3. Американський федералізм. Місцеве самоврядування і управління

За формою державного устрою США — федерація. Держава

складається з 50 штатів і федерального округу Колумбія. З остро­вами Пуерто-Ріко і Гуам укладена угода про "вільну асоціацію", на підставі якої їм наданий статус держав, які "вільно приєдна­лися". Населення островів обирає законодавчі збори і губерна­торів, проте, на їх території діють федеральні закони США, що мають вищу юридичну силу в порівнянні з місцевими закона­ми. Острови Східне Самоа і Віргінські острови знаходяться в прямому управлінні США.

Конституція США містить чіткий перелік питань, віднесе­них до компетенції центральної влади. Питання, які не вміщені до цього переліку, штати правомочні вирішувати самостійно. Кожен штат має свою конституцію, свої законодавчі органи — легіслатури, свою виконавчу владу і судову систему. Штатам заборонено укладати договори з іноземними державами і з іншими штатами, вести війну, створювати збройні сили, всту­пати в союзи, чеканити монету, випускати кредитні білети, обкладати імпорт і експорт митними зборами або іншими митами, приймати закони про опалу і ті закони, що мають зворотну силу, дарувати дворянські титули. Всі інші питання належать до відання штатів. Штати, як суб'єкти федерації, не наділені державним суверенітетом; вони не мають права виходу з союзу. Визнається верховенство законів федерації відносно законів штатів. Главами штатів є губернатори, що обираються на основі загальних, рівних прямих виборів строком на 2—4 роки. Повно­важення губернаторів систематично розширюються, проте все таки останнім часом в американському федералізмі все більш виразно виявляється тенденція до централізації.^Н]

Штати поділено на графства, якими управляють муніци­пальні органи.

Відповідно до американської правової доктрини конституцій­ний статус органів місцевого самоврядування визначається формулою "муніципалітети — креатури штатів". Положення, які регулюють питання організації і діяльності муніципалі­тетів, містяться в конституціях штатів. Окрім конституцій штатів істотне значення в правовому регулюванні системи органів місцевого управління в США має законодавство штатів. Штати приймають з питань місцевого самоврядування так звані "за­гальні закони" (вони адресовані всім муніципалітетам), закони про окремі види муніципальних органів (наприклад, закон про таун) тощо. Важливим елементом правового статусу місцевих

органів в США є муніципальні хартії* що існують у більшості муніципалітетів. Прийняття муніципальним органом хартії пов'язано з відповідним актом легіслатури штату і здійснюється на основі положень конституції штату. Система органів місцевого самоврядування в США будується на основі адмі­ністративно-територіального поділу.

У графствах можливе формування 2 основних типів пред­ставницьких органів — комісіонерних рад і рад контролерів. Комісіонери! ради, що набули поширення близько у 80% графств, обираються безпосередньо населенням зазвичай на строк 2—4 роки у складі 3—5 осіб, причому винятково для роботи в цьому органі, без права обіймати інші державні посади. Ради контролерів формуються з виборних посадових осіб му­ніципалітетів і тауншипів, що входять в графство і від кількості таких одиниць залежить кількісний склад ради контролерів (в середньому — 20 осіб). Члени рад виконують свої обов'язки за сумісництвом, а робота рад організовується в рамках утворюва­них ними комітетів. Крім того, населення графств (їх в країні налічується понад 3 тис.) обирає деяких посадових осіб (шерифа, прокурора, скарбника, коронера та інших).

У 20 штатах графства підрозділяються на тауни і тауншипи (тауншипи найбільш поширені на північному сході і півночі країни). Таун — це невелике містечко з прилягаючої до нього сільською місцевістю; тауншип — група однорідних селищ. Питання місцевого значення вирішуються на зборах громади, що віднесені до їх відання. На цих же зборах обираються ви­конавчі комітети і деякі посадові особи. У дрібних таунах і тауншипах проводяться збори всіх жителів цих адміністратив­них одиниць. Міста мають статус муніципальних корпорацій (сіті, бороу, віллідж). Органи місцевого самоврядування в них наділені тими ж повноваженнями, що і в графствах.

Міста в США виділені з складу графств. У них склалися З системи муніципального самоврядування:

"Система мер — рада", яка діє більш ніж в половині всіх самоврядних міст США. При цьому може йти мова про "силь­ного" мера і "слабкого" мера, оскільки реальна влада мера далеко не однакова у всіх муніципалітетах. На обсяг влади мера, його місце в системі муніципального управління впливають такі чинники, як процедура його обрання (мер обирається безпосе­редньо жителями або муніципальною радою; можливий і інший спосіб обрання мера — мером може стати муніципальний радник, що набрав найбільше число голосів на виборах в раду); строк повноважень мера (це може бути і 2, і 4 роки); право мера накладати вето на рішення ради тощо.

"Система рада — менеджер" (або "міський керівник"). Ця

форма міського управління використовується майже в 40% міст США. Мер і муніципальна рада наймають професійного чинов­ника — менеджера (міського керівника), який керує міською адміністрацією і здійснює практичну реалізацію визначеної радою політики. Муніципальна рада і менеджер є політичними органами, що визначають загальну політичну лінію.

Третя форма міського самоврядування в США — "комісія" — зустрічається досить рідко. Вона існує в невеликих містах. Міське управління здійснюється комісією, що складається зазвичай з 3—7 осіб, що обираються загальним голосуванням. Члени комісії одночасно виконують функції ради і глав основних під­розділів апарату муніципального управління.

Компетенція місцевого самоврядування вміщує наступні ос­новні напрями діяльності:

1. охорона громадського порядку;

2. фіскальні права (встановлює місцеві податки і збори і

формує місцевий бюджет);

3. надання соціальних послуг;

4. управління майном.

Компетенція органів місцевого самоврядування постійно роз­ширюється за рахунок питань, які раніше вирішували державні

органи.

План семінарського заняття

1. Конституція 1787 р. і її специфічні риси. Поправки до

Конституції.

2. Форма правління.

3. Американський федералізм. Місцеве самоврядування і

управління.