- •§1. Теорії виникнення держави
- •§2. Поняття держави
- •§3. Основні ознаки держави
- •§4. Єство держави
- •§5. Форма держави
- •§6. Роль права в розвитку суспільних відносин в Україні
- •§7. Утворення держави Україна
- •§8. Функції держави
- •§9. Поняття і ознаки правової держави
- •§1. Виникнення права
- •§2. Поняття права
- •§3. Ознаки позитивного (об'єктивного) права
- •§4. Єство права
- •§5. Право як цінність
- •§6. Функції права
- •§7. Роль права в розвитку суспільних відносин в Україні
- •§8. Утворення держави Україна
- •§9. Норми права: поняття, структура
- •§10. Види правових норм
- •§11. Тлумачення правових норм
- •§12. Джерела (форми) права України
- •§13. Правовідношення: поняття, ознаки, структура (елементи)
- •§14. Юридичні факти як підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин
- •§15. Правомірна поведінка. Правопорушення
- •§16. Юридична відповідальність: поняття, підстави, мета, види
- •§17. Законність і правопорядок
- •§1. Конституційне право—провідна галузь права України
- •§2. Основи конституційного ладу України
- •§3. Декларація про державний суверенітет — основа затвердження суверенітету України
- •§4. Конституція України як джерело і основа чинного законодавства
- •§5. Конституційний процес в Україні
- •§6. Референдум як найважливіша форма народовладдя
- •§7. Територіальний пристрій України
- •§8. Правовий статус мов в Україні
- •§1. Поняття основ правового статусу громадянина України
- •§2. Принципи правового статусу особи
- •§3. Громадянство України
- •§4. Зміст основних прав, свобод і обов'язків людини і громадянина
- •§5. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні
- •§6. Правовий статус іноземців в Україні
- •§7. Правовий статус біженців в Україні
- •§8. Правовий статус суспільних формувань і право громадян на об'єднання
- •§9. Правовий статус засобів масової інформації в Україні і право громадян на інформацію
- •§10. Правовий режим надзвичайного положення
- •§1. Виборча система
- •§2. Верховна Рада України
- •§3. Правовий статус народних депутатів України, місцевих Рад народних депутатів
- •§4. Президент України
- •§5. Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавської влади
- •§6. Правовий статус прокуратури України
- •§7. Органи судової влади
- •§8. Органи міліції
- •§9. Правовий статус адвокатури
- •§10. Служба безпеки, органи юстиції
- •§11. Місцеве самоврядування
- •§1. Адміністративне право і регульовані їм відносини
- •§2. Поняття державного управління
- •§3. Організація державного управління освітою
- •§4. Єство адміністративного примушення і його види
- •§5. Поняття і підстави адміністративної відповідальності
- •§6. Види адміністративних стягнень
- •§7. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх
- •§8. Порядок залучення до адміністративної відповідальності
- •§1. Поняття, предмет, метод, функції і принципи цивільного права України.
- •§2. Виникнення і захист цивільних прав
- •§3. Суб'єкти цивільного права
- •§4. Правове регулювання відносин власності
- •§5. Правове регулювання договірних зобов'язань
- •§6. Цивільно-правова відповідальність
- •§7. Спадкові правовідносини
- •§8. Житлові правовідносини
- •§9. Шлюбно-сімейні відносини
- •§1. Поняття трудового договору, його види
- •§2. Контракт як особлива форма трудового договору
- •§3. Загальний порядок прийому на роботу
- •§4. Особливості прийому на роботу неповнолітніх
- •§5. Розірвання трудового договору за ініціативою працівника
- •§6. Розірвання трудового договору за ініціативою власника або уповноваженого їм органу
- •§7. Робочий час і його види
- •§8. Поняття і види часу відпочинку
- •§9. Дисциплінарна відповідальність робітників і службовців
- •§10. Матеріальна відповідальність робітників і службовців
- •§11. Розгляд трудових суперечок
- •§1. Правові основи охорони навколишнього природного середовища
- •§2. Законодавство України про використовування і охорону природних ресурсів
- •§3. Екологічні права і обов'язки громадян
- •§4. Форми власності на землю в Україні
- •§1. Кримінальне право як галузь права
- •§2. Поняття злочину
- •§3. Кримінальна відповідальність
- •§4. Склад злочину
- •§5. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§6. Кримінальне покарання і його види
- •§7. Кримінальна відповідальність і покарання неповнолітніх
- •§1. Теорії виникнення держави.......................................... 4
§7. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх
Відповідно до ст. 12 КоАП адміністративної відповідальності підлягають особи, що досягли до моменту здійснення адміністративного правопорушення 16-річного віку. У разі здійснення якого-небудь діяння, забороненого КоАП, неповнолітнім молодше за 16-ть років, до адміністративної відповідальності можуть бути привернутий його батьки або особи, їх замінюючі.
До осіб, що вчинили адміністративні правопорушення у віці від 16-ти до 18-ти років, як правило, застосовуються заходи віз дії виховного характеру, передбачені ст. 24 КоАП. До таких заходів відносяться: зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого, попередження, догана або строга догана, передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам їх замінюючим, педагогічному або трудовому колективу з його згоди, а також окремим громадянам на їх прохання.
В окремих випадках неповнолітні у віці від 16-ти до 18-ти років можуть нести адміністративну відповідальність на загальних підставах (у разі здійснення дрібного розкрадання, порушення правил дорожнього руху, дрібного хуліганства, стрільби з вогнепальної зброї в населених пунктах, злісної непокори законному розпорядженню або вимозі працівника міліції і порушення правил поводження з вогнепальною зброєю). Проте і в цих випадках не виключається застосування заходів, передбачених ст. 24-1 КоАП, якщо з урахуванням характеру досконалого правопорушення і особи порушника до нього доцільно застосувати ці заходи. Дане правило не розповсюджується лише на осіб, що вчинили злісну непокору, які завжди несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Існують деякі особливості накладення адміністративних стягнень на неповнолітніх, коли вони несуть відповідальність на загальних підставах. Так, здійснення адміністративного правопорушення неповнолітнім визнається обставиною, пом'якшувальною відповідальність. До неповнолітніх не застосовується найстрогіше стягнення — адміністративний арешт.
§8. Порядок залучення до адміністративної відповідальності
Залучення до адміністративної відповідальності здійснюється в рамках виробництва по справі про адміністративне правопорушення, в ході якого з'ясовуються всі обставини здійснення правопорушення, збираються і досліджуються докази, обирається і реалізується конкретна міра стягнення.
Виробництво по справі починається, як правило, з складання протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженим на те посадовцем (працівником міліції, державним інспектором). В ньому відображаються істота і обставини здійснення правопорушення, дані об осіб порушника і інші необхідні відомості. Оформлений належним чином протокол і інші матеріали прямують до органу (посадовцю), уповноваженого розглянути справу про дане правопорушення, якщо таке право не надано самій особі, що склала протокол.
В окремих випадках закон допускає стягнення штрафу і оформлення попередження на місці здійснення правопорушення (наприклад, штраф за безкоштовний проїзд). При цьому протокол не складається, а про сплату штрафу видається квитанція встановленого зразка. Проте, якщо порушник оспорює стягнення, що накладається, протокол повинен бути складений і виробництво здійснюється на загальних підставах.
Справи про адміністративні правопорушення мають право розглядати і вирішувати багато органів і посадовці: адміністративні комісії, виконкоми селищних і сільських порад, районні (міські) суди (судді), посадовці органів внутрішніх справ (міліції), державних інспекцій і інших органів (наприклад, пожежного, санітарного нагляду, природоохоронних, митних органів і ін.). Справа розглядається, як правило, у присутності порушника. У разі потреби можуть бути запрошений свідки, потерпілі, експерт, перекладач. Інтереси особи, що притягається до відповідальності, а також потерпілого може представляти адвокат.
Орган (посадовець), що розглядає справу, досліджує всі матеріали, що поступили, заслуговує що беруть участь в справі осіб, після чого ухвалює рішення про накладення адміністративного стягнення або про припинення справи. Стягнення може бути накладено не пізніше за два місяці з дня здійснення провини (а якщо правопорушення триваюче — з дня його виявлення) і в межах, встановлених законодавством за дане правопорушення. При цьому повинні враховуватися характер провини, особу порушите ля, ступінь його вини, майнове положення, а також обставини, пом'якшувальні і обтяжливі відповідальність.
Прийняте по справі рішення оформляється у вигляді ухвали, в якій відображаються всі обставини, встановлені в ході розгляду справи. Ухвала оголошується негайно після закінчення розгляду справи, а його копія протягом трьох днів вручається або висилається особі, відносно якої воно винесено, а також потерпілому на його прохання. Це правило має важливе значення для реалізації права на оскарження ухвали.
Ухвала по справі про адміністративне правопорушення в 10-дневный термін з дня його того, що виносить може бути оскаржений особою, відносно якої воно винесено, і потерпілим, а так само опротестовано прокурором. Ухвала суду (судді) остаточно і оскарженню в порядку даного виробництва не підлягає. Ухвала оскаржить до вищестоящого органу (вищестоящому посадовцю) або в суд, який зобов'язаний розглянути скаргу в 10-дневный термін. В цей же термін розглядається протест. Залежно від результатів розгляду тиснуло б або протесту уповноважений орган або посадовець може: відмінити ухвалу і припинити справу; направити справу на новий розгляд; змінити міру стягнення в межах санкції відповідної статті, але тільки у бік її пом'якшення; залишити ухвалу без зміни, а скаргу або протест без задоволення.
Якщо ухвала про накладення адміністративного стягнення не оскаржена і не опротестована або скарга або протест залишена без задоволення, орган (посадовець), що виніс ухвалу, обертає його до виконання. Порядок виконання ухвали залежить від виду накладеного стягнення. Наприклад, штраф повинен бути сплачений порушникам в 15-дневный термін з дня вручення йому копії ухвали, а у разі його оскарження або опротестовування — не пізніше за 15-ть днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. Якщо штраф у встановлений термін добровільно не сплачений, ухвала прямує по місцю роботи або навчання оштрафованого або до органу соціального захисту для утримання суми штрафу із заробітку порушника, пенсії або стипендії. У разі неможливості із яких-небудь причин стягнути штраф з названих видів доходу ухвала прямує державному виконавцю за місцем проживання порушника для обігу стягнення на що належить йому майно. Виконанням ухвали виробництво по справі про адміністративне правопорушення завершується.
Адміністративна відповідальність - це застосування до осіб, що вчинили адміністративну провину, адміністративних стягнень, які ваблять для цих осіб обтяжливі наслідки морального, майнового або особового характеру і накладаються уповноваженими на те органами або посадовцями на підставах і в порядку, встановлених нормами адміністративного права
Адміністративний проступок- що робить замах на державний або суспільний порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління протиправна, винне (умисне або необережне) дія або бездіяльність, за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність
Адміністративне стягнення - міра адміністративної відповідальності, вживана в цілях виховання особи, що вчинила адміністративну провину, у дусі дотримання законів, пошану до правил гуртожитку, а також попередження здійснення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами
Стягнення особового характеру:
а) попередження;
б) адміністративний арешт
Стягнення майнового характеру:
а) штраф;
б) конфіскація предмету або грошей;
в) можливе вилучення предмету;
г) виправні роботи
Стягнення організаційно-правового характеру:
а) позбавлення спеціального права;
б) адміністративне видворення за межі України иностранцев' і осіб без громадянства;
Нормативні акти і література, що рекомендується
1. Конституція України. - До., 1996.
2. Закон України «Про освіту» // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 34. - Ст. 451.
3. Кодекс України про адміністративні правопорушення.
4. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посібник / За заг. редакцією А.Т. Комзюка. - X., 2001.
5. Адміністративне право України: Підручник / За редакцією Ю.П. Бітяка. -X., 2000.
6. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. - До., 1999.
РОЗДІЛ IV ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
