- •Поняття і предмет конституційного права України.
- •Сутність і зміст конституційно-правових відносин.
- •Особливості конституційно-правових норм. Їх види і структура.
- •Система конституційного права України.
- •Джерела конституційного права України: поняття і види.
- •Система джерел конституційного права України.
- •Місце конституційного права в системі права України.
- •Поняття і предмет науки конституційного права.
- •Методологія науки конституційного права.
- •Задачі науки конституційного права на сучасному етапі конституційної реформи.
- •Задачі і система курсу “Конституційне право України”.
- •Теоретичні основи Конституції: поняття, сутність, функції.
- •Об'єкт конституційного регулювання.
- •Поняття і сутність конституціоналізму.
- •Юридичні властивості Конституції, їх характеристика.
- •Структура і зміст Конституції України 1996р.
- •Порядок введення Конституції в дію.
- •Порядок внесення змін і доповнень до Конституції України.
- •Реалізація Конституції України.
- •Основні види актів конституційного значення України – Русі в часи Київської держави.
- •Конституція Пилипа Орлика, її значення для розвитку ідей конституціоналізму в Україні.
- •Основні риси конституційних проектів, що розроблялися в Україні в XIX – XX ст.
- •Конституційне значення Універсалів Центральної Ради.
- •Конституція унр 1918р. І конституційні проекти періоду боротьби за незалежність України.
- •Загальна характеристика радянських конституцій України 1919р., 1929р., 1937р., 1978р.
- •Основні етапи конституційного процесу в Україні.
- •Поняття конституційного ладу, його елементи.
- •Принципи конституційного ладу, їх закріплення в Основному Законі і розвиток у поточному законодавстві.
- •Основні якісні риси України як суверенної, незалежної демократичної, соціальної і правової держави.
- •Людина, її права і свободи як вища соціальна цінність.
- •Зміст основних принципів конституційного ладу України (принципи народного суверенітету, поділу влади, верховенства права та ін.).
- •Державні символи України.
- •Теоретичні концепції прав людини, їх відображення в конституційному законодавстві.
- •Конституційний статус людини і громадянина як категорія конституційного права України.
- •Громадянство в Україні: поняття і законодавче регулювання.
- •Способи, порядок і умови набуття громадянства України.
- •Припинення громадянства України.
- •Громадянство дітей у разі зміни громадянства батьків і в разі усиновлення.
- •Правовий статус іноземних громадян і осіб без громадянства.
- •Система основних прав і свобод людини і громадянина, критерії класифікації.
- •Особисті (громадянські) права і свободи, їх характеристика.
- •Політичні права і свобод, їх характеристика.
- •Соціально-економічні і культурні права і свободи, їх характеристика.
- •Основні обов'язки людини і громадянина, їх характеристика.
- •Конституційні гарантії захисту і практичного здійснення прав і свобод людини і громадянина.
- •Державно-територіальний устрій як категорія конституційного права: поняття і структура.
- •Виникнення та розвиток державності України.
- •Принципи і форми державного устрою.
- •Автономія в унітарній державі, її конституційне закріплення, види.
- •Автономна республіка: поняття, основні риси і компетенція.
- •Особливості конституційного статусу Автономної Республіки Крим.
- •Конституція України про нормативне регулювання, що здійснює Автономна Республіка Крим. Предмет її відання.
- •Система адміністративно-територіального поділу України.
- •Поняття виборів, їх види і соціальна функція.
- •Виборче право і виборча система, співвідношення понять.
- •Виборче право України: поняття, джерела й основні принципи.
- •Види виборчих систем, їх характеристика.
- •Виборчий процес: поняття, конституційно-правове регулювання. Стадії виборчого процесу.
- •Призначення виборів. Порядок підготовки і проведення. Визначення результатів голосування.
- •Порядок і види референдумів.
- •Порядок призначення, підготовки і проведення Всеукраїнського і місцевого референдумів.
- •Порядок голосування і визначення результатів референдуму.
- •Порядок формування і строк повноважень Верховної Ради України.
- •Основні напрямки діяльності і компетенція парламенту.
- •Законодавча функція парламенту. Питання, що Верховна Рада вирішує виключно шляхом прийняття законів.
- •Право законодавчої ініціативи та його суб'єкти.
- •Законодавчий процес, його основні стадії.
- •Повноваження парламенту щодо формування державних органів. Контрольні повноваження.
- •Внутрішня організація роботи Верховної Ради України.
- •Формування і функції керівних органів. Комітети і депутатські об'єднання. Коаліція депутатських фракцій.
- •1. Діяльність коаліції припиняється у разі:
- •Форми роботи парламенту. Сесія як головна організаційна форма діяльності Верховної Ради.
- •Правовий статус народного депутата України. Мандат депутата, його основні риси й оцінка. Несумісність посад. Депутатський індемнітет і імунітет.
- •Конституційне регулювання порядку обрання Президента України.
- •Повноваження Президента як глави держави. Їх класифікація і стисла характеристика.
- •Конституційний статус Ради національної безпеки й оборони України.
- •Акти Президента України.
- •Особливості взаємовідносин Президента України з парламентом і урядом.
- •Дострокове припинення повноважень Президента України.
- •Система органів виконавчої влади, що закріплена Конституцією України.
- •Порядок формування і структура Кабінету Міністрів України.
- •Функції і повноваження Кабінету Міністрів – уряду України.
- •Статус глави уряду. Акти Кабінету Міністрів. Відповідальність уряду.
- •Порядок створення місцевих державних адміністрацій.
- •Повноваження місцевих державних адміністрацій.
- •Правовий статус Голови державної адміністрації і його відповідальність.
- •Конституція України про основні засади судоустрою.
- •Судова система України. Статус суддів.
- •Конституційний статус Вищої Ради Юстиції.
- •Конституція України про задачі органів прокуратури.
- •Структура органів прокуратури України.
- •Поняття місцевого самоврядування і його принципи.
- •Система органів місцевого самоврядування. Порядок їх формування.
- •Повноваження і форми роботи органів місцевого самоврядування.
- •Гарантії і захист прав місцевого самоврядування.
- •Правовий статус сільського, селищного і міського голови.
- •Виконавчий орган Ради. Порядок формування, компетенція й акти.
- •Поняття конституційної юрисдикції, офіційного тлумачення Конституції, законів України.
- •Порядок формування і склад Конституційного Суду України.
- •Повноваження Конституційного Суду України.
- •Статус суддів Конституційного Суду України.
- •Правове регулювання процедури роботи Конституційного Суду: стадії судового розгляду, їх учасники, права та обов'язки сторін.
- •Рішення і висновки Конституційного Суду, їх юридична сила і способи реалізації.
Поняття і предмет конституційного права України.
Термін "конституційне право" розглядається в трьох аспектах: як галузь діючого права, наука і навчальна дисципліна. Як галузь права - це сукупність правових норм, що регулюють певну групу суспільних відносин. Як наука - це сукупність різних теорій, вчень, поглядів, гіпотез з питань конституційного права. Як навчальна дисципліна - це предмет викладання у вищій школі.
Конституційне право - одна з фундаментальних галузей системи права України. Свою назву Конституційне право отримало від особливого юридичного документа - Конституції. Проте ця галузь права не зводиться тільки до Конституції, а включає безліч інших правових актів.
Предметом галузі конституційного права як галузі українського права є суспільні відносини, що виникають у зв'язку із закріпленням і регулюванням:
1) основних принципів, що визначають устрій держави. В них виражається якісна характеристика держави - суверенітет, форма правління, форма державного устрою, належність влади, суб'єкти влади та способи її реалізації, загальні засади функціонування всієї системи політичної та економічної організації суспільства;
2) взаємовідносин між державою, суспільством і особистістю, правового статусу українських громадян, осіб без громадянства та іноземних громадян, які перебувають на території Україні, прав, свобод людини і громадянина та гарантій їх реалізації;
3) територіального устрою України, принципів, що забезпечують єдність і цілісність державної території, поєднання централізації і децентралізації в здійсненні державної влади;
4) організації та функціонування системи органів державної влади України, а також місцевого самоврядування.
Додатковою підставою відмежування конституційного права від інших галузей права служить метод правового регулювання, тобто сукупність прийомів, способів, форм правового впливу на суспільні відносини та їх учасників.
Конституційне право застосовує такі правові методи впливу, як установлення прав, покладання обов'язків і відповідальності на учасників суспільних відносин, дозвіл, заборона та ін.
Визначивши предмет і метод конституційного права, можна сформулювати поняття конституційного права як галузі українського права. Конституційне право України - провідна галузь права, норми якої закріплюють основи конституційного ладу України, правового статусу людини і громадянина, політико-територіальну організацію держави, включаючи основи взаємовідносин України та Автономної Республіки Крим, систему, порядок формування, основні принципи діяльності та компетенцію органів державної влади та місцевого самоврядування.
Сутність і зміст конституційно-правових відносин.
Конституційно-правові відносини - це суспільні відносини, врегульовані конституційно-правовими нормами, тобто відносини, суб'єкти яких наділяються взаємними правами і обов'язками згідно з приписами конституційно-правових норм. За змістом це найважливіші для забезпечення життєдіяльності суспільства відносини, спрямовані на здійснення народовладдя, забезпечення прав і свобод людини і громадянина, які після врегулювання їх нормами конституційного права набувають характеру конституційно-правових. Саме в рамках конституційно-правових відносин приписи конституційно-правових норм втілюються у поведінку суб'єктів конституційного права.
Так, конституційно-правові відносини мають єдину для всіх правовідносин структуру - об'єкт, суб'єкт і зміст (суб'єктивні права та юридичні обов'язки).
Об'єкт конституційно-правового відношення - це явище, матеріальна чи нематеріальна (духовна) реальність, із приводу якої виникає суспільний стосунок, що регулюється конституційно-правовою нормою'. Об'єкти конституційно-правових відносин виступають. їх необхідним структуротвірним елементом, вони забезпечують зв'язок між суб'єктами і ними можуть виступати різноманітні явища - дії, матеріальні та нематеріальні блага.
Суб'єкти конституційно-правових відносин - це особи, спільноти людей, органи, організації тощо, які згідно з приписами конституційно-правових норм є носіями суб'єктивних юридичних прав і обов'язків. Суб'єктами конституційного права зазначені особи, організації тощо можуть стати лише за умови їхньої право-суб'єктності, яка містить правоздатність і дієздатність.
Правоздатність - це обумовлена конституційно-правовою нормою здатність суб'єкта конституційно-правового відношення мати суб'єктивні права та юридичні обов'язки.
Дієздатність - це обумовлена конституційно-правовою нормою здатність суб'єкта конституційно-правового відношення своїми діями набувати і здійснювати суб'єктивні права та юридичні обов'язки.
Зміст конституційно-правових відносин характеризується складною структурою. Умовно в конституційно-правовому відношенні вирізняють юридичний (суб'єктивні права та юридичні обов'язки) і матеріальний (фактична поведінка суб'єктів) зміст'.
При цьому в конкретних конституційно-правових відносинах суб'єктивне право учасників конституційно-правових відносин - це їхня, гарантована конституційно-правовою нормою, можливість вільно діяти в певних, визначених нормою межах, а юридичний обов'язок - установлена конституційно-правовою нормою вимога діяти певним, чітко визначеним чином або утриматися від здійснення певних дій.
Юридичний зміст загальних конституційно-правових відносин виявляється через конституційно-правовий статус їх суб'єктів. При цьому конституційно-правові норми не містять конкретного переліку суб'єктів і не індивідуалізують їхні взаємні права та обов'язки. Для таких відносин характерним є особливий механізм реалізації їх суб'єктами своїх прав та обов'язків. Так, у значній частині цих відносин права та обов'язки суб'єктів реалізуються не безпосередньо, а через інші правовідносини, що виникають внаслідок реалізації різних видів правових норм і мають конкретний характер.