- •Міністерство освіти і науки україни донецький національний університет економіко-правовий факультет
- •Тема 1 конституційне право: галузь права, юридична наука, навчальна дисципліна
- •1. Поняття і предмет галузі конституційного права
- •2. Система конституційного права
- •4. Джерела конституційного права
- •Закони, що приймаються представницькими установами суб'єктів федерації.
- •Природою державного органу, який приймає нормативний акт (наприклад, органи законодавчої, виконавчої влади).
- •Процедурою його прийняття (наприклад, прийняття закону парламентом або шляхом референдуму).
- •Його юридичною силою, яка багато в чому обумовлена першими 2 моментами.
- •5. Конституційне право як юридична наука і навчальна дисципліна
- •Юридична школа (спочатку мала визначальний, а до 20 років XX ст. — значний вплив). Для її представників характерним є вивчення держави, її органів, прав людини з юридичних позицій.
- •План семінарського заняття
- •Контрольні питання
- •Практичні завдання
- •Основні поняття і терміни
- •Рекомендована література
- •Тема 2 політичні партії і партійні системи зарубіжних країн
- •1. Політичні партії: поняття, сутність, функції
- •2. Класифікація політичних партій, їх організаційна структура
- •4. Партійні системи зарубіжних країн
- •1. Теоретичні основи конституції: поняття, сутність, функції, юридичні властивості
- •3. Еволюція змісту конституцій
- •4. Конституційний контроль в зарубіжних країнах
- •Тема 4 основи правового статусу особи
- •1. Конституційний статус особи. Інститут громадянства
- •2. Права і свободи в теорії конституціоналізму
- •3. Конституційні права і свободи і їх класифікація
- •Тема 5 форми держави в зарубіжних країнах
- •1. Форма правління
- •2. Форма державного устрою
- •3. Політичний режим
- •Державна влада, яка виходить від народу або певної пануючої соціальної групи, монарха.
- •План семінарського заняття
- •Тема 6 виборче право і виборчі системи зарубіжних країн. Референдуми в зарубіжних країнах
- •1. Поняття, сутність і принципи виборчого права
- •2. Поняття і види виборів. Порядок організації і проведення виборів в зарубіжних країнах
- •3. Виборчі системи
- •Тема 7 глава держави в зарубіжних країнах
- •1. Особливості конституційного статусу глави держави
- •2. Компетенція глави держави
- •Тема 8
- •1. Парламент і парламентаризм
- •4. Призначення референдумів.
- •5. Формування державних органів і установ, призначення або обрання посадових осіб або участь в такому обранні. Коло
- •4. Статус депутата парламенту
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
- •2. Структура урядів
- •3. Компетенція урядів, їх правотворчість
- •Управління державним апаратом.
- •Виконання законів, прийнятих парламентом. Проте уряди можуть самі активно втручатися в діяльність органів законодавчої влади.
- •Контроль за законодавчою діяльністю парламенту, який у ряді країн фактично перетворився на самостійну функцію
- •Тема 10 муніципальні системи зарубіжних країн
- •2. Організаційно-правові форми місцевого самоврядування зарубіжних країн
- •Вагома роль в місцевому управлінні призначених зверху представників центральної влади, тобто так званого "прямого державного управління на місцях".
- •Помітний розвиток функцій, пов'язаних з вирішенням економічних і соціальних завдань, особливо у сфері освіти, охорони здоров'я, комунального господарства, громадських робіт.
- •3. Компетенція і фінансова база органів місцевого управління і самоврядування
- •1. Визначте правильний варіант відповіді: "Система місцевого самоврядування, що будується на основі поєднання виборності і державного призначення керівників її місцевих органів, називається":
- •2. Визначте, який із запропонованих варіантів відповіді є правильним: "Основними системами здійснення публічної влади на місцях є":
- •Рекомендована література
- •Тема 11 основи конституційного права великобританії
- •1. Конституція великобританії. Особливості правового статусу особи
- •3. Регіональне і місцеве самоврядування і управління
- •Тема 12
- •1. Конституція 1787 року і її специфічні риси. Поправки до конституції
- •2. Вищі органи державної влади
- •3. Американський федералізм. Місцеве самоврядування і управління
- •Контрольні питання
- •Тема 13
- •1. Основний закон фрн
- •2. Вищі органи державної влади
- •3. Німецький федералізм. Місцеве самоврядування і управління
- •Практичні завдання
- •Основні поняття і терміни
- •Тема 14 основи конституційного права франції
- •1. Конституція франції
- •2. Вищі органи державної влади
- •3. Форма державного устрою. Місцеве самоврядування і управління
- •Тема 15 основи конституційного права італії
- •1. Конституція італії
- •2. Вищі органи державної влади
- •3. Форма державного устрою. Місцеве самоврядування і управління
- •Тема 16
- •1. Конституція іспанії
- •2. Вищі органи державної влади
- •3. Форма державного устрою. Місцеве самоврядування і управління
- •Тема 17 основи конституційного права російської федерації
- •1. Конституція російської федерації
- •2. Вищі органи державної влади
- •3. Форма державного устрою. Місцеве самоврядування і управління
- •План семінарського заняття
- •Тема 18
- •1. Конституція японії
- •3. Форма державного устрою. Місцеве самоврядування і управління
- •10М' тести для контролю знань студентів перед початком вивчення курсу
- •7. Визначте, який із запропонованих варіантів є правильним: "Члени Конгресу депутатів Іспанії обираються строком на":
- •8. Визначте, який із запропонованих варіантів є правильним: "Членом Ради Федерації може бути обраний громадянин Росій- ської Федерації не молодший":
- •9. Знайдіть правильну відповідь: "Під словом "монарх" в
- •Чи прийме до розгляду парламент цей законопроект?
- •1. Визначте, Конституція якої країни є найбільш жорсткою: а) сша;
- •2. Знайдіть правильну відповідь на питання: "Які партії відіграють найбільш помітну роль в політичному житті сша?":
- •1. Конституція якої з європейських країн називається Основний закон: а) Франція; б) фрн;
- •Орган, що здійснює конституційний контроль в Російській Федерації, називається .
- •Визначте правильний варіант відповіді: "Парламент Японії складається з":
- •Верхня палата парламенту Російської Федерації називається .
- •Визначте правильний варіант відповіді: "Зміна Конституції Японії можлива":
- •6. Визначте правильний варіант відповіді: "Президент має
- •7. Визначте форму правління Іспанії: а) парламентська республіка;
- •8. Визначте правильний варіант відповіді: "Вибори Прези- дента Російської Федерації проводяться":
- •Теми курсових робіт
- •Питання до іспиту
- •Програма навчального курсу
- •Статус дисципліни. Обов'язкова.
- •Методика викладання, форми і методи навчання. Методика проблемного навчання, евристичне навчання, мо-
- •Тема 1. Конституційне право зарубіжних країн: галузь права, юридична наука, навчальна дисципліна
- •Тема 2. Політичні партії і партійні системи зарубіжних країн
- •Тема 3. Конституції зарубіжних країн
- •Тема 4. Основи правового статусу особи
- •Тема 5. Форми держави в зарубіжних країнах
- •Тема 7. Глава держави в зарубіжних країнах
- •Тема 8. Парламенти зарубіжних країн
- •Список інтернет-посилань
- •Методичні вказівки з питань організації самостійної роботи студентів
- •Організація поточного, модульного, підсумкового контролю
- •1. Система оцінювання знань
- •2. Критерії оцінювання знань
- •Тема 5 форми держави в зарубіжних країнах
- •Тема 7 глава держави в зарубіжних країнах
- •Редактор — т.С. Храменкова. Комп'ютерна верстка — іл Томашівська.
Тема 14 основи конституційного права франції
1. Конституція франції
Конституція Франції складається з 3 документів: Декларації прав людини і громадянина 1789 р., прийнятої під час Великої французької революції; преамбули Конституції 1946 р.; Конституції 1958 р., в якій містяться посилання на вказані вище документи і деякі міжнародні акти. Конституція разом з преамбулою включає 93 статті, об'єднані в 15 розділів.
Істотний вплив на зміст Конституції здійснили обставини, в яких вона приймалася. В умовах найгострішої внутрішньополітичної і зовнішньополітичної кризи, основною причиною якої стала боротьба Алжиру за звільнення від колоніальної залежності, парламент погодився на значне розширення повноважень Президента (Шарля де Голя). Проект Конституції був обговорений в Консультативній раді, створеній для її підготовки, і в Раді міністрів, а потім схвалений на референдумі 28 жовтня 1958 р.
Конституція Франції в основному регулює відносини органів влади держави. Вона проголошує принципи національного суверенітету, вільного самовизначення народів колоній (зокрема, такі як "свобода, рівність і братерство", "правління народу, за волею народу і для народу"); закріплює принцип непорушності республіканської форми правління, пріоритет норм міжнародного права над внутрішнім законодавством тощо.
Конституція Франції "жорстка". Для внесення до неї змін необхідно спочатку окреме рішення більшості у обох палатах парламенту, а потім спільне рішення палат більшістю 3/5 від загального числа голосів.
Конституційний контроль здійснюється 2 органами — Конституційною радою і Державною радою. Перший розглядає конституційність актів парламенту, другий — актів органів виконавчої влади.
2. Вищі органи державної влади
За формою правління Франція — республіка, в якій елементи парламентської республіки поєднуються з елементами президентської. Конституція Французької Республіки набула чинності у жовтні 1958 р. Вона затвердила державний лад, що отримав
назву П'ятої республіки.
Центральне місце в системі державних органів Франції належить Президентові. Після проведення референдуму в 2000 р., строк повноважень Президента був скорочений з 7 до 5 років. Президент обирається шляхом загальних і прямих виборів за мажоритарною виборчою системою абсолютної більшості в першому турі і за мажоритарною системою відносної більшості — в другому турі. Повноваження Президента у всіх сферах державного життя надзвичайно широкі. Деякі з цих повноважень (наприклад, скликання надзвичайної сесії парламенту) вимагають міністерської контрасигнації, але найбільш важливі права здійснюються Президентом особисто. Стаття 5 Конституції закріплює за ним обов'язок забезпечувати "своїм арбітражем нормальне функціонування державних органів, а також правонаступництво держави". У цій же статті проголошується, що Президент є "гарантом національній незалежності, територіальної цілісності, дотримання угод Співтовариства і договорів". Президент наділений широкими прерогативами у сфері законодавства, зокрема, правом законодавчої ініціативи. Всі закони, прийняті парламентом, мають бути протягом 15 днів підписані і промульговані Президентом. Якщо він не згоден із законом або окремими його положеннями, то може зажадати повторного обговорення цього акту. Тільки після повторного прийняття законопроекту (простою більшістю) Президент зобов'язаний його підписати. За пропозицією уряду під час сесій парламенту або за пропозицією палат Президент може передати на референдум законопроект, щодо організації державної влади, або такий, що містить схвалення певної угоди про Співтовариство або метою якого є ратифікація певного договору (ст. 11). У разі прийняття законопроекту Президент оприлюднює його в 15-денний строк. Будь-який законопроект може бути переданий Президентом в Конституційну раду для перевірки його відповідності Конституції.
Що стосується відносин Президента з парламентом, то тут необхідно відзначити таке важливе його повноваження, як право розпуску нижньої палати парламенту. Проте це рішення він може прийняти тільки після консультації з прем'єр-міністром і головами палат парламенту (ст. 12). Лише у 2 випадках — протягом року з моменту виборів і в період здійснення Президентом надзвичайних повноважень — розпуск Національних зборів не допускається. Широкі прерогативи Президента і у сфері управління. Він головує на засіданнях Ради міністрів, підписує декрети, що обговорювалися на них, ухвали, призначає прем'єр-міністра і за його пропозицією — інших членів
уряду, приймає відставку прем'єр-міністра і міністрів. Відповідно до ст. 13 Конституції Президент здійснює призначення на цивільні і військові посади. У сфері зовнішньої політики президент представляє Францію у відносинах з іншими державами, укладає договори, призначає послів Франції в інші країни, приймає іноземних послів. Він є головнокомандуючим збройними силами. Крім того, Президент є гарантом незалежної судової влади та здійснює право помилування. Окрім перерахованих вище прав, здійснюваних Президентом в нормальних умовах, ст. 16 Конституції передбачає надзвичайні повноваження Президента "у разі виникнення безпосередньої загрози для Республіки". Рішення про введення в дію надзвичайних повноважень Президент приймає після консультації з прем'єр-міністром і інформує про це населення країни. Протягом всього строку дії надзвичайних повноважень в руках Президента зосереджена вся повнота влади.
Законодавчий орган республіки — парламент із встановленням П'ятої республіки відіграє відносно незначну роль в політичному житті країни. Парламент складається з 2 палат — Національних зборів і Сенату.
Національні збори, до складу яких входять 579 депутатів, обираються строком на 5 років. Для обрання депутатом нижньої палати встановлено вік — 23 роки. У 1995 р. був прийнятий закон про обмеження депутатського імунітету. Депутати володіють індемнітетом. Депутатський мандат вільний.
У Сенат входять представники департаментів "заморської Франції" і французів, що проживають за кордоном. У складі Сенату — 321 член, які обираються на 9 років. Мінімальний вік сенатора — 35 років. Кожні 3 роки склад Сенату оновлюється на 1/3.
Парламент збирається на чергові сесії двічі на рік.
Кожна палата має бюро, до складу якого входять голова (представник самої великої фракції), віце-голови, секретарі і квестори.
Кожна палата створює 6 постійних комісій, також можуть створюватися і спеціальні комісії.
Депутатські об'єднання (політичні групи) утворюються в нижній палаті у складі щонайменше 20 депутатів, у верхній — 14. У французькому парламенті за наявності вільного мандата діє дуже жорстка фракційна дисципліна.
Основна функція парламенту — прийняття законів — значно обмежена Конституцією 1958 р. Перш за все, ст. 34 точно визначає коло питань, з яких парламент має право приймати закони. Вирішення питань, не включених до цього списку, віднесене до відання уряду. Якщо парламент перевищить свої повноваження, уряд має право вимагати від Конституційної ради прийняття рішення про розмежування компетенції. Про
звуження прав законодавчої влади свідчить також обмеження депутатів в здійсненні ними законодавчої ініціативи (ст. 40) і пріоритет розгляду урядових законопроектів на засіданнях палат (ст. 42). Права парламенту обмежені і у фінансовій сфері. Стаття 47 Конституції встановлює певний строк для прийняття парламентом фінансових законопроектів. У разі порушення цього строку законопроект може набути чинності шляхом видання урядом відповідного акту.
Парламент наділений правом контролю за діяльністю уряду. Стаття 49 Конституції надає парламенту можливість виразити недовіру уряду, ухваливши резолюцію осуду. З метою проведення парламентських розслідувань палати можуть утворювати комісії, що перевіряють ті або інші факти і надають свої висновки.
Уряд Франції — Рада міністрів, згідно зі ст. 20 Конституції "визначає і проводить політику нації". До складу уряду входять прем'єр-міністр — глава уряду, міністри, що очолюють міністерства і державні секретарі, які керують підрозділами окремих міністерств. Функції уряду визначені в Конституції в стислій формі. Оскільки ст. 37 закріпила положення, що встановлює, що всі питання, не включені до сфери законодавства, вирішуються в адміністративному порядку, тобто в тій сфері, яка виходить за межі дії законів, акт уряду замінює закон. Крім того, згідно з ст. 38 Конституції, уряд з дозволу парламенту може приймати ордонанси (акти, що мають силу закону) і у сфері дії законів. Ордонанси мають бути затверджені спеціально виданим законом "до закінчення строку, вказаного законом, що дозволив їх видання". Уряд відповідальний перед Національними зборами. У разі ухвалення резолюції осуду абсолютною' більшістю Національних зборів уряд повинен подати у відставку. У Конституції окремо визначені повноваження прем'єр-міністра. На нього покладена відповідальність за національну оборону, він повинен забезпечувати виконання законів, здійснювати нормотворчу діяльність і призначати осіб на деякі військові і цивільні посади. Прем'єр-міністр наділений істотними правами щодо парламенту: йому належить право законодавчої ініціативи, він може вимагати скликання парламенту, а також може вимагати, на підставі ст. 38 Конституції передання уряду законодавчих повноважень.
Конституційна рада — особливий орган, який контролює дотримання Конституції. До її складу входить 9 осіб, які призначаються строком на 9 років. Три члени Конституційної Ради призначаються Президентом, три — головою Сенату і три —
головою Національних зборів. Всі закони до промульгації їх Президентом і регламенти палат до їх прийняття повинні надходити на розгляд Конституційної ради, яка дає висновок про їх відповідність Конституції. Якщо Конституційна рада вирішить, що той або інший акт суперечить Конституції, то вона має право відмінити цей акт. Окрім функції конституційного нагляду до повноваження Конституційної ради віднесено спостереження за ходом президентських виборів, проведенням загальнонаціональних референдумів і розгляду спорів про правильність обрання депутатів парламенту. Рішення Конституційної ради остаточні і оскарженню не підлягають. Вони обов'язкові для всіх державних органів.
Державна рада — вищий орган адміністративної юстиції. Формально його очолює прем'єр-міністр, фактично — міністр юстиції. Рада перевіряє акти уряду на предмет відповідності Конституції, а також скарги громадян з приводу порушення їх прав.
Економічна і соціальна рада — консультативний орган при уряді. Вона формує висновки, щодо відповідності законопроектів, що належать до сфери урядовій компетенції (в основному це законопроекти економічного і соціального характеру) Конституції. Рада має право брати участь в розробці цих проектів. Крім того, вона може висловити свою точку зору щодо виконання економічних планів. Члени ради можуть виступати перед делегатами парламенту висловлюючи свої думки з основних питань економічної і соціальної політики. Оскільки Економічна і соціальна рада — консультативний орган, її висновки не мають обов'язкового характеру.