Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КПУ экзамен.docx
Скачиваний:
12
Добавлен:
16.09.2019
Размер:
238.23 Кб
Скачать
  1. Конституційне значення Універсалів Центральної Ради.

У лютому 1917 р в Російській імперії відбулася буржуазно-демократична революція. 17 березня 1917 р у Києві була створена ЦР. Найважливішими документами, виданими ЦР-ю з червня 1917 р по січень 1918 р., були Універсали.

1 Універсал (24.06.1917) проголошував право українського народу, не перериваючи відносини з державою Російською, самому влаштувати своє життя на своїй землі. Був створений Генеральний Секретаріат, який повинен був діяти як виконавчий орган Центральної Ради. У липні 1917 р до Києва прибула делегація Тимчасового уряду – центральним питанням було – автономія України. Результатом стало проголошення 2 Універсалу (17.07.1917) – за цим документом право остаточного розв’язання питання про автономію надавалося Всеросійським установчим зборам. Незабаром був виданий 3 Універсал (20.11.1917), який проголошував, що Україна стає Українською Народною Республікою, яка входить до складу Російської Республіки. 4 Універсал (22.01.1918) – УНР стає самостійною, не залежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу. Цей документ став законодавчою основою нової держави.

  1. Конституція унр 1918р. І конституційні проекти періоду боротьби за незалежність України.

Конституційний процес ЦР розпочала відразу ж після проголошення Першого універсалу створенням конституційної комісії у складі 100 осіб на чолі з М. Грушевським. Конституцію передбачалося ухвалити Всеукраїнськими Установчими Зборами. Але революційні події, російська та німецька окупації завадили цьому і в останній день свого існування, 29 квітня 1918 р., ЦР затвердила її положення, але в життя не впровадила, бо сама припинила діяльність.

Конституція УНР мала підзаголовок - "Статут про державний устрій, права і вольності УНР" і складалася з 83 статей, об'єднаних у 8 розділів: I. Загальні постанови (статті 1-6); II. Права громадян України (статті 7-21); III. Органи власти УНР (статті 22-26); W. Всенародні Збори УНР (статті 27-49); V. Про Раду Народних Міністрів УНР (статті 50-59); VI. Суд УНР (статті 60-68); VII. Національні союзи (статті 69-78); VIII. Про часове припинення громадянських свобод (статті 79-83).

УНР проголошувалася "державою суверенною, самостійною і ні від кого незалежною", суверенне право в якій належить народові (всім разом громадянам республіки). Територія її неподільна і без згоди 2/3 парламенту не може змінюватися кордон. Отже, ЦР бачила УНР класичною парламентською республікою, без президента. На підставі Конституції передбачалася розробка цілої низки законодавчих актів.

Протягом 1918-1920 рр було підготовлено декілька конституційних проектів, найбільш відомими з яких були приекти Всеукраїнської Національної Ради і проект Отто Ейхельмана. У ЗУНР діяв власний Тимчасовий Основний Закон. На початку 1920 р була створена конституційна комісія, яка розглянула три конституційних проекти – Центральної Ради, Всеукраїнської Національної Ради і О. Ейхельма. За основу був прийнятий проект Всеукраїнської Національної Ради. Був підготовлений проект Конституції, відповідно до якого Україна проголошувалася незалежною державою з демократично-республіканським ладом на основі парламентаризму. У основу територіального устрою закладався етнографічний принцип розподілу земель. Законодавчою владою проголошувалася Державна Рада, а до її скликання – Державний Сейм; виконавча влада належала Главі держави і Раді Міністрів. Однак цей документ не був реалізований, оскільки в Україні була встановлена радянська влада.