§6. Кримінальне покарання і його види

Кримінальне наказание— це міра державного примушення, вживана судом до особи, що вчинила злочин. Покарання є однією з найпоширеніших форм реалізації кримінальної відповідальності. Воно характеризується наступними при знаками:

— є мірою державного примушення;

— застосовується тільки судом і від імені держави;

—применяется тільки до особи, визнаної винен в здійсненні злочину;

— заподіює злочинцю певні, передбачені за коном обмеження прав і свобод протягом встановленого законом терміну;

— спричиняє за собою судимість.

Як видно з визначення, покарання по своєму об'єктивному змісту є карою за скоєне. Але мета покарання полягає не тільки в тому, щоб покарати злочинця. Вона полягає і в іншому: виправленні осуджених і в тому, що перешкодив самій осудженій особі вчинити новий злочин, а також попередити здійснення злочинів іншими особами.

Вичерпний перелік видів покарань встановлений в Кримінальному кодексі (ст. 51 У До). Всі покарання діляться на три вигляд: основні, додаткові і покарання, вживані в якості як основних, так і додаткових (змішані).

Основні наказания— це такі покарання, які призначаються самостійно, не можуть застосовуватися в поєднанні один з одним і не можуть служити доповненням до інших видів покарання. Сюди відносяться: суспільні роботи, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження свободи, вміст в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний термін, довічне позбавлення волі.

Додатковими покараннями називаються такі, які не можуть застосовуватися самостійно, а доповнюють основні. До їх числа відносяться: позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, або кваліфікаційного класу, а також конфіскація майна.

Покараннями, які застосовуються як як основні, так і як додаткові, є штраф і позбавлення права посідати певні посади або займатися певною діяльністю.

§7. Кримінальна відповідальність і покарання неповнолітніх

Неповнолітніми за законодавством України визнаються особи, яким на момент здійснення злочину виповнилося 14, але не виконалося 18 років. Кримінальна відповідальність і покарання цієї категорії правопорушників відрізняється цілим поряд особливостей, передбачених в спеціальному розділі У До і визначуваних принципом гуманізму кримінального права.

Так, відповідно до ст. 99 УК особа, що вчинила у віці до 18-ти років злочин, що не представляє великої тяжкості, може бути звільнений від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливо без застосування до нього покарання. До неповнолітнього можуть бути застосований також примусові заходи виховного характеру. Такими заходами є:

— попередження;

— обмеження вільного часу і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;

— передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, їх замінюючим, або під нагляд педагогічному або трудовому колективу з його згоди, а також окремим громадянам на їх прохання;

—возложение на неповнолітнього, 15-річного віку, що досяг, і має майно, засоби або заробіток, обов'язки відшкодувати заподіяний майновий збиток;

— напрям неповнолітнього до спеціальної учбово-виховної установи для дітей і підлітків до їх виправлення але на термін не більш 3-х літ.

При призначенні покарання неповнолітньому суд враховує умови його життя і виховання, вплив дорослих, рівень розвитку і інші особливості особи неповнолітнього.

Позбавлення волі на певний термін не може бути призначено неповнолітньому на термін більше 10 років, а за особливо тяжкий злочин, сполучений з умисним позбавленням життя людини, на строк до 15 років. Якщо такий суб'єкт вчинив вперше злочин невеликої тяжкості, то йому взагалі не може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі. Відбувають покарання у вигляді позбавлення волі неповнолітні в спеціальних виховних установах. Стосовно цього виду покарання для неповнолітніх передбачено звільнення від відбування з випробуванням на термін від 1 до 2 років.

Новий кримінальний кодекс встановив можливість застосування до неповнолітніх суспільних і виправних робіт. Вони можуть бути призначений особам у віці від 16 до 18 років на термін від 30 до 120 годин і полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільне від навчання або основної роботи час. Тривалість виконання даного виду покарання не може перевищувати 2 годин в день.

Передбачені також особливості призначення покарання у вигляді арешту, який полягає в змісті неповнолітнього, який на момент виголошення вироку досяг 16 років в умовах ізоляції в спеціально пристосованих установах на термін від 15 до 45 доби.

Штраф застосовується лише до неповнолітніх, має самостійний дохід, власні засоби або майно, на яке може бути обернуто стягнення. Розмір штрафу встановлюється судом залежно від тяжкості досконалого злочину і з урахуванням майнового положення неповнолітнього в межах до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Встановлені особливості звільнення від кримінальної відповідальності і покарання у зв'язку із закінченням термінів давності, погашення і зняття судимості. При цьому умовно-дострокове звільнення від покарання у вигляді позбавлення волі за злочини, зроблені в неповнолітньому віці, може бути застосовано незалежно від тяжкості досконалого злочину.

В цілому для неповнолітніх передбачено звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру при здійсненні злочину невеликої або середньої тяжкості, якщо буде визнано, що в результаті щиросердого розкаяння і подальшої бездоганної поведінки він на момент виголошення вироку не потребує застосуванні покарання.

Нормативні акти і література, що рекомендується

1. Кримінальний кодекс України. 2001.

2. Бажанов М.И. Кримінальне право України. Загальна частина. -Днепропетровск, 1992.

3. Кравецкий Г. Уголовное право України. Загальна частина. Бібліотека повчальних програм. Fly Multimedia, 1999.

4. Кримінальне право України. Загальна частина. - До., 1997.

5. Словник по кримінальному праву / Отв. ред. проф. А.В. Наумов. - М., 1997.

6. Кримінальне право України. Особлива частина / За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. - До., Х„ 2002.

7. Науково практичний коментар кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. / За ред. М.І. Мірошника, М.І. Хавронюка. - До., 2001.

Зміст

ПРЕДИСЛОВИЕ......................................................................... 3

РОЗДІЛ I. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

Розділ 1. Теорія держави (основні поняття) ...................... 4