізвища членів підгрупи;

• обраний напрям роботи;

• назви тем, обраних кожним з членів групи; тема роботи. Координатор після перевірки первинних звітів не пізніше 1

жовтня здає їх для перевірки викладачеві. Студенти після здачі первинного звіту приступають до виконання основної частини

роботи.

1.5. Підготовка проміжного звіту

Проміжний звіт здається координатору і окрім відомостей, що містяться в первинному звіті, повинен містити повністю

виконані і оформлені завдання за модулем 1. Завдання за змістом повинні відповідати вимогам, викладеним в п. 1.1 цих методич­них рекомендацій.

Проміжний звіт має бути зданий координаторові не пізніше 10 листопада. Результати проміжного звіту враховуються при виставленні рейтингової оцінки за модулем 1.

1.6. Вимоги до підсумкових матеріалів

Робота над завданнями за модулем 2 має бути завершена не пізніше 10 грудня. Завдання за змістом повинні відповідати вимогам, викладеним в п. 1.1 цих методичних рекомендацій.

2. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ 2.1. Поділ на підгрупи

Самостійна робота виконується студентами індивідуально або в підгрупах чисельністю 6—8 осіб в кожній. Поділ на підгрупи здійснюється студентами за власним бажанням або викладачем. Розподіл обов'язків з виконання завдання в кожній підгрупі здійснюється студентами самостійно. Кожна підгрупа як результат роботи здає дискету з матеріалами за відповідним видом роботи, а також матеріали в роздрукованому вигляді. Усередині підгрупи студенти визначають теми, за якими кожен з них виконуватиме завдання за модулем 1 і модулем 2. У підгрупі мають бути розподілені всі теми, передбачені програ­мою курсу.

2,2. Робота координаторів академічних груп

Координатор обирається студентами своєї академічної групи або призначається викладачем на першому занятті. Основними обов'язками координатора є:

• формування підгруп і збір інформації про їх склад, обра­ний напрям роботи, про хід її виконання;

• інформування студентів про строки і порядок представ­лення матеріалів, про наслідки невчасної здачі або невиконання роботи; зодл

• надання інформації про хід виконання роботи студентами викладачеві і членам організаційних зборів;

• контроль за своєчасністю здачі студентами матеріалів, а також попередня перевірка змісту підсумкових матеріалів з вине­сенням зауважень у письмовій формі (зауваження виносяться в короткій формі на титульних листах підсумкових матеріалів);

— надання після закінчення роботи студентами звіту викла­дачеві про результати виконаних завдань.

Таким чином, координатор є сполучною ланкою між виклада­чем (організаційними зборами) і академічною групою. Ви­конуючи допоміжні функції, він покликаний контролювати виконання студентами завдань за обраними напрямами самос­тійної роботи.

2.3. Організаційні збори

Організаційні збори проводяться для організації процесу самостійної роботи студентів, а також для здійснення контролю за її виконанням. На організаційних зборах присутні викладачі, які проводять лекції і семінарські заняття з дисципліни "Кон­ституційне право зарубіжних країн", а також координатори кожної з академічних груп. Протягом семестру організаційні збори проводяться 4 рази: вступні, а також збори з первин­ного, проміжного і підсумкового звітів. Терміни їх проведення наступні:

• вступні — до 15 вересня;

• первинні — перший тиждень жовтня;

• проміжні — перший тиждень листопада;

• підсумкові — другий тиждень грудня.

2.4. Терміни здачі первинного, проміжного і підсумкового звітів

про стан матеріалів, що розробляються

Терміни здачі первинного, проміжного і підсумкового звітів:

первинного — до 1 жовтня.

проміжного — до 10 листопада (здаються оформлені матеріали за модулем 1).

підсумкового — до 10 грудня (здаються оформлені матеріали за модулем 2).

За порушення строків здачі звітів викладач має право знизити остаточну оцінку за результатами самостійної роботи,

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Розподіл балів, які отримує студент з курсу "Конституційне

право зарубіжних країн", здійснюється таким чином: