Питання для самоконтролю
Актуальність бізнес-планування на сучасному етапі.
Які етапи виділяють у процесі бізнес-планування?
Яка основна зовнішня ціль складання бізнес-плану?
Яка головна внутрішня ціль складання бізнес-плану?
Перелічить основні завдання бізнес-планування.
Чому бізнес-план потребує постійного уточнення?
Бібліографічний список
6,13,14,18,19,21,24
3. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО Практичних занять
Модуль 1. Планування і контроль на підприємстві
Змістовий модуль 1. Сутність та необхідність планування і контролю на підприємстві
ПрактичнЕ заняття № 1
ТЕМИ 1, 2, 3. Сутність планування та особливості його здійснення на підприємстві.
Система планів підприємства.
Маркетингові дослідження і планування збуту продукції
Мета заняття: закріпити, систематизувати і поглибити теоретичні знання студентів щодо сутності планування, побудови і функціонування системи планів підприємства, маркетингових досліджень і планування збуту продукції; сформувати практичні навички складання планів збуту на підприємстві.
Обладнання: ЕКОМ «CITIZEN»
Методичні рекомендації до практичних занять
Попит – це відношення між ціною товару і його кількістю, яку покупці хочуть та в змозі придбати.
При вивченні попиту на продукцію визначаються:
загальна місткість ринку протягом планового періоду – Q:
|
|
(3.1) |
,
де n – кількість продукції;
q – середня кількість покупок одного покупця;
p ‑ середня ціна товару.
місткість територіального ринку, де розміщене підприємство;
результати ринкового тестування, яке проводиться з метою вивчення можливостей реалізації нового товару;
результати аналізу даних про реалізацію продукції в минулих роках.
Складання кошторису на рекламні витрати пов’язане з вибором методу їх визначення. Найбільш поширеними є п’ять методів:
Метод визначення бюджету просування з орієнтацією на збут. Бюджет визначається як відсоток від обсягу збуту минулого року або середнього показника за минулі роки, або очікуваного збуту у плановому періоді. Вважається, що 80 % підприємств використовують збут як орієнтир для визначення бюджету просування. Причини цього полягають у конкретній базі розрахунку, простоті орієнтирів, адже метод покладається на результати діяльності підприємства у минулому і прогнози збуту у майбутньому, що випливають із виявлених тенденцій. Водночас до суттєвих недоліків методу можна віднести:
перебільшення ролі інтуїції;
бюджет просування майже не пов’язаний з іншими цілями;
важко передбачити результат рекламної кампанії або заходи із стимулювання збуту, успіх або, навпаки, невдачу.
Метод з орієнтацією на загальний бюджет маркетингу. Для визначення витрат на маркетинг користуються формулою розрахунку прибутку:
|
|
(3.2) |
,
де П – прибуток;
N – обсяг продажу, шт.;
p – прейскурантна ціна, грн.;
Втк – транспортні, комісійні та інші витрати на продаж одиниці товару, грн.;
ЗВ – змінні витрати на виробництво одиниці товару, що залежать від обсягів виробництва і не пов’язані з маркетингом, грн.;
ПВ – постійні витрати, що не залежать від обсягів виробництва і не пов’язані з маркетингом, грн.;
Вр –витрати на рекламу, грн.;
ВЗ –витрати на стимулювання збуту, грн.
Отже, витрати на просування визначаються за формулою:
.
(3.3)
Суттєвим недоліком такого підходу є залишковий принцип формування бюджету. Це може призвести до того, що реклама, через брак або обмеженість коштів, не виконує свого призначення.
Метод паритету з конкурентами. Назва методу визначає його сутність: бюджет збільшується або зменшується адекватно діям конкурентів. Але, по-перше, відсутня вичерпна інформація щодо витрат конкурентів, а по-друге, не існує двох однакових підприємств. Вони різняться за популярністю, лояльністю покупців до торгової марки, певними характеристиками товару. Водночас, метод виходить із припущення, що імідж підприємств-конкурентів, а також продукти, які вони виготовляють, схожі між собою.
Метод визначення бюджету із розрахунку на одиницю продукції. Якщо структура асортименту продукції підприємства є стабільною, а також стабільними є показники збуту, буде доречним використання цього методу.
Метод визначення бюджету за цілями і завданнями рекламної кампанії. Цей метод є одним і найкращих. Адже чітко визначені цілі підкріплюються певними коштами, легко піддаються контролю.
При рівномірних поставках обсяг продажу на плановий період можна визначити як добуток середньодобового випуску продукції на період часу за наступною формулою:
(3.4)
де Озб – заплановий обсяг збуту продукції, грн.;
Ос – середньодобовий випуск (обсяг) продаж, грн.;
Тпер – запланований період збуту (днів, місяць, квартал, рік).
При нерівномірному чи нестабільному виробництві, наприклад, при сезонних коливаннях виробництва, план збуту, як правило, складається на кожний місяць. В річний план збуту продукції підприємства включають: обсяг реалізації продукції на внутрішньому ринку, вартість реалізованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів власного виробництва, величина експортних поставок товарів, нормативи запасів готової продукції, обсяги наданих робіт і послуг виробничого характеру у ринкових цінах.
Після розрахунку всіх показників, з яких складається збут, визначається план реалізації (збуту) продукції підприємства за такою формулою:
,
(3.5)
де РП – плановий обсяг реалізації (збуту), грн.;
ТП – плановий обсяг товарної продукції, грн.;
НРПп – залишки нереалізованої продукції на початок планового періоду, грн.;
НРПк – залишки нереалізованої продукції на кінець планового періоду, грн.
План обсягу збуту продукції визначається у діючих цінах на час складання плану. Фактичний обсяг реалізованої продукції визначається:
за фактично діючими цінами протягом звітного періоду, це необхідно для розрахунку валового прибутку від реалізації продукції;
за плановими цінами – для оцінки виконання плану збуту продукції.