1.3.1. Дія натрію гідроксиду

Утворений при взаємодії йонів А1³⁺ з розчином надлишку натрію гідроксиду безбарвний розчин натрію алюмінату Nа[А1(ОН)₄] руйнується при додаванні сухого NH₄Сl. При цьому утворюється білий аморфний осад А1(ОН)₃.

Виявленню А1 перешкоджають йони Сr³⁺, Zn²⁺, Sn⁴⁺.

Виконання досліду:

До 0,5-1 см³ розчину солі А1³⁺ додають розчин NаОН до повного розчинення утвореного осаду. Додають 2-3 см³ води і декілька кристаликів NH₄Сl. Суміш нагрівають.

1.3.2. Дія алізарину s

Алізарин S (1,2-діоксинтрахінон) утворює з йонами А1³⁺ малорозчинну сполуку яскраво-червоного кольору (алізариновий лак), розчинну в розбавлених неорганічних кислотах, але нерозчинну в ацетатній кислоті.

Виявленню Al³⁺ перешкоджають йони Сr³⁺, Zn²⁺, Sn²⁺ та інших металів, які утворюють малорозчинні гідроксиди. Для усунення перешкоджаючої дії інших йонів, Сr³⁺ звичайно переводять в СrO₄^2-, а решту йонів зв’язують у нерозчинні сполуки за допомогою К₄[Fе(СN)₆].

Виконання досліду (крапельний варіант):

На фільтрувальний папір поміщають 1 краплю розчину К₄|Fе(СN)₆]. В центр утвореної плями - одну краплю досліджуваного розчину. При цьому всі перешкоджаючі йони осаджуються у вигляді гексаціанофератів і залишаються в центрі плями, а йони Аl³⁺ за рахунок капілярних сил, дифундують на периферію. Щоб прискорити цей процес, можна помістити в центр плями одну краплю дистильованої води. Пляму обробляють газоподібним аміаком, потримавши фільтрувальний папір над отвором склянки з концентрованим розчином NH₄ОН, а потім на периферію плями наносять 1-2 краплі розчину алізарину S і знов обробляють газоподібним аміаком. В цих умовах алізарин забарвлюється в фіолетовий колір, що утруднює спостереження рожевого забарвлення комплексної сполуки Алюмінію з алізарином S. Тому пляму змочують розчином ацетатної кислоти. В присутності А1³⁺ спостерігається рожева пляма на жовтому фоні, оскільки в ацетатній кислоті алізарин S має жовте забарвлення.

1.3.3. Дія кобальту нітрату (утворення "тенарової синьки")

2-3 краплі розчину солі алюмінію змішують з 2-3 краплями розчину кобальту нітрату. Змочують цим розчином клаптик фільтрувального паперу, тримаючи його тигельними щипцями над полум’ям пальника, підсушують, потім кладуть у фарфоровий тигель і спалюють, а золу добре прожарюють. При цьому в тиглі утвориться кобальту алюмінат ("тенарова синька") синього кольору. Перешкоджають виявленню Аl³⁺ йони Zn²⁺.

2Al₂(SO₄)₃ + 2Co(NO₃)₂ → 2Co(AlO₂)₂ + 4NO₂↑ + O₂↑ + 6SO₃↑.

1.3.4.Реакція з 8-гідроксихіноліном

На відміну від Mg²⁺ йони Алюмінію утворюють з 8-гідроксихіноліном при рН=5 зеленувато-жовтий кристалічний осад алюмінію гідрооксихіноляту.

Реакцію проводять в ацетатному буферному розчині (СН₃СООН + СН₃СООNа).

б) Реакції йонів Сr³⁺

Для виявлення йонів Сr³⁺ їх звичайно оксидують до хромат (СrO₄^2-) або дихромат (Сr₂О₇^2-) йонів. Оксидацію можна проводити як в лужному, так і в кислому середовищах.

1.3.5. Оксидація Сr³⁺ в лужному середовищі

Оксидація проводиться гідрогену пероксидoм (H₂O₂), натрію пероксидом (Na₂O₂), бромною водою, хлорною водою тощо. Найчастіше використовують Н₂О₂:

2СrСl₃ + 3Н₂O₂ + 10NаОН = 2Nа₂СrO₄ + 6NаСl + 8Н₂O

Реакцію проводять у надлишку NаОН.

Виконання досліду:

До 0,5-1 см³ розчину, що містить йони Сr³⁺, додають 2-4 см³ розчину NаОН, вміст пробірки добре перемішують, потім доливають 0,5-1 см³ Н₂O₂. Після припинення реакції вміст пробірки обережно підігрівають до кипіння. Додавання Н₂O₂ і нагрівання повторюють до переходу темно-зеленого кольору розчину в жовтий. Наявність утворених йонів СrO₄^2- підтверджують, застосовуючи барію хлорид.

Частину одержаного розчину підкислюють ацетатною кислотою (СН₃СООН) до кислої реакції, і додають декілька крапель ВаСl₂. В присутності СrO₄^2- утворюється жовтий осад барію хромату.

1.3.6. Оксидація Сr³⁺ в кислому середовищі

Реакція проводиться за допомогою амонію персульфату ((NН₄)₂S₂О₈), плюмбуму (IV) оксиду (РbO₂), натрію бісмутату (NаВіО₃), тощо. Як приклад, розглянемо реакцію з натрію бісмутатом:

2Сr(NО₃)₃ + 3NаВіО₃ + 4НNО₃ = Nа₂Сr₂O₇ + NаNО₃ +

+ 3Ві(NО₃)₃ + 2Н₂O.

Реакцію проводять у надлишку HNО₃.

Виконання досліду:

До 3-4 крапель розчину, що містить йони Сr³⁺, додають 1-2 см³ НNО₃ та невелику кількість сухого NаВіО₃, вміст пробірки нагрівають до кипіння. Hаявність утворених йонів Сr₂O₇^2- підтверджують, використовуючи реакцію утворення надхроматної кислоти. Для цього до 1 см³ отриманого оранжевого розчину додають 10 крапель гідрогену пероксиду, 3-4 краплі Н₂SO₄ і 1 см³ етеру. Вміст пробірки легко струшують. В присутності йонів Сr₂O₇^2- верхній органічний шар забарвлюється в синій колір в результаті утворення надхроматної кислоти.