Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
учеба / Planuvannya_i_kontrol_na_pidpriyemstvi_Zaoch_201.doc
Скачиваний:
28
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
2.02 Mб
Скачать

Практичні завдання

1. Визначити середньорічну виробничу потужність і потужність на кінець планового року, якщо виробнича потужність на кінець звітного року складає 420 млн. грн. Реконструкція, що закінчиться в березні планового року, збільшить виробничу потужність на 32 млн. грн. У жовтні передбачається вивести основні фонди, що у свою чергу зменшить виробничу потужність на 12 млн. грн.

Розрахувати можливий обсяг виробництва продукції, якщо коефіцієнт використання виробничої потужності запланований на рівні 0,85.

2. Визначити виробничу потужність пекарні ( ВП ) та її виробничу програму, якщо середня тривалість випікання хлібобулочних виробів вагою 1 кг. Становить 40 хв., тривалість зміни 8 год., режим роботи двохзмінний. Номінальний фонд робочого часу 300 днів/ рік, а втрати робочого часу – 10 %. Виробнича потужність пекарні визначається виробничою потужністю печей, яких встановлено 3 одиниці. Коефіцієнт використання потужності 0,85:

Розрахувати середньооблікову чисельність основних робітників – відрядників, якщо планова трудомісткість виробничої програми 2000 тис. нормо-годин, плановий фонд робочого часу – 1760 годин, плановий коефіцієнт виконання норм – 1,1.

3. Визначити виробничу потужність складальної дільниці. Корисна площа складальної дільниці становить 200 м² , виріб займає площу 3,5 м², робоча зона – 30% його площі. Тривалість виробничого циклу складання виробу – 12 змін. Режимний фонд часу роботи дільниці: кількість робочих днів на рік – 270 дн., кількість змін у робочий день – 2 зм..

4. Визначити виробничу потужність механічної дільниці підприємства. Підприємство машинобудівного профілю випускає комплекти деталей; провідною групою обладнання на підприємстві – є шліфувальна. Режим роботи підприємства: 250 днів на рік, 2 робочих зміни на добу, робоча зміна триває 8 годин. Вхідні дані :

Група обладнання

Кількість верстатів

Загальна норма часу на комплект

Коефіцієнт виконання норм, %

Токарна

9

270

105

Револьверна

11

170

108

Шліфувальна

7

190

103

Розробити заходи щодо ліквідації “вузького місця”, враховуючи, що токарні операції можуть виконуватись на револьверній групі обладнання.

Тестові завдання для перевірки засвоєння теоретичного матеріалу

  1. Виробнича потужність промислового підприємства – це:

а) максимально-можливий річний випуск продукції при заданих організаційно – технічних умовах;

б) максимально-можливий річний випуск продукції за умов використання резервного обладнання;

в) максимальний випуск продукції на “вузьких місцях”.

  1. У планових розрахунках для обгрунтування виробничої програми виробничою потужністю використовується такий вид потужності:

а) вхідна;

б) резервна;

в) поточна;

г) середньорічна.

  1. Під “вузьким місцем” у виробництві розуміють:

а) невідповідність потужності окремих цехів, дільниць, груп устаткування потужностям відповідних підрозділів до встановленої потужності усього підприємства;

б) невідповідність потреби у матеріально - технічних ресурсах і можливостей їх придбання.

  1. Яку з наведених відповідей слід вважати правильною:

а) виробнича програма має відповідати виробничій потужності;

б) виробнича програма може перевищувати виробничу потужність;

в) виробнича програма може бути меншою, ніж виробнича потужність.

Оптимальна виробнича програма – це програма, яка відповідає структурі ресурсів підприємства та забезпечує найкращі результати його діяльності за прийнятим критерієм.

Модель оптимального плану виробництва можна представити у вигляді:

, (3.28)

де сі – прибуток від реалізації продукції, грн.;

хі – кількість і-ої продукції.

Обсяг виробництва продукції у натуральних вимірниках встановлюється на основі обсягу поставок:

, (3.29)

де ОВі – обсяг виробництва і-ого виду продукції в натуральних одиницях;

ОПі – обсяг поставок (обсяг продаж) і-ого виду в натуральних одиницях;

Гп (з), Гп (к) – запаси готової продукції на складі відповідно на початок і кінець планового періоду в натуральних одиницях.

Запаси готової продукції на початок планового періоду визначаються за їх фактичною величиною на кінець звітного періоду. Величина запасу готової продукції на кінець планового періоду визначається виходячи із терміну зберігання продукції на складі і тривалості планового періоду, тобто:

(3.30)

де Тзбері – середній термін зберігання і-ого виду продукції на складі, днів;

Д – тривалість планового періоду, днів.

Обсяг товарної продукції (ТП) визначають за формулою:

, (3.31)

де Nі – випуск продукції і-ого виду в натуральних одиницях;

Ці – оптова ціна підприємства одиниці виробу і-ого виду, грн.;

n – кількість видів продукції, що виготовляється на підприємстві;

P – вартість робіт та послуг на сторону, грн.

Товарна продукція планується у діючих і порівняльних цінах.

До валової продукції (ВП) належить уся продукція у вартісному виразі, незалежно від ступеня її готовності. Цю величину визначають за формулою:

, (3.32)

де НЗВп , НЗВк – вартість залишків незавершеного виробництва відповідно на початок і кінець планового періоду, грн.;

Іп , Ік – вартість інструменту для власних потреб на початок і кінець планового періоду, грн.

валовий оборот підприємства (ВО) – це обсяг валової продукції незалежно від того, де вона буде використана, в межах підприємства, чи поза ним.

внутрішньозаводський оборот підприємства (ВЗО) – це та кількість продукції, яка використовується всередині підприємства для подальшої переробки.

Реалізована продукція (РП) – це продукція, яка відвантажується споживачеві, і за яку надійшли кошти на розрахунковий рахунок підприємства-постачальника або мають надійти у зазначений термін. Обсяг реалізованої продукції визначають за формулою:

, (3.33)

де Гп , Гк – залишки готової нереалізованої продукції відповідно на початок і кінець планового періоду, грн.;

ВВп , ВВк – залишки відвантаженої продукції, за яку час оплати не настав, і продукція на відвантаження, що зберігається у покупців відповідно на початок і кінець планового періоду, грн.

Обсяг чистої продукції підприємства (ЧП) обчислюють за формулою:

, (3.34)

де М ‑ матеріальні витрати на виробництво продукції, грн.;

А – сума амортизаційних відрахувань за відповідний період, грн.

Чиста продукція – це вартість створена на підприємстві. Чиста продукція може бути обчислена як сума основної та додаткової заробітної плати працівників підприємства з відрахуваннями на соціальні заходи і прибутку.

Показник умовно-чистої продукції (УЧП):

. (3.35)

В матеріаломістких галузях використовується показник нормативної вартості обробки (НВО), який визначається як добуток показників нормативної вартості обробки одного виробу і-ого виду (НВОі) і кількості виготовлених виробів і-ого виду (Nі):

, (3.36)

, (3.37)

де ЗПрі – зарплата виробничих робітників (основна і додаткова з відрахуванням на соціальні заходи) на одиницю виробу і-ого, грн.;

ЦВі – виробничі витрати цеху на одиницю виробу і-ого виду, грн.;

ЗВі – загальновиробничі витрати на одиницю виробу, грн.;

Пі– прибуток, що припадає на одиницю виробу і-ого виду, грн.

Величина незавершеного виробництва у вартісному вигляді (НЗВ) визначається за формулою:

, (3.38)

де N – кількість виробів в натуральних одиницях;

С – собівартість одного виробу, грн.;

Тц – тривалість циклу виготовлення одного виробу, робочих днів;

Кнз – коефіцієнт наростання затрат при виготовленні виробу, який визначається за формулою:

, (3.39)

де М – сума матеріальних витрат на виробництво одного виробу, грн.;

С’ – собівартість одиниці виробу без матеріальних витрат, грн.;

Со – одноразові витрати на початок циклу виготовлення продукції, грн.;

Сп – поточні витрати на виробництво, грн.

Нормативна величина незавершеного виробництва на кінець планового періоду в масовому виробництві () визначається за формулою:

, (3.40)

де РМі – кількість робочих місць;

ДОі – кількість одночасно оброблюваних деталей (напівфабрикатів), шт.;

ДМі – кількість деталей (напівфабрикатів), що знаходяться між операціями, шт.;

ТРпі – величина транспортної партії, шт.;

Сі – собівартість виробів (напівфабрикатів), грн.;

і=1,2,3...m – кількість виробів (напівфабрикатів).

У серійному виробництві нормативна величина незавершеного виробництва залежить від середньодобового випуску певного виду продукції, тривалості виробничого циклу, коефіцієнта готовності виробу та його собівартості. В його основі лежить наступна залежність показників:

(3.41)

де – нормативна величина незавершеного виробництва на кінець планового періоду по цеху, дільниці серійного типу виробництва;

Nі – плановий випуск і-ого виробу в натуральному вигляді;

Д – кількість днів у плановому періоді;

Сі – собівартість і-ого виробу, грн.;

Тці – тривалість виробничого циклу виготовлення виробу;

Кгі – коефіцієнт наростання витрат у виробництві по і-ому виробу, що характеризує ступінь його готовності.

Коефіцієнт наростання витрат – це відношення середньої собівартості виробу в незавершеному виробництві до собівартості готового виробу.

В одиничному виробництві величина незавершеного виробництва залежить від коефіцієнта готовності виробу і його собівартості. Вона визначається за формулою:

або , (3.42)

де Г – процент готовності виробу на початок і кінець планового періоду;

Ді – кількість днів з моменту запуску виробів у виробництво на початок і кінець планового періоду

Для оцінки залишків незавершеного виробництва у відпускних цінах їх собівартість множиться на коефіцієнт перерахунку собівартості продукції у товарну продукцію, який визначається як відношення товарної продукції у незмінних цінах до її собівартості.