§8. Утворення держави Україна

Система права — це внутрішня структура права, яка виражається в єдності і узгодженості всіх діючих норм права даної держави, а також в їх розподілі по галузях і інститутах права.

«Система права» — поняття, яке відображає впорядкованість безлічі всіх діючих юридичних норм даної держави. Системність всіх діючих норм права виявляється в їх єдності, узгодженості, несуперечності правових розпоряджень. Впорядкованість безлічі всіх діючих норм права виявляється і в їх розподілі по галузях і інститутах. Галузь права, інститут права, норма права — елементи системи права. Норми права — початкові компоненти, та «цегла», з якої і складається кінець кінцем вся «будівля» системи права.

Галузь права — це самостійна частина системи права, сукупність правових норм, регулюючих певну сферу якісно однорідних суспільних відносин (наприклад, цивільне право регулює майнові відносини).

Інститут права — це відособлена частина галузі права, сукупність правових норм, регулюючих певний вигляд одне рідних суспільних відносин (наприклад, право власності, спадкове право — інститути цивільного права).

§9. Норми права: поняття, структура

Норма права — це встановлене або санкціоноване, а так само що охороняється державою правило поведінки, що визначає має рацію і обов'язку осіб в регульованих суспільних відносинах.

Структура норми права — ця її внутрішня будова. До структурних елементом норми права відносяться:

1) гіпотеза—частина норми, вказуюча на фактичні обставини, при настанні яких слід виконати встановлене правило;

2) диспозиція—частина норми, що містить саме правило поведінки, вказуюча на права і обов'язки сторін в регульованому відношенні;

3) санкція—частина норми, що передбачає заходи примусової дії, вживані до порушників даного правила поведінки.

§10. Види правових норм

Види норм права розрізняють залежно від підстав (критеріїв). Якщо як критерій виступає галузева приналежність норми права, то відповідно (по галузях права) розрізняють норми конституційного, кримінального, цивільного, трудового і інших галузей права. Залежно від виконуваної функції в правовому регулюванні в системі норм права є норми регулятивні, які розраховані на правомірну поведінку і які встановлюють юридичні права і обов'язки учасників регульованих суспільних відносин, і норми правоохоронні. Останні розраховані на неправомірну поведінку і завжди містить санкції, вживані до правопорушників.

Якщо норми права підрозділяти залежно від характеру що містяться в них правил поведінки (диспозиції), можна розрізняти норми управомочивающие (указують на можливість скоювати певні дії); що зобов'язали (указують на необхідність скоювати певні дії); забороняючі (указують на необхідність утримуватися від здійснення певних дій). В системі права України, як і в інших національних системах права, є норми, які діють, наприклад, відносно всіх громадян даної держави. І є норми, дія яких обмежується тільки певною категорією громадян (пенсіонерів, співробітників органів внутрішніх Справ, студентів і т.д.), у зв'язку з чим норми права можна класифікувати залежно від коло, на яких розповсюджується їх дія осіб. В цьому плані розрізняють норми загальні і спеціальні. Перші розповсюджуються на все населення країни. Другі — на певного коло осіб. Крім того, до даного роду нормам відносяться так звані норми виняткові. Вони роблять вилучення з норм загальних і спеціальних.