Контрольні питання

1.Які аніони належать до І-ї аналітичної групи?

2.Який груповий реагент І-ї аналітичної групи?

3.Напишіть характерні реакції для виявлення окремих аніонів І-ї аналітичної групи.

4.Який осад має молібденова кислота і магнезіальна суміш, що використовуються для відкриття фосфат-йонів?

5.Аніонний склад мінеральних вод.

6.Чому при дії аргентуму нітрату або купруму сульфату на тіосульфати виділяються осади сульфідів, а не тіосульфатів?

7.Запропонуйте реакції виявлення аніонів: C₂O₄^2-, CO₃^2-, Cr₂O₇^2-. Напишіть відповідні рівняння реакцій.

8.Якими реакціями можна розділити AsO₃^3- і AsO₄^3-. Напишіть відповідні рівняння реакцій.

9.Які аніони заважають виявленню карбонат-йонів? Напишіть відповідні рівняння реакцій.

10.Чому аргентуму карбонат буріє при нагріванні?

11.Напишіть формули гетеросполук, які утворюються при виявленні фосфат-йонів за допомогою амонію молібдату.

12.Залежність хіміко-аналітичних властивостей аніонів від електронної структури утворюючих їх елементів.

13.Які аніони і чому не можуть бути присутніми в сильнокислих розчинах?

14.Які кислоти і солі I-ї аналітичної групи аніонів використовуються в медицині і фармації?

15.Екстракція та її використання для аналізу аніонів.

16.Розрахуйте константу гідролізу і рН 0,1М розчину амонію хлориду.

17.Розрахуйте константу гідролізу, ступінь гідролізу і рН 0,04М розчину амонію ацетату.

18.Розрахуйте рН, ступінь дисоціації і частку (%) недисоційованих молекул у 0,5М розчині нітритної кислоти.

19.Визначте добуток розчинності барію сульфату, якщо в 100 см³ його насиченого розчину міститься 2,45•10^-4 г солі.

20.Визначте добуток розчинності феруму (II) cульфіду, якщо в 100 см³ його насиченого розчину міститься 1,97•10^-8 г солі.

21.За значенням добутку розчинності розрахуйте розчинність BiI₃ (г/дм³) у воді і 0,01М розчині KI.

22.Розрахуйте добуток розчинності мангану сульфіду, якщо концентрація його насиченого розчину дорівнює 1,38•10^-3 г/дм³.

23.Який об’єм концентрованої ортофосфатної кислоти необхідно для виготовлення 500 см³ 0,02М розчину?

24.Який об’єм 2 моль/дм³ розчину аміаку необхідно додати до 200 см³ 0,05 моль/дм³ розчину аргентуму нітрату, щоб концентрація йонів Аргентуму знизилася до 1•10^-5 моль/дм³?

25.Скільки моль/дм³ натрію гідроксиду необхідно додати до 0,01 моль/дм³ розчину плюмбуму нітрату, щоб концентрація йонів Pb²⁺ знизилась до 1•10^-5 моль/дм³ за рахунок уворення Pb(OH)₃^-?

Біологічна роль і медичне застосування сполук I-ї аналітичної групи аніонів

Неорганічними сполуками Карбону є його сполуки з металами (СаС₂), неметалами (SіС), оксиди (СО і СО₂), карбонатна кислота Н₂СО₃ та її солі - карбонати й гідрогенкарбонати, ціанідна та тіоціанатна кислоти та їх солі - ціаніди й тіоціанати (роданіди). Карбон у складі кальцію оксалату CaC₂O₄ може відкладатись у вигляді каменів у нирках і сечовому міхурі (оксалатні камені).

Масова частка Сульфуру в організмі людини становить близько 0,16%, багато сірки міститься в структурному білку кератині, волоссі, кістках і нервовій тканині. Цей р-елемент входить до складу деяких амінокислот (цистин, цистеїн, метіонін), гормонів (інсулін), вітамінів (В₁). З біологічного погляду функція атомів Сульфуру полягає в їх здатності утворювати зв'язки —S—S— між поліпептидними ланцюгами протеїнів. Визначення вмісту сульфатів у крові має особливо велике значення при гострій і хронічній нирковій недостатності, посиленому розпаді білка з вивільненням сульфатів.

Фосфор, який ще називають "елементом життя і мислення", відіграє істотну роль в обміні речовин та енергії. У вигляді неорганічного фосфату він входить до складу нуклеотидів та нуклеїнових кислот. Особлива роль належить молекулі АТФ (аденозин-5'-трифосфат), яка є джерелом і акумулятором енергії в організмі. Неорганічні фосфат-йони Н₂РO₄^- та НРO₄^2- входять до складу буферної системи крові, яка значною мірою забезпечує стале значення рН внутрішнього середовища живого організму. Крім того, фосфор є основною складовою частиною кісток і зубів. Добова потреба організму у фосфорі становить 1-3 г.

Клінічне діагностування вмісту фосфатів у крові має істотне значення. Збільшення вмісту фосфатів у крові (гіперфосфатемія) може спостерігатися при токсикозах вагітних, спазмофілії, передозуванні ультрафіолетовим опроміненням, в період загоювання кісткових переломів (що є сприятливою ознакою), при посиленій м'язовій роботі, як наслідок розщеплення органічних фосфорних сполук і надходження неорганічного фосфору з м'язових клітин. При нестачі фосфатів у крові (гіпофосфатемія) розвивається рахіт.

Наявність карбонатів, фосфатів і сульфатів у питній воді визначає її побутові й смакові якості. Солі карбонатної, фосфатної та сульфатної кислот зумовлюють загальну твердість води, а у твердій воді погано розварюються овочі, м'ясо, важко милиться мило. Крім того, наявність сульфатів немінерального походження є показником санітарного забруднення води. Така вода неприємна на смак і може спричинити розлад системи травлення. Значна кількість сульфатів є результатом забруднення води тваринними відходами, що містять Сульфур, який у результаті розкладання й наступного окиснення перетворюється на солі сульфатної кислоти.

Як лікарські засоби використовують магнію сульфат, що має послаблювальні та гіпотензивні (знижує тиск крові) властивості, барію сульфат як рентгеноконтрастний засіб, натрію сульфат як послаблювальний та жовчогінний засіб, натрію гідрогенкарбонат та кальцію карбонат при шлункових захворюваннях. Сполуки Фосфору, наприклад АТФ, використовують у медичній практиці як енергетичний чинник при дистрофії м'язів, міокардіодистрофії.