3. Форма державного устрою. Місцеве самоврядування і управління

Іспанія — унітарна держава. Територіально Іспанія розділена на муніципалітети, провінції і автономні співтовариства. Виникнення співтовариств продиктовано наявністю великого числа національних меншин. Утворювати автономні співтова­риства можуть провінції, що межують одна з одною, мають загальні риси історичного, культурного і економічного розвитку, а також острівні території і провінції, що становлять єдину історичну область. Також можливе утворення декількох видів автономії; їх відмінність один від одного полягає в обсязі ком­петенції, що надається. Повна автономія включає всі питання, спеціально не закріплені Конституцією за державою. Нині повною автономією володіють Країна Басків, Каталонія, Галісія, Андалусія і ще 13 регіонів — обмеженою автономією. У кожній області працює обрана населенням асамблея, яка видає закони, що діють на території цієї області. Асамблея формує місцевий уряд, який очолює голова. Діяльність органів автономних облас­тей контролюється урядом, Конституційним судом, Рахунковою палатою. Законодавство надає державі досить широкі можли­вості для втручання в діяльність автономних співтовариств. Держава вирішує питання про належність співтовариству майна і визначає правовий статус цього майна. Співтовариства не можуть втручатися в правовий статус громадян держави. Дер­жава може примусити співтовариство до виконання зобов'язань, шо покладені на нього Конституцією або законами. Законо­давство надає можливості для втручання в справи співтовариств економічними методами тощо.

Нижчою територіальною одиницею є провінція, яка об'єд­нує групу муніципалітетів. Управління провінцією здійснюється депутацією, що обирається населенням. Центральний уряд представлений в провінції губернатором, який призначається

міністром внутрішніх справ. Управління муніципалітетами здійснюється відповідними радами, що обираються населенням. Муніципалітети можуть об'єднуватися для вирішення будь-яких проблем місцевого значення.

План семінарського заняття

1. Конституція Іспанії 1978 р.

2. Форма правління.

3. Форма державного устрою. Місцеве самоврядування і

управління.

Контрольні питання

1. Визначте особливості політичної системи Іспанії.

2. Конституція Іспанії: її основні характеристики.

3. Визначте особливості конституційного закріплення право- вого статусу особи в Іспанії.

4. Охарактеризуйте структуру державних органів Іспанії.

5. Охарактеризуйте парламент Іспанії, порядок формування, його структуру і повноваження.

6. Охарактеризуйте уряд Іспанії: порядок формування, повно­важення.

7. Визначте особливості функціонування Конституційного

суду Іспанії.

Практичні завдання

1. Складіть структурно-логічну схему: "Вищі органи державної

влади Іспанії".

2. На основі аналізу Конституції Іспанії визначте форму правління і обгрунтуйте свою відповідь.

3. Наслідний принц іспанської корони одружився, не дивля­чись на заборону Генеральних кортесів.

Чи зберігає він сам і його нащадки від цього шлюбу право спадкування корони?

З якого моменту наслідний принц набуває титулів, які тради­ційно належать спадкоємцю іспанської корони?

Охарактеризуйте порядок спадкування іспанської корони згідно з Конституцією.

4. Уряд Іспанії вніс на розгляд Генеральних кортесів міжна- родний договір політичного характеру, за яким держава бере на себе зобов'язання.

Чи має уряд право вносити на розгляд парламенту подібний документ?

Яким чином вирішується конфлікт, якщо Сенат і Конгрес депутатів не дійшли згоди з якого-небудь законопроекту?

5. Конгрес Іспанії прийняв законопроект звичайного закону і передав його голові Сенату.

Якою має бути подальша процедура розгляду законопроекту? Чи може король накласти вето на законопроект? Чи може набути чинності цей закон, якщо він не буде прийнятий Сенатом?

Основні поняття і терміни

Генеральні кортеси; Конгрес депутатів; Сенат; король; законо­давчі декрети; декрети-закони; Рада міністрів.

ТЕСТИ

1. Знайдіть правильну відповідь: "Конституція Іспанії на- була чинності в":

А) 1983 р.; Б) 1978 р.; В) 1960 р.; Г) 1897 р.; Д) 1948 р.

2. Встановіть правильну відповідь: "Право законодавчої іні- ціативи в Іспанії належить":

А) Конгресу депутатів; Б) королю;

В) кожному з депутатів парламенту; Г) органам місцевого самоврядування; Д) народу Іспанії.

3. Визначте правильну відповідь: "Право законодавчої іні- ціативи в Іспанії належить":

А) урядуй Б) королю;

В) кожному з депутатів парламенту; Г) органам місцевого самоврядування; Д) народу Іспанії.

4. Знайдіть правильний варіант відповіді: "Право законо- давчої ініціативи в Іспанії належить":

А) Сенату; Б) королю;

В) кожному з депутатів парламенту; Г) органам місцевого самоврядування; Д) народу Іспанії.

5. Визначте, який із запропонованих варіантів відповіді є правильним: "Члени Конгресу депутатів Іспанії обираються

строком на": А) 1 рік; Б) 2 роки; В) 3 роки; Г) 4 роки; Д) 5 років.

6. Визначте правильний варіант відповіді: "Члени Сенату

Іспанії обираються строком на": А) 1 рік; Б) 2 роки; В) 3 роки; Г) 4 роки; Д) 5 років.

7. Знайдіть правильну відповідь: "За формою правління Іс- панія є":

А) парламентською республікою;

Б) парламентською монархією;

В) парламентсько-президентською республікою;

Г) президентською республікою;

Д) дуалістичною монархією.

8. Визначите, яка з відповідей є правильною: "Народний захисник в Іспанії призначається":

А) королем; Б) Сенатом;

В) Генеральними кортесами; Г) Конгресом депутатів; Д) обирається населенням.

9. Визначте, який із запропонованих варіантів відповіді є правильним: "Король Іспанії":

А) не несе конституційну відповідальність; Б) несе відповідальність у будь-якому випадку; В) несе відповідальність в особливих випадках; Г) несе відповідальність перед парламентом; Д) несе відповідальність перед народом.

10. Оберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів: "Територіально Іспанія поділена на":

А) муніципалітети, провінції, автономні співтовариства;

Б) області і провінції;

В) республіки і області;

Г) республіки і автономні співтовариства;

Д) області і графства.

Рекомендована література

1. Конституции зарубежньїх стран: Сборник. — М.: Юрлит- информ, 2000.

2. Конституционное (государственное) право зарубежньїх стран: Учебн. / Отв. ред. Б.А. Страшун. — В 4-х т, — Т. 3. — М.: БЕК, 1998.

3. Конституционное право зарубежньїх стран: Учебник для вузов / Под общ. ред. М.В. Баглая, Ю.И. Лейбо, Л.М. Знтина. — М.: НОРМА - ИНФРА М, 1999.

4. Конституции зарубежньїх стран: Учебн. пособ. / Сост. В.В. Маклаков. — 2-е изд., исправ. и доп. — М.: БЕК, 1993.

5. Шишкін В.І. Судові системи країн світу: Навч. посібн. — У 3-х кн. — Кн. 2. — К.: Юрінком їнтер, 2001.

6. Алебастрова ИА. Конституционное право зарубежньїх стран: Схемьі и комментарии. — М.: Юриспруденция, 2002.

Додаткова література

1. Шаповал В.М. Державний лад країн світу: Довідник. — К.: Український Центр Правничих Студій, 1999.

2. Трещетникова Н.Ю. Конгресе депутатов и Совет Генераль­них кортесов Испании //.Институтьі конституционного права в иностранньїх государствах. — М.: Городець-издат, 2002.