Розділ 3. Архітектурно-будівельний

Архітектурно-будівельний розділ дипломного проекту виконується на основі матеріалів, зібраних протягом переддипломної практики (дослідження району будівництва, архітектурно-планувальних особливостей забудови району, інженерних мереж на ділянці будівництва).

Архітектурно-будівельний розділ передбачає розкриття наступних питань:

• розроблення плану розміщення закладу в містобудівній структурі;

• обґрунтування інженерно-будівельних рішень будівлі закладу;

• дизайнерські рішення з благоустрою території та оформлення інтер’єру приміщень для гостей закладу;

• розроблення заходів щодо охорони праці, техніки безпеки, протипожежної безпеки та охорони навколишнього природного середовища;

• виконання графічної частини проекту (ситу­аційного плану, плану благоустрою території, об’ємно-планувального рішення закладу, дизайнерські рішення об’єкту).

3.1. Розроблення концептуальних архітектурних і дизайнерських пропозицій на стадії першої черги будівництва підприємства та розвитку проекта

Визначення загальної площі об’єкту та поверховості будівлі

Загальну площу об’єкта визначають на основі проведених розрахунків у інженерно-технологічному розділі (табл.2.11 та 2.29). Результати оформляють у вигляді табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Склад і площі приміщень готелю *** на 80 номерів¹

№ з/п	Найменування приміщення	Площа, м2
	Приміщення готелю
	Приймально-вестибюльні приміщення
	Житлові приміщення
	Приміщення поверхневого обслуговування
	Господарсько-виробничі
	Адміністративно-побутові
	Технічні приміщення
	Приміщення закладів ресторанного господарства
	Вестибюльні приміщення закладу ресторанного господарства

Зкінчення таблиці 3.1

№ з/п	Найменування приміщення	Площа, м2
	Торговельна зала ресторану на 70 місць
	Банкетна зала на 40 місць
	Торговельна зала десертного бару на 50 місць
	Виробничі приміщення
	Складські приміщення
	Службово-побутові
	Технічні приміщення
	Всього
	Корисна площа закладу (за виключенням технічних приміщень)

Примітка до таблиці 3.1:

3. Якщо розвиток проекту потребує додаткових приміщень, то стовпчик третий цієї таблиці «Площа, м²» ділиться на три частини: 1) для першої черги будівництва; 2) для розвитку проекта; 3) разом.

Для врахування площ коридорів та технічних приміщень визначають робочу площу закладу за формулою 3.1

(3. 1)

де S_k – корисна площа закладу

К₁ – коефіцієнт збільшення площі, К₁=1,101,25 (для невеликих закладів (до 50 номерів) та закладів високого класу К₁ max, для великих закладів (більше 200 номерів) та закладів з кількома поверхами К₁ min).

Для врахування площі яку займають конструктивні елементи будівлі (стіни, сходи, вентиляційні шахти, ліфти, тощо) визначають загальну площу закладу формула 3.2.

, (3.2)

де S_роб – робоча площа закладу;

К₂– коефіцієнт збільшення площі К₂=1,031,15 (для невеликих одноповерхових закладів (до 50 номерів) та закладів високого класу К₂ min, для великих закладів (більше 200 номерів) та закладів з кількома поверхами К₂ max).

Визначення поверховості будівлі

Кількість поверхів залежить від таких факторів:

• містобудівні умови (площа земельної ділянки та її конфігурація, тип закладу за способом розміщення тощо);

• тип та потужність закладу.

При проектуванні готельного підприємства можуть бути застосовані наступні системи розміщення закладу: централізована, блокова, павільйонна, змішана.

Централізована система забудови характеризується тим, що громадська та житлова частини знаходяться в одній будівлі. Це дозволяє більш чітко організувати вільну від забудови територію, збільшити зону зелених насаджень і відпочинку, зберегти природний ландшафт. Але при цьому недостатньо ізольовані функціональні групи приміщень, можливі небажані перетини людських потоків. При однаковій місткості готелю її будівля у цьому варіанті матиме максимальну поверховість, що не завжди бажано.

При блоковій системі забудови готельний комплекс розділений на кілька корпусів, з'єднаних між собою. Блокова система забудови вимагає більшої площі ділянки, але за правильного планування будівель дозволяє ізолювати функціональні групи приміщень. Використовується в умовах складного рельєфу і в умовах відносно суворого клімату.

Павільйонну систему забудови складають окремо розташовані будинки. Зв'язок між ними здійснюється по пішохідних доріжках. Таку систему забудови доцільно застосовувати при будівництві готельних підприємств для відпочинку в умовах складного рельєфу, а також установ, що експлуатуються в певний сезон (наприклад, в літній період).

Змішана система забудови є універсальною і враховує недоліки та переваги трьох інших систем. При цьому необхідно передбачити можливості перспективного розвитку проектованого об'єкта і переходу на інший режим функціонування.

Житлову частину готелів проектують з прямокутною, компактною, атріумною і ускладненою формою плану. Готелі з прямокутною і ускладненою формою плану поширені більше.

Прямокутна форма плану застосовується в будівлях готелів різної поверховості та протяжності. На основі прямокутних планів зазвичай створюють лаконічні об'єми будівель у формі паралелепіпеда, яка вважається найбільш ефективною формою.

Компактна форма плану (близька до кола, еліпса, квадрата, трикутника) більше притаманна багатоповерховим готелям баштового типу. Вузол вертикальних комунікацій при такому плануванні часто розміщений в центральній частині будівлі. Загальні поверхові коридори не розтягнуті; відстані від вертикальних комунікацій до входів у всі номери відносно невеликі. Готелі з компактною формою плану доцільні на невеликих ділянках, що звільняються при реконструкції міст; в районах, багатих зеленими насадженнями, при максимальному збереженні цих насаджень.

Ускладнена форма плану має багато варіантів: "трилисники", "хрестовини"; різні криволінійні форми. Зміна напрямки спільних горизонтальних комунікацій дозволяє уникнути враження монотонності коридору, що виникає в протяжних будинках з прямокутною формою плану. Однак при складних формах плану не всі номери знаходяться в однакових умовах.

Атріумний форма плану (з внутрішнім двором, забудованим по периметру) дозволяє розмістити на поверсі велика кількість номерів. Найчастіше у внутрішній замкнутий двір проектують загальні галереї або обслуговуючі приміщення. Іноді у внутрішній двір звернені номери.

Для готелів у містах майже класичним є рішення у вигляді компактного масиву, органічно вписаного у вуличний ансамбль. Рідко зустрічаються готелю у вигляді окремого масиву. Знаходить застосування архітектурне рішення готелів у вигляді складного масиву  будівель з багатьма крилами у формі чотирикутника, підкови і т.п.

Готелі, розташовані в мальовничих місцях, частіше за все мають невелику поверховість, що забезпечує безпосередній контакт з навколишньою природою. Крім того, низька споруда менше змінює ландшафт, ніж багатоповерхові будівлі.

При виборі форми будівлі готелю блок житлових кімнат може виглядати у формі Т, Y, Е, приміщення ж загального призначення знаходяться на першому поверсі позаду цього блоку, в павільйонах різної висоти і різних форм, що відповідають функціональним і технічним вимогам.

Входи розміщені також за принципом найкращого вирішення проблеми пересування.

Найкращі художньо-просторові результати отримують при використанні форми Е і Y. Останні рішення в будівництві міських готелів зводяться до простого блоку з номерами по обидва боки коридору, що мають однакові умови.

Об'ємно-просторове вирішення сучасних готелів різноманітне. У ряді проектів великих і малих готелів ускладнюється силует будівлі, що сприяє індивідуалізації образу кожного, полегшує його "впізнання" з великих відстаней. В одних випадках ускладнення силуету досягається різними надбудовами, в інших - своєрідним покриттям будівлі, а також іншими численними прийомами.

Каскадні типи будівель готелів частіше будують в курортних місцевостях, де плоскі виступи дахів можуть бути використані для організації відкритих, іноді озеленених терас, соляріїв і т.д.

Основні заклади ресторанного господарства іноді виділяють у самостійний блок, або примикають до житлового корпусу готелю, або в окремому блоці облаштовують виробничі та обслуговуючі приміщення. В даний час у пошуках методів підвищення рентабельності деякі готелі мають великі площі, призначені під магазини, виставки, вернісажі і т.п. В архітектурі будівлі таке об'єднання повинно бути виразним, оскільки магазини потрібно швидко побачити і легко потрапити з тротуару вулиці.

Перед прийняттям рішення щодо визначення кількості поверхів, необхідно визначитися із системою забудови, формою будівлі і тоді визначати кількість поверхів для кожної будівлі окремо.

Площа поверху будівлі (S_n) визначається за формулою:

(3.3)

де n - кількість поверхів.

При визначенні геометричних розмірів будівлі бажано мати розміри довжини і ширини кратними кроку - 6000, 3000, 2000 мм (в осях).

При проектуванні будівель інших форм дотримуються правил розрахунку площ відповідних геометричних фігур. Найбільш поширена прямокутна форма будівель:

S_пов= ab, (3.4)

де a – довжина будівлі, м

b- ширина будівлі, м.

При блоковій та павільйонній системі забудови готельних комплексів загальна площа будівлі буде складатися із суми площ окремих будівель. Ці дані будуть необхідні для визначення будівельно-технічних показників проекту.

Розроблення об’ємно-планувального рішення підприємства

Мета розроблення об’ємно-планувального рішення – організація внутрішнього простору підприємства, визначення просторових функціональних взаємозв’язків між окремими приміщеннями закладу, відображення рішень щодо організації технологічного процесу в цілому, технологічних ліній і робочих місць у закладі, з урахуванням чинних державних норм та правил.

Об’ємно-планувальне рішення – раціональне розміщення приміщень у об’ємі будівлі та розташування устаткування в них згідно характеру та вимог технологічного процесу у приміщенні.

При цьому враховують вимоги щодо мікроклімату приміщень, світлового режиму, акустичного режиму.

Головне завдання розроблення об’ємно-планувального рішення – просторово вирішити функції закладу.

Розроблення об’ємно-планувального рішення виконується у наступній послідовності:

• вибір конфігурації та поверховості будівлі;

• попереднє вирішення вертикальних зв'язків (поверховість

більше одного поверху);

• зонування будівлі:

• житлова зона;

• зона складських приміщень;

• зона виробництва;

• зона адміністративно-побутових приміщень;

• зона технічних приміщень;

• вирішення основних горизонтальних зв'язків у будівлі (зв'язок приймально-вестибюльної групи приміщень, житлових, підприємств харчування; виробничих цехів та торгівельних залів тощо);

• проектування (планування) приміщень по зонах;

• перевірка прийнятих рішень на відповідність технологічним проти­пожежним, санітарним та будівельним нормам та правилам.

Просторова структура готелю повинна забезпечувати чіткий поділ потоків гостей, обслуговуючого персоналу і відвідувачів блоків громадського призначення, що працюють на поселення.

При проектуванні необхідно виключити суміщення і перетинання господарських і виробничих маршрутів із маршрутами проживаючих та відвідувачів.

У готелях необхідно забезпечити умови доступу і проживання інвалідів, що пересуваються на кріслах-колясках.

Від організації вестибюля і вирішення його інтер'єру складається враження про готель. Тому плануванні, дизайну та обладнанню вестибюля приділяють особливу увагу. У вестибюлях передбачаються наступні основні зони: інтенсивного пішохідного руху, екстенсивного пішохідного руху, рекреаційна, допоміжна.

Зона інтенсивного пішохідного руху включає маршрут транзитного руху до ліфтів і сходів. Зона екстенсивного пішохідного руху включає пішохідні підходи до допоміжних приміщень гардеробу, торговим кіоскам, телефонами і групі прийому. Нормативна площа вестибюля з гардеробом приймається 0,74 м ² на 1 місце. Допоміжна зона включає наступні приміщення: відділення зв'язку, ощадну касу, транспортне агентство, перукарню, пункти прийому речей у ремонт, хімчистку і пральню, камеру схову. Рекреаційна зона забезпечує короткочасний відпочинок від'їжджаючих і прибуваючих гостей. Вдале розташування зон сприяє розосереджує потоків клієнтів, формування більш однорідних і непересічних потоків.

Планувальне рішення вестибюля у кожному готелі індивідуально: компактними, витягнутими вздовж фасаду будівлі або мають "глибинну", або змішану композицію. Навколо вестибюля або поблизу нього розташовують основні приміщення вестибюльної групи. Прийоми їх взаєморозташування різні, вони можуть розміщуватися вздовж однієї, двох або трьох сторін вестибюля. Зазвичай у вестибюлі організують спеціальну зону відпочинку й очікування, що розміщується поза основних потоків руху.

До основних прийомів зонування вестибюля відносять: застосування різноманітних оздоблювальних матеріалів, декоративного оздоблення, освітлення, перегородок; озеленення та інше.

Від взаєморозташування головного входу в готель, стійки оформлення і основних вертикальних комунікацій, дотримання технологічної їх послідовності (вхід - стійка оформлення - вертикальні комунікації) значною мірою залежить чіткість руху у вестибюлі і зручність користування ним.

Житлова частина звичайно має значну кількість поверхів, а громадська проектується висотою від 1 до 3 поверхів, в залежності від кількості місць у готелі і складу приміщень.

Рішення житлових поверхів з двостороннім використанням коридору є, безсумнівно, більш економічним. Безпосередньо до коридору прилягає смуга санітарно-ванних вузлів і холів. Вид з вікна має важливе значення для готельних об'єктів, призначених для відпочиваючих. Архітектура тут грає іншу роль, ніж у місті, де готель може домінувати над іншими будівлями, в місцях же відпочинку вона повинна підкреслювати і виділяти красу природи і в жодному разі не пригнічувати її і принижувати.

Основне значення при проектуванні житлової частини має встановлення так званого конструктивного модуля. Прийнята розстановка вертикальних елементів конструкцій, колон або стін визначає величину житлових номерів, а також зовнішній та внутрішній вигляд.

Існують три способи установки конструкцій по відношенню до класифікації житлових приміщень:

• конструктивна схема, що дорівнює одному житловому номеру. У цьому випадку отримують всі номери однаковими, що дозволяє запроектувати з одного боку коридору більш глибокі номери (на дві особи), а з іншого - більш дрібні (на одну людину);

• конструктивна схема, рівна двом житловим номерам. У цьому випадку з'являється можливість довільного поділу номерів, наприклад, на дві особи і номер на одного, два однакових номери або апартамент.

• конструктивна схема, заснована на системі подовжнього розміщення, при якому досягається довільність поділу на житлові номери незалежно від конструкцій. Фактором, що стримує до певної міри поділ на житлові номери, є внутрішній пояс конструкцій, який пов'язаний з системою санітарних вузлів. Це дозволяє отримувати довільні розміри житлових номерів, які визначаються лише рівномірним розподілом вікон.

У кожному типі готелів повинні бути різні типи номерів. Цей принцип хоч і правильний з точки зору експлуатації, але створює додаткові труднощі в проектуванні, особливо якщо кількість окремих номерів складає незначний відсоток до загальної кількості. У таких випадках самим правильним конструктивним модулем є вибір розміру, рівного двом житловим номерами. Тоді легким може бути проектування апартаментів, які в більшості випадків за площею дорівнюють двом житловим номерах і не представляють конструктивних та композиційних труднощів.

Для більш гнучкого використання номерного фонду люкси і апартаменти компонують з двох і більше номерів, отримуючи так звані номери-комплекси.

Службове приміщення, в якому знаходяться покоївки, повинно бути ближче всього розташоване до об'єктів обслуговування. Якщо уявити, що зона дії клієнта готелю знаходиться між холом і житловим номером, а зона обслуговування  між службовим приміщенням і районом основної господарської служби, то найбільш правильно розміщувати службове приміщення на кордоні обох цих зон. Розміщення службового приміщення в кінці будинку (при великій кількості кімнат) по відношенню до житлових номерів не практикується, так як подовжує шлях обслуговування.

Блок групи приміщень адміністрації розміщується зазвичай на першому чи другому поверсі будівлі готелю. Адміністрація керує роботою готелю, підтримує контакт з персоналом, а також із зовнішніми зацікавленими особами. Приміщення адміністрації повинні мати зручний зв'язок з блоками приймально-допоміжних приміщень, житловими та закладом ресторанного господарства.

У високих готельних будівлях розвинена система зв’язку по вертикалі, головну роль в якій виконує комплекс ліфтів. Обладнання ліфтів та їх розміщення залежить від кількості поверхів і проживаючих; в цьому випадку сходова клітка використовується при аварії. Для створення зручності і при необхідності доставки багажу в готельні номери слід встановлювати ліфти незалежно від кількості поверхів. Велике значення має вибір місця встановлення ліфтів. Ліфти, як правило, компонуються групами по декілька в кожній. Місця постановки цих груп повинні забезпечувати найкоротші шляхи потрапляння в номери; ліфти слід розташовувати так, щоб їх можна було легко знайти.

Велике значення має також правильне архітектурне рішення коридорів на поверхах. Коридор, навіть порівняно не дуже довгий, але одноманітний, справляє враження довгого. Коридор різної ширини і характеру в більшій мірі усуває це враження. Коридори, як і вестибюль, складають початкове уявлення про готель. Вони можуть бути забудовані по обидві сторони або з однієї. Ширина коридору розраховується так, щоб у ньому легко могли розминутися двоє людей з валізами в руках. Звідси необхідна ширина одностороннього коридору не менше 1,3-1,4 м, а двостороннього – 1,6-2,0 м (якщо двері відкриваються всередину номера). Якщо ж двері відкриваються в коридор, ширина його відповідно збільшується.

Особливою проблемою є комунікації обслуговування. Як у загальній, так і в житловій частині основним елементом, що полегшує транспортування, є ручні візки для білизни, прибирального інвентарю, сервірувальні візки офіціантів. Враховуючи труднощі переміщення цих візків з поверху на поверх, більш зручним в експлуатації є будівля, де пересування здійснюються переважно по горизонталі.

Основним елементом горизонтального руху в загальній частині є хол, в якому сходяться всі шляхи готелю. При правильному вирішенні цієї частини основні приміщення з'єднуються чітко, просто, економічно, без заплутаних коридорів і додаткових переходів.

Майже всюди готель з'єднаний з рестораном. Зазвичай ресторани і кафе розраховують на обслуговування не тільки проживають в готелі, але і на відвідувачів з міста. Тому заклади ресторанного господарства в більшості випадків мають окремий від готелю вхід, вестибюль і гардероб, а готель з'єднується з рестораном і кафе через вестибюль готелю і холи. Торгівельний зал ресторану є центром архітектурно-планувального рішення ресторану і найважливішим принципом архітектурної композиції є гармонійне поєднання всіх елементів оформлення.

Торгові зали частіше розташовують у межах перших двох-трьох поверхів будівлі. У деяких готелях торгівельні зали ресторанів підвищеної комфортності нерідко розташовують на верхніх поверхах будинків. Видова панорама служить додатковим засобом залучення відвідувачів. Заклади ресторанного господарства, в основному з нічним режимом роботи (нічні бари, іноді банкетні зали), нерідко розміщують у підвальному або цокольному поверсі. Денні бари розміщають у вітальнях, холах, ресторанах при вестибюлях готелів.

Архітектурно-планувальне рішення, розміри, пропорції і місткість залів для гостей індивідуальні. Окрім своєї основної функції, ці зали служать для проведення відпочинку, зустрічей, бесід, особливо у вечірні години, і тому їх просторова організація і рішення інтер'єру повинні забезпечувати необхідні для цього умови. Практика будівництва готелів та його експлуатації показала, що зали великих розмірів намагаються розчленувати на окремі зони, зорово скоротивши їх розміри, що сприяє створенню у відвідувачів відчуття відособленості і затишку.

Виробничу групу приміщень, рекомендується розміщувати в єдиній функціональній зоні.

При розміщенні виробничих приміщень в дво-триповерхових закладах ресторанного господарства принцип функціонального поповерхового зонування груп виробничих приміщень необхідно зберігати.

Розміщення цехів повинно забезпечувати послідовність технологічних процесів обробки продуктів і виготовлення виробів при мінімальній протяжності функціональних зв'язків і відсутності перетину технологічних і транспортних потоків.

Цехи не повинні бути прохідними, виняток можуть становити відділення цехів, зв'язані послідовними технологічними процесами.

Основні вимоги до офісних приміщень:

• обов’язкове природне освітлення;

• при організації головної каси її не рекомендують розміщувати до зовнішньої стіни та з окремим входом (вхід при цьому рекомендується з інших конторських приміщень).

На відповідність протипожежним нормам СНиП 2.01.02–85 перевіряють:

• кількість пожежних виходів з окремих приміщень та будівлі в цілому їх розташування;

• ширину проходів, коридорів, сходів, сходових майданчиків та дверей;

• довжину шляхів евакуації з окремих приміщень.

Для забезпечення умов охорони праці та безпеки життєдіяльності персоналу двері у приміщення повинні розташовуватись так, щоб виключати передумови виникнення протягів. Біля виходів з будівлі повинні бути спроектовані тамбури.

Об’ємно-планувальне рішення підприємства оформлюється у вигляді креслення–плану (масштаб 1:50 (1:100), на якому вказують взаємне розташування приміщень закладу, обмежувальних конструкцій та конструктивних елементів будівлі всередині будівельного об’єму окремого поверху.

Розроблення концептуальних архітектурних пропозицій

Для композиційного рішення фасадів будинків готелів важливою є правильна масштабна характеристика споруди. Укрупнення масштабу будинку готелю може бути досягнуто зміною масштабності окремих деталей, наприклад, формою і характером обрамлення віконних прорізів або зоровим об'єднанням двох і більше віконних прорізів, укрупнюються таким чином композиційну сітку фасаду. Для цієї ж мети часто використовують лоджії та балкони, більш велика сітка яких як би накладається на фасадну площину будівлі. Можна використати зсув по вертикалі і різноманітність форм балконів сприяють наданню індивідуального образу споруди. В облицюванні готелів широко застосовують довговічні матеріали  природний камінь, декоративний бетон, скляні і керамічні плитки, алюміній і т.д. Включення до рішення фасадів скульптури, елементів декоративно-прикладного мистецтва посилює художні засоби архітектури і в сукупності використовується також для створення єдиного художнього образу готелю, його "впізнання".

Останнім часом у вітчизняній і зарубіжній практиці проектування та будівництва готелів набувають поширення нові прийоми просторової організації будівель з великими за площею і за висотою критими, часто озелененими внутрішніми дворами-атріумами, куди виходять загальні поверхові галереї. Створення таких атріумів дозволяє своєрідно вирішувати архітектурно-просторову організацію готелів та його інтер'єри.

Рішення щодо архітектурної композиції, поверховості, розмірів будівлі, площі забудови повинні максимально розкривати особливості типу, категорії, концептуального спрямування закладу.

При вирішенні архітектурного стилю будівлі можуть бути використані архітектурні елементи характерні для історичного періоду, етносу або асоціативного явища, взятого за основу концепції закладу (в додатках до дипломного проекту можуть бути наведені фото існуючих будівель, об’єктів, елементи яких використані при створенні проекту). Зазначені пропозиції можна відобразити на кресленні «Дизайнерське рішення фасаду будівлі»

Слід враховувати, що архітектурні пропозиції створюються відповідно до архітектурно-планувальних особливостей та вимог забудови міста, розмірів ділянки, умов інженерного обладнання, інсоляції існуючих та нових будинків і територій, з урахуванням санітарно-гігієнічних, протипожежних, демографічних, архітектурно-композиційних та інших нормативних вимог, місцевих умов будівництва, регіональних традицій.

Інтер’єр приміщень для обслуговування гостей

При розробці дизайнерських пропозицій необхідно виходити з того, що сьогодні готель – це джерело не лише комфорту, але і естетичного задоволення. Особливо цінується стиль і авторство. З кожним роком споживач готельних послуг стає все більш досвідченим, а інтер'єри поступово перетворюються на суцільні арт-об'єкти. Тепер нові готелі стають втіленням творчого задуму архітектора або дизайнера. Цілісний образ готелю складається з безлічі варіацій на якусь задану тему. У кожному такому готелі до дрібниць продумано як архітектурно-планувальне рішення будівлі, так і дизайн холів, коридорів, ліфтів і кожного номера. Тут колір, освітлення, фактура оздоблювальних матеріалів, предмети меблів і звукове оформлення детально підібрані, гармонійно поєднуючись або, навпаки, контрастуючи одна з одною, з метою створення придуманого художником образу. Тому студенту пропонується розробляти оригінальні ідеї, несподівані рішення, інноваційні архітектурні та дизайнерські рішення при створенні інтер’єру приміщень проектуємого підприємства.

Запропоновані пропозиції можна відобразити на кресленні «Дизайнерське рішення торгівельної зали, або номера»