60. Порядок і види референдумів.

Референдум - це політичний і правовий інститут, спрямований на вирішення кардинальних проблем загальнонаціонального і місцевого значення.

Конституційна теорія розділяє референдуми на різні види, залежно від предмета, юридичної сили, території їх дії.

В українському законі "Про Всеукраїнський та місцеві референдуми" в залежності від юридичної сили рішень референдуми поділяються на обов'язкові та консультативні. При обов'язковому референдумі рішення за його підсумками негайно вступають в силу як юридично обов'язкові. Закони, інші рішення, прийняті референдумом, не потребують будь якого затвердження державними органами (ст. 1). Датою їх прийняття вважається день проведення референдуму; в дію вони вводяться з моменту їх опублікування, якщо в самому законі, рішенні не визначено інший термін (ст. 44).

В ст. 73 Конституції говориться про те, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України, тобто без референдуму представницькі органи влади ці питання вирішувати не можуть.

Стаття 46 Закону визначає консультативний референдум як дорадче опитування громадян України з метою з'ясування думки громадян при вирішенні важливих питань загальнодержавного і місцевого значення у передбаченому законом порядку.

В залежності від предмета референдуму розрізняють: референдум конституційний, - коли на всенародне голосування виноситься проект Конституції або конституційні поправки; законодавчий, - якщо на всенародне голосування виноситься проект закону, який повинен регулювати найбільш важливі суспільні відносини в житті держави.

За сферою застосування референдум може бути всеукраїнським, якщо він проводиться в масштабах всієї України, або місцевим, коли проводиться в окремих адміністративно-територіальних одиницях.

Для розуміння юридичної природи референдуму важливо розглянути питання про його предмет. Предметом всеукраїнського референдуму може бути: затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до Конституції змін, доповнень; прийняття, зміна та скасування законів України або їх окремих положень; прийняття рішень, які визначають основний зміст Конституції, законів України та інших правових актів.

Предметом місцевого референдуму може бути: прийняття, зміна або скасування рішень з питань, віднесених законодавством України до відання місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць; прийняття рішень, які визначають зміст рішень місцевих рад та їх виконавчих органів. В законі чітко визначаються питання, які виносяться на всеукраїнський і місцевий референдуми.

61. Порядок призначення, підготовки і проведення Всеукраїнського і місцевого референдумів.

Порядок призначення, підготовки, проведення та визначення підсумків референдуму сьогодні в Україну регламентований Конституцією та Законом України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" від 3.07.1991 р. зі змінами та доповненнями від 19.06.1992 р.

Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою або Президентом України відповідно до їх повноважень, місцеві референдуми - відповідними радами.

Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менше 3 млн. громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у 2/3 областей і не менш ніж по 100 тис. підписів у кожній області ( ч. 2 ст. 72 Конституції).

Слід особливо підкреслити те, що Президент саме проголошує, а не призначає всеукраїнський референдум за народною ініціативою, так як відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" Суб'єкт призначення референдуму після розгляду відповідним чином оформленої пропозиції має право прийняти одне з таких рішень:

1) про призначення референдуму;

2) про відхилення пропозиції про проведення референдуму за наявності серйозних порушень закону, які впливають на підстави для призначення референдуму;

3) про прийняття рішення, яке полягає у вимозі про призначення референдуму без подальшого його проведення.

Рада призначає місцевий референдум на вимогу депутатів, які становлять не менше половини від загального складу ради, або на вимогу, підписаному однією десятою частиною громадян України, які постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці і мають право брати участь у референдумі. Ініціативна група обласного, міського (міст республіканського та обласного значення), районної, районної у місті референдуму утворюється на зборах за участю не менше двохсот громадян, а міського (міст районного значення), селищного та сільського референдуму - на зборах за участю не менше 50 громадян , які мають право голосу і постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Ініціативна група всеукраїнського референдуму складається не менш ніж з 20 громадян України. Ініціативна група місцевого референдуму складається не менш ніж з 10 громадян. Ініціативні групи підлягають реєстрації, і ініціаторам видаються свідоцтва. З дня отримання свідоцтва про реєстрацію ініціативна група має право організовувати та безперешкодно здійснювати збирання підписів громадян під вимогою про проведення референдуму.

Для проведення голосування і підрахунку голосів при проведенні референдумів території районів, міст діляться на ділянки для голосування. Вони створюються відповідними радами.

Для підготовки і проведення референдумів відповідними радами створюються комісії. Представники до складу комісій з референдуму висуваються органами політичних партій, масових рухів, громадських організацій або їх виконавчими органами. Комісії з референдуму можуть бути створені на основі відповідних виборчих комісій. У разі якщо референдум проводиться одночасно з виборами народних депутатів, можуть бути утворені спільні комісії з референдуму і виборів.