§4. Конституція України як джерело і основа чинного законодавства

Конституція України — Основний Закон держави. В системі нормативних актів вона володіє вищою юридичною силою, утілює в собі волю народу України, його суверенітет. Вона була прийнята 28 червня 1996 року.

Конституція — нормативний акт виняткової властивості, фундаментальна база поточного законодавства, безпосереднє юридичне джерело національного права. Вона грунтується на загальнолюдських цінностях, виступає гарантом демократії, свободи і справедливості, вищих соціальних цінностей.

Для Конституції як нормативного акту характерні наступні особливості: найменування; особливий порядок розробки, ухвалення, введення в дію, зміни; круг законодавчо регульованих суспільних відносин.

Конституція України виконує наступні функції:

1. Засновницьку (закріплює початкові початки правопорядку, систему представницьких і старанних органів влади і управління, судову систему, основи правового статусу громадян і т.д.);

2. Юридичну (Конституція—основа правової системи, норми Конституції—регулятори найважливіших суспільних відносин);

3. Політичну (Конституція закріплює основи політичного режиму, проголошує народовладдя);

4. Ідеологічну (в Конституції закладаються основоположні політико-правові ідеї народу);

5. Зовнішньополітичну (закріплює основи зовнішньополітичної діяльності. Конституція — своєрідний паспорт держави, інформаційне джерело для інших народів і держав про конституційний лад);

6. Обмежувальну (обмеження державної влади правом. Конституційні норми утворюють основу і визначають межі діяльності державних органів, запобігають узурпації і монополізації влади якими-небудь структурами);

7. Стабілізуючу (норми Конституції забезпечують стійкість державно-правових інститутів, єдність правових норм в ієрархії правових актів України, їх несуперечність і раціональність);

8. Об'єднувальну (Конституція — ця угода політичних сил в Україні, документ, санкціонуючий «суспільний договір», закріплюючий широкий комплекс прав і свобод громадян України).

Юридичними властивостями Конституції є:

— нормативність;

— засновницький характер;

—программный характер;

— вища юридична сила;

— особлива юридична природа;

— особливий предмет правового регулювання;

— підвищена стабільність;

— підвищений ступінь охорони з боку держави;

— здібність до стимулювання суспільних відносин;

—способность надавати ідеологічну, світоглядну дію.

Верховенство Конституції України як юридичного джерела виявляється в наступному:

— норми Конституції України носять основоположний характер для всіх суб'єктів державно-правових відносин;

конституційні норми — юридична база не тільки для норм конституційного права, але і для інших галузей права України;

— Конституція як нормативний акт поширює свою дію на всіх громадян України, на іноземців, на все державні органи і посадовці в Україні;

— всі нормативні акти (закони і підзаконні акти) не повинні суперечити нормам Конституції України, а у разі їх суперечності Конституції повинні бути приведений у відповідність з її положеннями;

— Конституція може бути змінений тільки конституційно на те встановленими органами, в особливому процедурному порядку і актом, що має рівну з Конституцією юридичну силу;

— текст Конституції України офіційно проголошується як Основний Закон держави і ніякий інший акт в державі не може мати такої назви;

— для захисту Конституції створений особливий орган — Конституційний Суд України.

Конституційні принципи — це юридично виражені в конституційному акті закономірності організації і функціонування політичної, економічної, соціальної системи суспільства, правового статусу особи. До конституційних принципів відносяться:

— народний суверенітет;

— економічний, політичний і ідеологічний плюралізм;

— законність;

— свободу особи і її розвиток;

—интернационализм;

— поєднання представницької і безпосередньої форм демократії;

— рівноправність громадян України.