§7. Правовий статус біженців в Україні

Правовий статус біженців регулюється Законом України від 21 червня 2001 року «Про біженців». Названий закон містить наступне визначення поняття «біженець»: біженець - особа, яка не є громадянином України і унаслідок цілком обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідування по ознаках раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), приналежності до певної соціальної групи або політичних переконань знаходиться за межами країни своєї цивільної приналежності і не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися її захистом унаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і знаходячись за межами країни свого попереднього постійного мешкання, не може або не бажає повернутися в неї унаслідок вказаних побоювань.

Статус біженця не надається особі, яка: вчинило злочин проти світу, військовий злочин або злочин проти людства і людяності, як вони визначені в міжнародному праві; вчинило тяжкий злочин неполітичного характеру за межами України до прибуття до України з Метою отримання статусу біженця; винен в здійсненні дій, що суперечать меті і принципам Організації З'єднаних Націй; до прибуття до України було визнане біженцем і отримало притулок в іншій країні; до прибуття до України з наміром отримати статус біженця знаходилося в третій безпечній країні.

Статус біженця надається на період дії обставин, які заважають біженцю повернутися в свою країну. Посвідчення біженця видається строком на один рік і підлягає щорічній перереєстрації. Особа, що отримала статус біженця, має право на: пересування, вільний вибір місця проживання, вільний виїзд за межі України, за винятком випадків, встановлених законом; роботу і підприємницьку діяльність; охорону здоров'я і відпочинок; отримання грошової по потужності, пенсії і інших видів соціального забезпечення, використовування житла, наданого в місцях тимчасового мешкання; користування досягненнями культури; свободу совісті і вільне відправлення релігійних обрядів; судовий захист від посягань на честь і гідність, життя, здоров'я і особисту свободу, а також інші права. Закон встановлює, що особи, яким наданий статус біженця в Україні, є іноземцями і особами без громадянства, які знаходяться на території України на законних підставах. Вони користуються тими ж правами і свободами, несуть ті ж обов'язки, що і громадяни України, окрім випадків, встановлених Конституцією України, законами і міжнародними договорами України.

До обов'язків біженців відносяться: обов'язок дотримувати положення Конституції і закони України, ухвали і розпорядження органів державної влади і місцевого самоврядування, виконувати законні вимоги посадовців.

Законодавством України забороняється висилка біженця або його примусове повернення в державу, з якої він прибув і де його життю або свободі загрожує небезпека.

Україна співробітничає з іноземними державами, між народними організаціями з метою усунення причин виникнення проблем біженців, поліпшення їх правового і матеріального положення. Міжнародна співпраця по захисту біженців і надання ним допомозі здійснюється в рамках міжнародних організацій. В ООН діє Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Діяльність цього комісара носить гуманний характер і регулюється Статутом Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. В міжнародному праві правовий статус біженців визначений Конвенцією про статус біженців 1951 року і Протоколом, що стосується статусу біженців, 1966 року.