- •Поняття і предмет конституційного права України.
- •Сутність і зміст конституційно-правових відносин.
- •Особливості конституційно-правових норм. Їх види і структура.
- •Система конституційного права України.
- •Джерела конституційного права України: поняття і види.
- •Система джерел конституційного права України.
- •Місце конституційного права в системі права України.
- •Поняття і предмет науки конституційного права.
- •Методологія науки конституційного права.
- •Задачі науки конституційного права на сучасному етапі конституційної реформи.
- •Задачі і система курсу “Конституційне право України”.
- •Теоретичні основи Конституції: поняття, сутність, функції.
- •Об'єкт конституційного регулювання.
- •Поняття і сутність конституціоналізму.
- •Юридичні властивості Конституції, їх характеристика.
- •Структура і зміст Конституції України 1996р.
- •Порядок введення Конституції в дію.
- •Порядок внесення змін і доповнень до Конституції України.
- •Реалізація Конституції України.
- •Основні види актів конституційного значення України – Русі в часи Київської держави.
- •Конституція Пилипа Орлика, її значення для розвитку ідей конституціоналізму в Україні.
- •Основні риси конституційних проектів, що розроблялися в Україні в XIX – XX ст.
- •Конституційне значення Універсалів Центральної Ради.
- •Конституція унр 1918р. І конституційні проекти періоду боротьби за незалежність України.
- •Загальна характеристика радянських конституцій України 1919р., 1929р., 1937р., 1978р.
- •Основні етапи конституційного процесу в Україні.
- •Поняття конституційного ладу, його елементи.
- •Принципи конституційного ладу, їх закріплення в Основному Законі і розвиток у поточному законодавстві.
- •Основні якісні риси України як суверенної, незалежної демократичної, соціальної і правової держави.
- •Людина, її права і свободи як вища соціальна цінність.
- •Зміст основних принципів конституційного ладу України (принципи народного суверенітету, поділу влади, верховенства права та ін.).
- •Державні символи України.
- •Теоретичні концепції прав людини, їх відображення в конституційному законодавстві.
- •Конституційний статус людини і громадянина як категорія конституційного права України.
- •Громадянство в Україні: поняття і законодавче регулювання.
- •Способи, порядок і умови набуття громадянства України.
- •Припинення громадянства України.
- •Громадянство дітей у разі зміни громадянства батьків і в разі усиновлення.
- •Правовий статус іноземних громадян і осіб без громадянства.
- •Система основних прав і свобод людини і громадянина, критерії класифікації.
- •Особисті (громадянські) права і свободи, їх характеристика.
- •Політичні права і свобод, їх характеристика.
- •Соціально-економічні і культурні права і свободи, їх характеристика.
- •Основні обов'язки людини і громадянина, їх характеристика.
- •Конституційні гарантії захисту і практичного здійснення прав і свобод людини і громадянина.
- •Державно-територіальний устрій як категорія конституційного права: поняття і структура.
- •Виникнення та розвиток державності України.
- •Принципи і форми державного устрою.
- •Автономія в унітарній державі, її конституційне закріплення, види.
- •Автономна республіка: поняття, основні риси і компетенція.
- •Особливості конституційного статусу Автономної Республіки Крим.
- •Конституція України про нормативне регулювання, що здійснює Автономна Республіка Крим. Предмет її відання.
- •Система адміністративно-територіального поділу України.
- •Поняття виборів, їх види і соціальна функція.
- •Виборче право і виборча система, співвідношення понять.
- •Виборче право України: поняття, джерела й основні принципи.
- •Види виборчих систем, їх характеристика.
- •Виборчий процес: поняття, конституційно-правове регулювання. Стадії виборчого процесу.
- •Призначення виборів. Порядок підготовки і проведення. Визначення результатів голосування.
- •Порядок і види референдумів.
- •Порядок призначення, підготовки і проведення Всеукраїнського і місцевого референдумів.
- •Порядок голосування і визначення результатів референдуму.
- •Порядок формування і строк повноважень Верховної Ради України.
- •Основні напрямки діяльності і компетенція парламенту.
- •Законодавча функція парламенту. Питання, що Верховна Рада вирішує виключно шляхом прийняття законів.
- •Право законодавчої ініціативи та його суб'єкти.
- •Законодавчий процес, його основні стадії.
- •Повноваження парламенту щодо формування державних органів. Контрольні повноваження.
- •Внутрішня організація роботи Верховної Ради України.
- •Формування і функції керівних органів. Комітети і депутатські об'єднання. Коаліція депутатських фракцій.
- •1. Діяльність коаліції припиняється у разі:
- •Форми роботи парламенту. Сесія як головна організаційна форма діяльності Верховної Ради.
- •Правовий статус народного депутата України. Мандат депутата, його основні риси й оцінка. Несумісність посад. Депутатський індемнітет і імунітет.
- •Конституційне регулювання порядку обрання Президента України.
- •Повноваження Президента як глави держави. Їх класифікація і стисла характеристика.
- •Конституційний статус Ради національної безпеки й оборони України.
- •Акти Президента України.
- •Особливості взаємовідносин Президента України з парламентом і урядом.
- •Дострокове припинення повноважень Президента України.
- •Система органів виконавчої влади, що закріплена Конституцією України.
- •Порядок формування і структура Кабінету Міністрів України.
- •Функції і повноваження Кабінету Міністрів – уряду України.
- •Статус глави уряду. Акти Кабінету Міністрів. Відповідальність уряду.
- •Порядок створення місцевих державних адміністрацій.
- •Повноваження місцевих державних адміністрацій.
- •Правовий статус Голови державної адміністрації і його відповідальність.
- •Конституція України про основні засади судоустрою.
- •Судова система України. Статус суддів.
- •Конституційний статус Вищої Ради Юстиції.
- •Конституція України про задачі органів прокуратури.
- •Структура органів прокуратури України.
- •Поняття місцевого самоврядування і його принципи.
- •Система органів місцевого самоврядування. Порядок їх формування.
- •Повноваження і форми роботи органів місцевого самоврядування.
- •Гарантії і захист прав місцевого самоврядування.
- •Правовий статус сільського, селищного і міського голови.
- •Виконавчий орган Ради. Порядок формування, компетенція й акти.
- •Поняття конституційної юрисдикції, офіційного тлумачення Конституції, законів України.
- •Порядок формування і склад Конституційного Суду України.
- •Повноваження Конституційного Суду України.
- •Статус суддів Конституційного Суду України.
- •Правове регулювання процедури роботи Конституційного Суду: стадії судового розгляду, їх учасники, права та обов'язки сторін.
- •Рішення і висновки Конституційного Суду, їх юридична сила і способи реалізації.
Порядок і види референдумів.
Референдум - це політичний і правовий інститут, спрямований на вирішення кардинальних проблем загальнонаціонального і місцевого значення.
Конституційна теорія розділяє референдуми на різні види, залежно від предмета, юридичної сили, території їх дії.
В українському законі "Про Всеукраїнський та місцеві референдуми" в залежності від юридичної сили рішень референдуми поділяються на обов'язкові та консультативні. При обов'язковому референдумі рішення за його підсумками негайно вступають в силу як юридично обов'язкові. Закони, інші рішення, прийняті референдумом, не потребують будь якого затвердження державними органами (ст. 1). Датою їх прийняття вважається день проведення референдуму; в дію вони вводяться з моменту їх опублікування, якщо в самому законі, рішенні не визначено інший термін (ст. 44).
В ст. 73 Конституції говориться про те, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України, тобто без референдуму представницькі органи влади ці питання вирішувати не можуть.
Стаття 46 Закону визначає консультативний референдум як дорадче опитування громадян України з метою з'ясування думки громадян при вирішенні важливих питань загальнодержавного і місцевого значення у передбаченому законом порядку.
В залежності від предмета референдуму розрізняють: референдум конституційний, - коли на всенародне голосування виноситься проект Конституції або конституційні поправки; законодавчий, - якщо на всенародне голосування виноситься проект закону, який повинен регулювати найбільш важливі суспільні відносини в житті держави.
За сферою застосування референдум може бути всеукраїнським, якщо він проводиться в масштабах всієї України, або місцевим, коли проводиться в окремих адміністративно-територіальних одиницях.
Для розуміння юридичної природи референдуму важливо розглянути питання про його предмет. Предметом всеукраїнського референдуму може бути: затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до Конституції змін, доповнень; прийняття, зміна та скасування законів України або їх окремих положень; прийняття рішень, які визначають основний зміст Конституції, законів України та інших правових актів.
Предметом місцевого референдуму може бути: прийняття, зміна або скасування рішень з питань, віднесених законодавством України до відання місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць; прийняття рішень, які визначають зміст рішень місцевих рад та їх виконавчих органів. В законі чітко визначаються питання, які виносяться на всеукраїнський і місцевий референдуми.
Порядок призначення, підготовки і проведення Всеукраїнського і місцевого референдумів.
Порядок призначення, підготовки, проведення та визначення підсумків референдуму сьогодні в Україну регламентований Конституцією та Законом України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" від 3.07.1991 р. зі змінами та доповненнями від 19.06.1992 р.
Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою або Президентом України відповідно до їх повноважень, місцеві референдуми - відповідними радами.
Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менше 3 млн. громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у 2/3 областей і не менш ніж по 100 тис. підписів у кожній області ( ч. 2 ст. 72 Конституції).
Слід особливо підкреслити те, що Президент саме проголошує, а не призначає всеукраїнський референдум за народною ініціативою, так як відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" Суб'єкт призначення референдуму після розгляду відповідним чином оформленої пропозиції має право прийняти одне з таких рішень:
1) про призначення референдуму;
2) про відхилення пропозиції про проведення референдуму за наявності серйозних порушень закону, які впливають на підстави для призначення референдуму;
3) про прийняття рішення, яке полягає у вимозі про призначення референдуму без подальшого його проведення.
Рада призначає місцевий референдум на вимогу депутатів, які становлять не менше половини від загального складу ради, або на вимогу, підписаному однією десятою частиною громадян України, які постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці і мають право брати участь у референдумі. Ініціативна група обласного, міського (міст республіканського та обласного значення), районної, районної у місті референдуму утворюється на зборах за участю не менше двохсот громадян, а міського (міст районного значення), селищного та сільського референдуму - на зборах за участю не менше 50 громадян , які мають право голосу і постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Ініціативна група всеукраїнського референдуму складається не менш ніж з 20 громадян України. Ініціативна група місцевого референдуму складається не менш ніж з 10 громадян. Ініціативні групи підлягають реєстрації, і ініціаторам видаються свідоцтва. З дня отримання свідоцтва про реєстрацію ініціативна група має право організовувати та безперешкодно здійснювати збирання підписів громадян під вимогою про проведення референдуму.
Для проведення голосування і підрахунку голосів при проведенні референдумів території районів, міст діляться на ділянки для голосування. Вони створюються відповідними радами.
Для підготовки і проведення референдумів відповідними радами створюються комісії. Представники до складу комісій з референдуму висуваються органами політичних партій, масових рухів, громадських організацій або їх виконавчими органами. Комісії з референдуму можуть бути створені на основі відповідних виборчих комісій. У разі якщо референдум проводиться одночасно з виборами народних депутатів, можуть бути утворені спільні комісії з референдуму і виборів.