35. Громадянство в Україні: поняття і законодавче регулювання.

Громадянство України - це стійкий, необмежений у просторі правовий зв'язок фізичної особи з Українською державою, заснований на юридичному визнанні державою цієї особи громадянином України, внаслідок чого особа і держава набувають взаємних прав і обов'язків в обсязі, передбаченому Конституцією та законами України.

Ознаками громадянства як певного зв'язку особи з державою є:

1) правовий характер;

2) необмеженість у просторі й часі;

3) максимальний характер взаємних прав та обов'язків.

Цей зв'язок виявляється в розповсюдженні на відповідну особу суверенної влади держави незалежно від місця її проживання - на території держави чи за її межами.

Система конституційно-правових норм, що регулюють питання громадянства, складає головний конституційно-правовий інсти­тут - інститут громадянства. Джерелами цього інституту є:

1. Конституція України.

2. Закон України «Про громадянство України» в редакції Зако­ну від 18 січня 2001 р.

3. Чинні міжнародні договори України з питань громадянства.

4. Підзаконні акти (наприклад, Указ Президента України від 27 березня 2001 р. № 215/2001 «Питання виконання Закону Украї­ни «Про громадянство України»).

Норми цих актів, виходячи з визнання права на громадянство як природного права людини1, закріплюють принципи громадян­ства та регламентують порядок набуття і припинення громадян­ства, повноваження органів державної влади та інших організа­цій, які беруть участь у вирішенні питань громадянства, і поря­док їх вирішення.

Міжнародно-правові норми з питань громадянства, які зафіксовані в міжнародних актах універсального і спеціального характеру. До них можна віднести:

а) Гаазьку Конвенцію, що регулює деякі питання, пов'язані з колізією законів про громадянство від 12 квітня 1930 р.;

б) Статут ООН;

в) Загальну декларацію прав людини;

г) Конвенцію Ради Європи про скорочення випадків багатогромадянства та про військову повинність у випадках багатогромадянства від 6 травня 1963 р.;

д) Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації від 21 грудня 1965 р.;

e) Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 р.;

е) Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18 грудня 1979 р.;

ж) Конвенцію про права дитини від 20 листопада 1989 р.;

з) Європейську Конвенцію про громадянство від 6 листопада 1997 р. та ін

36. Способи, порядок і умови набуття громадянства України.

Підстави набуття громадянства: за народження, внаслідок усиновлення, внаслідок поновлення у громадянстві, внаслідок установлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; за територіальним походженням; внаслідок прийняття до громадянства України; на підставі перебування у громадянстві України одного чи обох батьків дитини.

Умови прийняття до громадянства України: визнання і дотримання КУ і ЗУ; зобов’язання припинити іноземне громадянство або відсутність іноземного громадянства; безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п’яти років; отримання дозволу на імміграцію в Україну; наявність законних джерел існування;

Підстави припинення громадянства: внаслідок виходу з громадянства України, внаслідок втрати громадянства України, за підставами передбаченими міжнародними договорами України.