Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КПЗК. Р.Ф. Гринюк, М.А. Захарченко.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
20.11.2018
Размер:
1.92 Mб
Скачать

4. Конституційний контроль в зарубіжних країнах

Поняття конституційного контролю має декілька трактувань.

Найчастіше це поняття вживається у вузькому значенні, тобто як оцінка судами загальної або спеціальної юрисдикції нормативно-правових актів на предмет їх відповідності консти­туції. Вперше функцію конституційного контролю було визна­но в США на початку XIX ст. Основою для нього стало рішення Верховного суду 1803 р. у справі МагЬигу V. Майізоп, в якому головний суддя Верховного суду США Дж. Маршалл зазначив, що саме судова влада має право і зобов'язана сказати, що є закон.

Характер і зміст конституційного контролю багато в чому визначається природою судів, які його здійснюють.

Існують 2 основні моделі організації конституційного конт­ролю — американська і європейська (австрійська).

Американська характеризується тим, що відповідними повно­важеннями наділені суди загальної юрисдикції. Ця модель ще називається децентралізованою і "дифузивною". Її характеризує трактування конституційного контролю, як суто правової функції. Така модель діє в Аргентині, Бразилії, Мексиці, Японії і в деяких інших країнах.

При цьому існують наступні різновиди судових органів, наділених правом здійснювати конституційний контроль:

1. Конституційний контроль можуть здійснювати всі суди загальної юрисдикції, але остаточне рішення ухвалює вищий суд держави.

2. Конституційний контроль здійснюють тільки вищі суди

держави.

3. Конституційний контроль здійснюють вищі суди суб'єктів

федерації.

При американській моделі посади суддів вищих судів замі­щаються, як правило, за санкціонованим парламентом рішенням

глави держави.

У деяких країнах (Колумбія, Перу) створюється Палата кон­ституційних гарантій, яка діє окремо або у складі Верховного

суду.

Європейська (австрійська) модель характеризується наявністю в державі спеціалізованого судового органу, відокремленого від судів загальної юрисдикції. Головна його функція — оцінка конституційності законодавчих актів, хоча він може бути на­ділений і іншими повноваженнями. Органи конституційної юстиції, як правило, називають конституційними судами, але зустрічаються і Інші назви.

При європейській моделі порядок формування органів кон­ституційного контролю має свої особливості практично в кожній країні. Відмінності є і в принципах їх організації. Проте, за загальним правилом, при такій моделі у формуванні органів конституційного контролю беруть участь органи, що представ­ляють різні гілки влади, — парламент, президент, уряд, судді.

Наприклад, в Австрії до складу Конституційного суду входять голова, його заступник і 12 дійсних суддів, а також 6 запасних суддів. Голову, заступника, 6 дійсних суддів і 3 запасних призна­чає президент за пропозицією уряду. їх президент призначає з числа кандидатур, запропонованих палатами федерального пар­ламенту. Судді йдуть у відставку в 70 років.

У Франції і деяких інших країнах ці повноваження належать Конституційним радам, які є органами квазісудового характеру. У такому разі, ці органи формуються, як правило, без участі суддівського корпусу.

Конституційна рада Франції — особливий орган, який контро­лює дотримання Конституції. У його складі 9 осіб, що призна­чаються на 9 років. Три члени ради призначаються президентом, три — головою Сенату і три — головою Національних зборів. Всі закони до промульгації їх президентом і регламенти палат до їх ухвалення повинні надходити на розгляд Конституційної ради, яка дає висновок про те, чи відповідають вони Консти­туції. Якщо Конституційна рада вирішить, що той або інший акт суперечить Конституції, вона має право скасувати його. Окрім функції конституційного нагляду до повноважень Кон­ституційної ради входить спостереження за перебігом президент­ських виборів, проведенням загальнонаціональних референдумів

і розглядом спорів про правильність обрання депутатів парламен­ту. Рішення Конституційної ради остаточні і оскарженню не підлягають. Вони обов'язкові для всіх державних органів.

У Чехії суддів Конституційного суду призначає Президент за згодою верхньої палати парламенту; у Словаччині — Пре­зидент за списком, представленим парламентом тощо.

У мусульманських країнах можуть створюватися конститу­ційно- релігійні ради, що складаються з богословів і юристів. Наприклад, в Ірані діє Наглядова рада, що складається з 12 осіб: 6 богословів, що призначаються вищою духовною особою і 6 юристів, запропонованих парламентом.

Існує 2 основні форми конституційного контролю — попередній і майбутній.

Попередній має місце на стадії розгляду законопроектів, до їх підписання главою держави (Румунія, Польща, Угорщина, Франція).

Майбутній контроль застосовується до нормативних актів, що вступили в законну силу.

Виділяють також обов'язкову і факультативну форми кон­ституційного контролю.

Обов'язковий контроль здійснюється відповідними органами на основі розпоряджень конституції і законодавства незалежно від волевиявлення будь-якого іншого органу або посадової особи.

Факультативний контроль здійснюється тільки за ініціативою тих, хто наділений відповідним правом.

Існує 2 процедури конституційного контролю — шляхом дії і шляхом заборони.

У першому випадку ініціація питання про конституційність нормативно-правового акту може здійснюватися відразу ж після набрання ним чинності незалежно від факту його застосування.

У другому випадку розгляд питання безпосередньо залежить від конкретного застосування нормативно-правового акта.

Рішення органів конституційного контролю має різний харак­тер і юридичні наслідки. Найчастіше, після ухвалення рішення про неконституційність нормативно-правового акта його дія припиняється, а рішення органів конституційного контролю є обов'язковими і не підлягають оскарженню в будь-якому ін­шому органі.

Головним повноваженням органів конституційного контро­лю є оцінка конституційності законодавчих актів. Окрім цього, до повноважень цих органів належить вирішення інших питань. У країнах, де конституційний контроль здійснюють суди загаль­ної юрисдикції, останні мають право давати оцінку конститу­ційності судових рішень і нормативно-правових актів органів виконавчої влади, включаючи акти глави держави. До того ж тут суди здійснюють контроль за діяльністю органів виконавчої

влади.

План семінарського заняття

  1. Поняття і сутність конституції.

  2. Форма і структура конституцій.

  3. Ухвалення, зміна і скасування конституцій.

  4. Класифікація конституцій.

Контрольні питання

1. Визначте, що таке конституція з юридичної і соціально- політичної точки 'зору.

2. Розкрийте сутність теорії конституціоналізму.

3. Встановіть, в чому полягає схожість і відмінності в по- няттях "юридична" і "фактична" конституції.

  1. Визначте функції конституції.

  2. Визначте об'єкт конституційного регулювання.

  1. Встановіть, чи є конституційні норми нормами прямої дії. Відповідь обґрунтуйте посиланнями на конкретні приклади.

  2. Визначте, які конституції називаються конституціями змі­шаного типу?

  3. Визначте, які конституції належать до тих, що кодифіку­ють, а які — до тих, що не кодифікують.

  4. Класифікуйте основні способи прийняття конституцій. Який з них, на Вашу думку, є найбільш демократичним?

  1. Визначте порядок зміни конституцій, який передбаче­ний в зарубіжних країнах.

  2. Встановіть, яка процедура конституційного перегляду існує в зарубіжних країнах.

  3. Визначте цілі класифікації конституцій. Назвіть основні її критерії.

  4. Встановіть, які способи конституційного контролю пе­редбачені в законодавстві зарубіжних країн.

  5. Охарактеризуйте способи формування органів конститу­ційного контролю в зарубіжних країнах. Яка юридична сила

рішень, які вони приймають?

Практичні завдання

1. Структура конституції — одна з найважливіших її харак­теристик, пов'язана з такими поняттями як "зміст", "форма", "предмет правового регулювання" тощо. Порівняйте структуру

конституцій США і Іспанії. Що спільного і особливого в них? Які існують підходи до конституційного дизайну?

  1. Схематично зобразіть структуру і порядок прийняття кон­ституцій в зарубіжних країнах.

  2. Визначте, чи є відмінності за суттю, змістом і порядком внесення змін між конституціями Росії і ФРН.

  3. Визначте, які ознаки покладені в основу класифікації конституцій. До яких класифікаційних видів можна віднести Конституцію Іспанії?

  4. Порівняйте юридичне оформлення перехідних положень в конституціях Росії і Португалії.

  5. Вивчіть структуру і зміст Конституції США. Чи містить вона норми прямої дії? Як Ви розумієте це конституційне по­ложення?

  6. Наведіть приклади зарубіжних країн, в яких діють аме­риканська і європейська моделі організації конституційного контролю. Охарактеризуйте їх суть.

Основні поняття і терміни

Конституція; юридична і фактична конституція; сутність конституції; функції конституції; об'єкт конституційного регу­лювання; форма конституцій; структура конституцій; статут; хартія; октроювання; конституанта; жорстка і гнучка конституції; конституція змішаного типу; тимчасові і постійні конституції.

ТЕСТИ

1. Визначте, яка ознака не належить до юридичних власти- востей конституцій:

А) верховенство в системі законодавчих актів держави; Б) дія на всій території держави;

В) на нормах і принципах конституцій базується все зако­нодавство;

Г) для жорстких конституцій не обов'язково встановлювати особливий порядок внесення змін і доповнень; Д) особливий правовий захист.

2. Визначте, яка із запропонованих відповідей на питання є правильною: "У перекладі з латинського слово "конституція" означає":

А) встановлюю; Б) не встановлюю; В) самообмежую;

Г) абсолютизую; |

Д) самостверджую.

3. Визначте, яка ознака не належить до юридичних власти- востей конституцій:

А) верховенство в системі законодавчих актів держави;

Б) дія на всій території держави;

В) на нормах і принципах конституцій базується всі інші

акти законодавства;

Г) особливий порядок внесення змін і доповнень; Д) конституції не потребують захисту.

4. Реальний порядок організації і здійснення державної влади, фактичні відносини між державою і суспільством — це фак- тична конституція.

А) так; Б) ні.

5. Підтвердіть або спростуйте наступне твердження: "Поло- ження конституції, які не збігаються з існуючими суспільними

відносинами є фіктивними". А) так; Б) ні.

6. Визначте відповідь, яка належить до класифікації консти- туцій за порядком прийняття:

А) октройовані; Б) гнучкі; В) жорсткі; Г) кодифіковані; Д) тимчасові.

7. Визначте пункт, який належить до класифікації консти- туцій за порядком прийняття:

А) схвалені на референдумі;

Б) гнучкі;

В) жорсткі;

Г) кодифіковані;

Д) тимчасові.

8. Визначте пункт, який належить до класифікації консти- туцій за порядком прийняття:

А) прийняті представницьким органом;

Б) гнучкі;

В) жорсткі;

Г) кодифіковані;

Д) тимчасові.

9. Визначте пункт, який належить до класифікації консти- туцій за способом внесення змін:

А) октройовані;

Б) прийняті представницьким органом; В) жорсткі;

Г) кодифіковані; Д) тимчасові.

10. Визначте пункт, який належить до класифікації консти- туцій за способом внесення змін:

А) октройовані; Б) гнучкі;

В) прийняті установчими зборами; Г) кодифіковані; Д) тимчасові.

11. Оберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів: "Конституціоналізм — це":

А) зміст конституції країни;

Б) наявність в країні писаної конституції;

В) дотримання всіма суб'єктами права вимог конституції;

Г) конституційна законність;

Д) політико-правова теорія і практика конституційного ладу держави, основана на застосуванні принципів верховенства права, розподілу влад і гарантованості політичної свободи.

12. Визначте пункт, який належить до класифікації консти- туцій за періодом дії:

А) октройовані;

Б) прийняті представницьким органом;

В) жорсткі;

Г) кодифіковані;

Д) тимчасові.

13. Визначте, яка ознака не належить до юридичних влас- тивостей конституцій:

А) вони не можуть мати вищої юридичної сили за кодекси; Б) діють на всій території держави;

В) на нормах і принципах конституцій базуються всі акти законодавства;

Г) особливий порядок внесення змін і доповнень; Д) особливий правовий захист.

14, Визначте, яка ознака не належить до юридичних власти- востей конституцій:

А) верховенство в системі законодавчих актів держави; Б) діють на всій території держави;

В) закони держави не повинні в обов'язковому порядку базу­ватися на нормах і принципах конституцій;

Г) особливий порядок внесення змін і доповнень; Д) особливий правовий захист.

15. Знайдіть правильну відповідь: "Октройованими назива- ються конституції";

А) що є сукупністю різних законів;

Б) даровані главою держави — видані його владою без участі

представницьких органів;

В) прийняті представницьким органом; Г) схвалені на референдумі;

Д) що є особливим законодавчим актом, який офіційно про­голошений основним законом країни.

16. Знайдіть правильну відповідь: "Конституційне судочин- ство історично виникло в":

А) Франції;

Б) Великобританії;

В) США;

Г) Німеччині;

Д) Швеції.

17. Визначте, яка із запропонованих відповідей на питання є правильною: "Історично інститут омбудсмана виник у":

А) Німеччині;

Б) США;

В) Швеції;

Г) Франції;

Д) Великобританії.

18. Використовуючи загальноприйняту класифікацію, вста- новіть конституція якої країни є найбільш жорсткою:

А) Великобританія; Б) США; В) Японія; Г) Іспанія; Д) Італія.

19. Визначте, конституція якої країни є найменш жорсткою:

А) Іспанія;

Б) ФРН;

В) Італія;

Г) Франція;

Д) Великобританія.

20. Визначте, конституція якої країни є найменш жорсткою:

А) США;

Б) Великобританія; В) Франція; Г) Японія;

Д) Російська Федерація.

21. Визначте, конституція якої країни є найбільш жорсткою: А) США;

Б) Великобританія; В) Іспанія; Г) ФРН; Д) Японія.

З'

49

22. Конституція яких європейських країн називається Ос- новний закон:

А) Франція; Б) ФРН; В) Польща; Г) Швеція; Д) Італія.

23. Визначте ознаки, що характеризують наступні види кон- ституцій:

  1. писана;

  2. неписана;

  3. жорстка;

  4. гнучка.

А) порядок прийняття такий же, як і для інших законів; Б) розпорядження містяться в єдиному документі; В) порядок прийняття складніший, ніж для інших законів; Г) розпорядження містяться в багатьох документах.

24. Вміщені до складу Британської неписаної конституції правила політичної практики, які визначають порядок виборів Прем'єр-міністра, підбір членів Кабінету Міністрів, відповідаль- ність Кабінету Міністрів перед Палатою громад, розпуск Палати громад тощо вважаються обов'язковими і неухильно дотриму- ються тими, кого вони безпосередньо стосуються — це:

  1. конституційні угоди;

  2. доктринальні джерела;

  3. статутне право;

  4. загальне право;

  5. підзаконні акти.

25. Прийняття конституції одностороннім актом виконавчої влади, "дарування конституції", проект якої складається урядо- вим апаратом, без якого б то не було участі громадськості, називається:

  1. акцепт;

  2. оферта;

  3. октроювання;

  4. акредитація;

  5. промульгація.

26. Підтвердіть або спростуйте наступне твердження: "Кон- ституція США була прийнята Конституційним Конвентом в травні 1787 р. у Філадельфії за рішенням Континентального Конгресу":

  1. ні;

  2. так.

27. Підтвердіть або спростуйте наступне твердження: "Об'єк- тами конституційного нагляду виступають тільки норми кон- ституцій держав":

  1. ні;

  2. так.

28. Конституційний орган Французької Республіки, призначе- ний для контролю за правильністю обрання президента, депута- тів, сенаторів, за правильністю проведення референдуму, за

відповідністю законів нормам Конституції — це:

  1. Конституційний суд;

  2. Конституційна адміністрація;

  3. Конституційна міліція;

  4. Конституційна рада;

  5. Конституційна прокуратура.

29. Підтвердіть або спростуйте наступне твердження: "Кон- ституція Швеції 1974 р. складається з 3 основних законів: Акту про форму правління; Акту про успадкування престолу і Акту

про свободу слова":

  1. так;

  2. ні.

30. Визначте ознаки, що характеризують наступні види кон- ституційного контролю:

  1. формальний;

  2. матеріальний;

  3. попередній;

  4. подальший.

А) перевірка конституційності законів на стадії їх проход­ження через парламент;

Б) перевірка на конституційність законів, що набули чинності;

В) перевірка дотримання процедурних правил, встановле­них для прийняття законів і інших нормативних актів, що є об'єктами конституційного нагляду;

Г) перевірка змісту законів і інших нормативних актів з погляду відповідності їх змісту конституції.

31. Підтвердіть або спростуйте наступне твердження: "Фак- тична і юридична конституції держави завжди збігаються":

  1. ні;

  2. так.

34. Конституційний (європейський) контроль, який здій­снюється спеціально створюваними для цієї мети квазісудови-ми органами, для яких здійснення конституційного контролю є єдиною і головною функцією, — це:

  1. централізований контроль;

  2. автономний контроль;

  3. бланкетний контроль;

  1. балансовий контроль;

  2. гарантійний контроль.

Рекомендована література

  1. Новьіе конституции стран Восточной Европьі и Азии: Сборник конституции. — М., 1996.

  2. Конституции государств Центральной и Восточной Евро-пьі / Отв. ред. Н.В. Варламова. — М., 1997.

  3. Конституции государств Европьі / Под общ. ред. Л.А. Окунь-кова. — В 3-х т. — М.: Норма, 2001.

  4. Конституции зарубежньїх государств / Сост. В. В. Макла-ков. - М., 2003.

  5. Конституционное (государственное) право зарубежньїх стран: Учебн. / Отв. ред. Б.А. Страшун. — В 4 т. — М., 1993.

  6. Арановский К.В. Государственное право зарубежньїх стран. - М., 1998.

  7. Мишин А.А. Конституционное (государственное) право зарубежньїх стран. — М., 2000.

  8. Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежньїх стран. — М, 2003.

  9. Чудаков М.Ф. Конституционное (государственное) право зарубежньїх стран: Учебн. пособ. — Минск, 2001.

10. Конституции зарубежньїх стран: Учебн. пособ. / Сост. В.В. Маклаков. - М., 2003.

Додаткова література

  1. Мишин А.А., Власихин В.А. Конституция США: Политико-правовой коментарий. — М., 1986.

  2. Круглоголов М.А. Конституционньш Совет Франции. — М., 1993.

  3. Боботов С.В. Конституционная юстиция (сравнительньїй анализ). — М., 1994.

  4. Боботов С.В. Конституционная юстиция. — М., 1994.

  5. Овселян Ж.И. Судебньїй конституционннй контроль в зарубежньїх странах. — Ростов и/Д, 1995.

  6. Витрук Н.В. Конституционное правосудне: судебное кон­ституционное право и процесе. — М., 1998.

  7. Лазарев В.В. Конституционннй суд в Австрии // Госу-дарство и право. — 1993. — № 9.

  8. Овселян Ж.И. Акт органов судебного (квазисудебного) кон­ституционного контро ля (на материалах Австрии, Йталии, Испа-нии, Франции, ФРГ) // Государство и право. — 1994. — № 4.

  9. Кряжков В.А. Конституционньїе судьі земель, Германии // Государство и право. — 1995. — № 5.

  10. КеримовЛА Конституционная реформа 1995 г. во Франции и парламент // Социологические иселедования. — 1998. — № 5.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.