Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КПУ экзамен.docx
Скачиваний:
12
Добавлен:
16.09.2019
Размер:
238.23 Кб
Скачать
  1. Особливості конституційно-правових норм. Їх види і структура.

Конституційно-правова норма - це загальнообов'язкове правило поведінки, встановлене або санкціоноване державою з метою охорони та регулювання суспільних відносин, які становлять предмет галузі конституційного права.

Конституційно-правові норми характеризуються загальними рисами, притаманними всім видам правових норм, зокрема: а) вони виступають регулятором суспільних відносин; б) встановлюють загальнообов'язкові правила поведінки; в) мають формально визначений характер; г) мають письмову, документальну форму, містяться в нормативно-правових актах; ґ) їх виконання забезпечується примусовою силою держави.

Конституційно-правові норми характеризуються:

  • Особливим змістом – регулюють особливе коло відносин;

  • Установчим характером приписів – визначають основи побудови правової системи та державного механізму;

  • Основоположним джерелом – Конституція України;

  • Особливостями структури – переважна більшість їх не містить санкції;

  • Особливим колом суб’єктів – народ, держава тощо;

  • Загально регулятивним характером – норми-принципи, норми-дефініції, норми-програми.

Класифікація:

  • За змістом, тобто залежно від того, які сфери суспільних відносин, що становлять предмет галузі конституційного права, вони регулюють. Відповідно вирізняють норми, які закріплюють засади конституційного ладу України, основи правового статусу людини і громадянина, систему органів державної влади, територіальний устрій України тощо.1) норми, що закріплюють засади конституційного ладу. 2) норми, що закріплюють основи правового статусу людини і громадянина. 3) норми, що закріплюють систему органів державної влади.

  • За юридичною силою вирізняють норми, що містяться в Конституції та законах України, указах Президента України, постановах Кабінету Міністрів України, актах органів місцевого самоврядування тощо.

  • За ступенем визначеності припису, що міститься в нормі, вирізняють диспозитивні та імперативні конституційно-правові норми. Диспозитивні - це такі норми, які надають суб'єктам можливість вільного вибору виду поведінки на їх розсуд. Імперативні норми, навпаки, передбачають чітко визначену поведінку суб'єктів за відповідних обставин.

  • За призначенням у механізмі правового регулювання конституційно-правові норми поділяються на матеріальні та процесуальні. Матеріальні норми передбачають вплив на суспільні відносини безпосереднім правовим регулюванням. Процесуальні норми визначають форми, в яких реалізуються матеріальні конституційно-правові норми.

  • За характером характером припису, що міститься в нормі: уповноважуючи, зобов’язуючі, забороняючи.

  1. Система конституційного права України.

Система галузі конституційного права характеризує його внутрішню структуру, яка обумовлена системними зв'язками між її нормами та інститутами, що знаходяться в певному супідрядність. Система галузі конституційного права України складається з найважливіших конституційно-правових інститутів: основ конституційного ладу; основ правового статусу людини і громадянина; безпосереднього народовладдя; територіального устрою; основ правового статусу органів державної влади та місцевого самоврядування.

Характеризуючи систему конституційного права України, необхідно не тільки виявити складові частини цієї галузі права, але і роль, місце кожного конституційно-правового інституту в його системі, оскільки норми одного інституту створюють необхідні передумови для дії іншого або декількох інститутів, визначають їх зміст і спрямованість. Так, норми інституту основ конституційного ладу займають провідне місце в системі конституційного права України, оскільки в них містяться основоположні політико-правові принципи організації та функціонування держави і суспільства, спрямованість їх розвитку.

Система галузі КПУ тісно пов’язана зі структурою Конституції України. Система конституційного права, як і система Конституції України, постійно змінюється під впливом об’єктивних і суб’єктивних чинників . вони відображають властиві кожному етапу конституційного розвитку республіки рівень політичної і правової культури. Зміни в системі галузі та в системі Конституції настають за змінами в суспільних відносинах, які вимагають державно-правового закріплення.