- •Заняття №1
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і медичне застосування сполук I-ї аналітичної групи катіонів
- •Самостійна аудиторна робота
- •Умови проведення реакції
- •1.6.Реакція з калію гексагідроксостибіатом k[Sb(oh)6]
- •Умови проведення реакції
- •1.7.Проба на забарвлення полум’я (фармакопейна)
- •В) Реакції катіонів Калію
- •1.8.Реакція з натрію гідротартратом або тартратною кислотою (фармакопейна)
- •1.9. Реакція з натрію гексанітрокобальтатом (ііі) (фармакопейна)
- •1.10. Реакція забарвлення полум’я
- •2.3.1.Методичні вказівки для студентів для практичних занять заняття №2
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і медичне застосування сполук II-ї аналітичної групи катіонів
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.2. Дія загальних реагентів
- •1.2.2. Дія амонію гідроксиду
- •1.2.3. Дія калію йодиду
- •1.2.4. Дія натрію карбонату і амонію карбонату
- •1.3.2. Дія сульфатної кислоти (фармакопейна)
- •1.3.3. Дія калію хромату або калію дихромату
- •Література
- •Заняття №3
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і медичне застосування сполук III-ї аналітичної групи катіонів
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.2. Дія загальних реагентів
- •1.3.2. Дія натрію родизонату
- •1.3.3. Забарвлення полум’я
- •1.3.4. Дія гіпсової води (насиченого розчину СаSo4)
- •1.3.5. Дія натрію родизонату
- •1.3.9. Забарвлення полум’я (фармакопейна)
- •Література
- •Заняття №4
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Експериментальна частина Завдання 1. Аналіз суміші катіонів першої, другої та третьої аналітичних груп Підготовка задачі до аналізу
- •1.2. Відділення іі-ї групи катіонів
- •1.3. Аналіз осаду
- •1.4. Відділення та аналіз катіонів III-ї аналітичної групи
- •1.5. Відділення домішки плюмбуму сульфату
- •1.6. Переведення сульфатів у карбонати
- •1.7. Аналіз розчину
- •1.8. Відкриття катіонів I-ї аналітичної групи
- •Література
- •Заняття №5
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і медичне застосування сполук IV-ї аналітичної групи катіонів
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.2.Дія загальних реагентів
- •1.3.1. Дія натрію гідроксиду
- •1.3.2. Дія алізарину s
- •1.3.3. Дія кобальту нітрату (утворення "тенарової синьки")
- •1.3.4.Реакція з 8-гідроксихіноліном
- •1.3.7. Утворення перокисхроматної кислоти
- •1.3.8. Дія сірководню (н2s) (фармакопейна)
- •1.3.9. Дія калію гексаціаноферату (II)
- •1.3.12. Дія сірководню
- •1.3.13. Дія купферону
- •1.3.14. Дії солей Бісмуту
- •1.3.15. Дія солей Меркурію (і-II)
- •1.3.16. Дія диметилгліоксиму
- •Д) Реакції йонів АsO33-, АsO43-
- •1.3.17. Дія сірководню
- •1.3.18. Дія aргентуму нiтрату
- •1.3.19. Дія магнезіальної суміші (фармакопейна)
- •1.3.20. Дія молібденової рідини (суміш амонію молібдату і нітратної кислоти)
- •1.3.21. Дія металічного цинку (реакція Гутцайта)
- •1.3.22. Дія розчину йоду
- •1.3.23. Реакція Марша
- •Література
- •Заняття №6
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і медичне застосування сполук V-ї аналітичної групи катіонів
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.2. Дія загальних реагентів
- •1.3.2. Дія α, α’-дипіридину
- •1.4.3. Дія калію йодиду
- •1.5.3. Дія магнезону і (п-нітробензолазорезорцин)
- •1.7.1. Гідроліз солей Бісмуту
- •1.7.2.Дія стануму (II) хлориду
- •1.7.3. Дія калію йодиду
- •1.8.3. Дія метилового фіолетового
- •1.8.4. Реакція Марша
- •Література
- •Заняття №7
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і медичне застосування сполук V-ї та VI-ї аналітичних груп катіонів
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.2. Дія загальних реагентів
- •1.2.2. Дія карбонатів натрію, калію та амонію
- •1.2.3. Дія калію гексаціаноферату (II) і калію гексаціаноферату (III)
- •1.2.4. Дія амонію сульфіду
- •1.2.5. Дія сірководню
- •1.3.1. Дія амонію роданіду
- •1.3.2. Дія α-нітрозо-β-нафтолу (реактиву Ільїнського) (фармакопейна)
- •1.4.1. Дія диметилгліоксиму (реактиву Чугайова)
- •1.4.2. Дія амонію гідроксиду
- •1.5.1. Дія калію гексаціаноферату (II)
- •1.5.2. Дія амонію гідроксиду (фармакопейна)
- •1.5.3. Дія калію йодиду
- •1.7.2. Дія калію тетрайодобісмутату
- •Література
- •Заняття №8
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •2. Систематичний хід аналізу
- •2.1. Відокремлення катіонів IV-ї аналітичної групи від катіонів
- •2.2. Відокремлення катіонів V-ї аналітичної групи від катіонів VI-ї аналітичної групи
- •2.3. Відкриття катіонів V-ї аналітичної групи
- •2.4. Відкриття катіонів VI-ї аналітичної групи
- •2.5. Відкриття катіонів IV-ї аналітичної групи
- •Література
- •Заняття №9
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •2.1. Систематичний хід аналізу
- •2.1.1. Виявлення катіонів Калію
- •2.1.2. Виявлення катіонів Натрію
- •2.1.3. Проба на присутність у розчині катіонів
- •2.1.9. Аналіз суміші катіонів IV-ї аналітичної групи
- •2.2.2. Виявлення катіонів Натрію
- •2.2.3. Відділення катіонів II-ї і III-ї аналітичних груп
- •2.2.4. Виявлення і видалення катіонів Плюмбуму
- •Заняття №10
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і медичне застосування сполук I-ї аналітичної групи аніонів
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.4.2. Дія оксидників
- •1.9.2. Дія молібденової рідини (фармакопейна)
- •Ж) Реакції йонів AsO33-
- •Завдання 2. Аналіз суміші сульфуровмісних аніонів
- •Заняття №11
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і медичне застосування сполук II-ї та III-ї аналітичних груп аніонів
- •Самостійна аудиторна робота
- •А) Реакції хлорид-йонів
- •2.1.2. Дія розчину дифеніламіну
- •3.2. Виявлення йонів Br- і I-
- •Література
- •Заняття №12
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •2.2. Проба на аніони II-ї аналітичної групи
- •2.8. Виявлення бромід- та йодид-йонів
- •2.9. Виявлення нітрит-йонів
- •Заняття №13
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Розчинники
- •Проявлення
- •Способи здійснення розподільчої хроматографії на папері
- •Описання методу розділення речовин за допомогою хроматографії на папері.
- •Експериментальна частина
- •Хроматографії на папері.
- •Завдання 5. Якісний аналіз суміші катіонів VI-ї аналітичної групи методом розподільчої двомірної хроматографії на папері
- •Виконання досліду
- •Завдання 6. Якісний аналіз суміші катіонів методом осадової хроматографії Колонковий варіант
- •Паперовий варіант
- •Літературa
- •Заняття №14
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.3. Переведення сухих солей у розчин
- •1.4. Аналіз катіонів
- •1.5. Аналіз аніонів
- •Література
- •Заняття №15
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Літературa
Розчинники
Як вказано вище, розчинники застосовуються при розподільчій хроматографії на папері, як рухома і нерухома фази. Внаслідок гідрофільності паперу нерухомою фазою звичайно є більш полярний компонент системи розчинників. Якщо ж попереднім обробленням паперові надають гідрофобний характер (просочують гасом, тощо), то нерухомою фазою служить менш полярний розчинник (так звані обернені фази).
Для збільшення різниці коефіцієнтів розподілу часто до розчинників додають ту чи іншу речовину. Наприклад, при розділенні алкалоїдів та інших речовин основного характеру часто додають ацетатну, а іноді пропіонову кислоти. При розділенні органічних кислот часто додається аміак. Вплив цих добавок ймовірно зв'язаний з солеутворенням, здатність до якого по різному виражена у речовин з більшою або меншою основністю чи кислотністю.
Крім цього, іноді для збільшення різниці в коефіцієнтах розподілу, папір просочують тим чи іншим буферним розчином. Відомо також ряд випадків, коли добре розділення вдається шляхом додавання до розчинників речовин, близьких за їх властивостями до розділюваних речовин. Наприклад, при розділенні алкалоїдів додають аміак, а при розділенні вищих карбонових кислот додають ацетатну кислоту. В цьому випадку вплив добавок оснований на гасінні йонізації, яка викликає утворення на хроматограмі розмитих плям.
Проявлення
Проявленням називають процес, що дозволяє побачити розміщення плям речовини на хроматограмі. Досягається за допомогою реактивів, які перетворюють досліджувані речовини в кольорові сполуки.
Вибір проявника залежить від хімічних властивостей розділюваних речовин. Для нітрогеновмісних гетероциклів, наприклад, часто застосовується реактив Драгендорфа, для амінокислот – розчин калію перманганату тощо.
У ряді випадків положення речовин на хроматограмі можна виявити при УФ-освітленні, під дією якого одні речовини починають світитися, інші – утворюють темні плями внаслідок поглинання світла.
Способи здійснення розподільчої хроматографії на папері
Для розділення досліджуваних речовин звичайно застосовують один із трьох методів:
1.Спосіб нисхідної хроматографії.
2.Спосіб висхідної хроматографії.
3.Спосіб колової (радіальної) хроматографії.
При нисхідній хроматографії розподіл рухомого розчинника, а разом з ним і розділюваних речовин, відбувається зверху вниз. При висхідній хроматографії – знизу вверх.
При розділенні речовин способом радіальної хроматографії рух розчинника і речовин відбувається від центру паперу радіусами до периферії.
Із перечислених способів найшвидшим є метод радіальної хроматографії. В той же час більш повне розділення речовин, особливо тих, які мають близьке значення Rfдосягається методами висхідної і нисхідної хроматографії.
Хроматографічні камери представляють собою скляний посуд, який закривається пришліфованим склом. В якості камер можуть застосовуватися банки круглої або прямокутної форми, циліндри.
При нисхідній хроматографії в середині камери на спеціальній високій підставці поміщається кювета (лодочка), в яку наливають розчинник, що служить рухомою фазою. Якщо рухомим розчинником служить леткий розчинник, то для насичення камери його парами, цей розчинник наливають на дно камери. Якщо ж застосовують висококиплячий нелеткий розчинник, то ним просочують папір, на якому проводиться розділення досліджуваної суміші речовин, а на дно камери, як і в лодочці, наливають рухому фазу.
При висхідній хроматографії посуд з рухомою фазою поміщають на дно камери. Камера має пристрій для закріплення верхнього кінця паперу.
Розміри камер можуть бути різними, хоч треба мати на увазі, що чим ближче значення Rfрозділюваних речовин, тим більший шлях вони повинні пройти, поки відбудеться їх розділення.
Найбільш практичні розміри камер 40-50 см. Ширина камери обумовлює ширину хроматограми і тим самим лімітує кількість нанесених проб. Тому бажано, щоб ширина камери була не менше 20 см.
Як камери для радіальної хроматографііі можна використовувати ексикатори, чашки Петрі. Папір в цьому випадку вирізають у вигляді кола. В середині кола роблять невеличкий розріз, в який вставляють згорнену у вигляді джгутику смужку і занурюють в склянку з розчинником.