1.3.23. Реакція Марша

У пробірку поміщають кусочок хімічно чистого цинку (без домішок Аs), декілька крапель розчину, що містить Арсен і хлоридну кислоту. Пробірку закривають корком з встановленою в нього скляною трубкою з витягнутим кінцем і підпалюють газ, що виділяється з нього. Арсин горить синім полум’ям, при цьому утворюється арсену (III) оксид і вода. Якщо в полум’я внести блискучу фарфорову чашку, то на ній відкладається металічний арсен у вигляді чорної плями. Пляма легко розчиняється в розчині гіпохлориту, чим відрізняється від такої ж плями металічного стибію, яка не розчинна в розчині гіпохлориту.

2АsН₃ = 2Аs↓ + 3Н₂↑

Вказана реакція використовується в судовій експертизі для аналітичного виявлення арсену. Таким чином можна виявити дуже малі кількості арсену.

Примітка. Технічний цинк звичайно містить домішки арсену, тому перед проведенням цього досліду слід провести контрольний дослід з цинком.

Література

1.Аналітична хімія: Навчальний посібник/ О.М.Гайдукевич, В.В.Болотов, Ю.В.Сич та ін. –Х.: Основа, Видавництво НФАУ, 2000. –432 с.

2.Пономарев В.Д. Аналитическая химия: В двух ч. –М.: Высшая школа, 1982. –Ч.1. –304 с; Ч.2. –303 с.

3.Державна Фармакопея України / Держ. підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр.” –1-е вид. –Харків: РІРЕГ, 2001. –556 с.

4.Харитонов Ю.Я. Аналитическая химия. В 2-х кн.. Кн. 1. Общие теоретические основы. Качественный анализ. М.: Высшая школа, 2001. –604 с.

5.Харитонов Ю.Я. Аналитическая химия. В 2-х кн.. Кн. 1. Количественный анализ. Физико-химические методы анализа -М.: Высшая школа, 2001. –645 с.

6.Конспект лекцій.

7.Основы аналитической химии: В 2-х кн. Учеб. для вузов/ Ю.А.Золотов, Е.Н.Дорохова, В.И.Фадеева и др. –М.: Высшая школа, 1996. –Кн.1. –383 с.; Кн.2. –461 с.

8.Пилипенко А.Т., Пятницкий И.В. Аналитическая химия: В 2-х кн. –М.: Химия, 1990. –Кн.1. –480 с.; Кн.2. –460 с.

9.Лурье Ю.Ю. Справочник по аналитической химии. –М.: Химия, 1989. –447 с.

10.Дорохова Е.Н., Прохорова Г.В. Аналитическая химия. Физико-химические методы анализа. –М.: Высшая школа, 1991. –256с.

11.Скуг Д., Уэст Д. Основы аналитической химии: В 2-х кн. –М.: Мир, 1979. –Кн.1. –480 с.; Кн.2. –430 с.

12.Васильев В.П. Аналитическая химия: В 2-х кн. –М.: Высшая школа, 1989. –Кн.1. –319 с.; Кн.2. –383 с.

13.Державна Фармакопея України. –1-е вид. –Харків: РІРЕГ, 2001. –Доповнення 1. -2004. -520 с.

14.Кількісний аналіз. Титриметричні методи аналізу / В.В.Петренко, Л.М.Стрілець, С.О.Васюк – Запоріжжя, 2006. -215 с.

Заняття №6

ТЕМА: Груповий реагент на катіони V-ї аналітичної групи. Характерні реакції катіонів V-ї (Mg²⁺, Mn²⁺, Fe²⁺, Fe³⁺, Bi³⁺, Sb³⁺, Sb⁵⁺) аналітичної групи, умови їх виконання.

АКТУАЛЬНІСТЬ: Вміння використовувати хіміко-аналітичні властивості катіонів V-ї аналітичної групи для їх розділення та ідентифікації дає можливість застосовувати отримані навики при вивченні фармацевтичного, фітохімічного та хіміко-токсикологічного аналізу, є необхідною умовою для аналізу катіонів за кислотно-основною класифікацією.

Катіони V-ї аналітичної групи входять до складу багатьох лікарських препаратів: магнію оксиду і сульфату, основного магнію карбонату; основного бісмуту нітрату; феруму (II) сульфату, “залізного вина”; калію перманганату та інших.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ: : На основі хіміко-аналітичних властивостей катіонів V-ї аналітичної групи і використовуючи прийоми напівмікрометоду аналізу, навчити студентів:

-виконувати характерні реакції на катіони V-ї аналітичної групи, акцентуючи увагу на фармакопейні реакції;

-проводити якісний аналіз суміші катіонів V-ї аналітичної групи.

ЗНАТИ: -фармакопейні реакції на катіони V-ї аналітичної групи;

-хімічні властивості сполук катіонів V-ї аналітичної групи;

-суть теорії електролітичної дисоціації;

-процеси комплексоутворення, оксидації та відновлення;

-фактори, що впливають на швидкість оксидаційно-відновних

процесів.

ВМІТИ: -працювати з центрифугою, електричними та нагрівальними

приладами;

-виконувати характерні реакції катіонів V-ї аналітичної групи;

-виконувати ситуаційні задачі з аналізу катіонів V-ї аналітичної

групи;

-робити висновки з результатів аналізу і оформляти їх у

вигляді протоколу.