МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київський університет туризму, економіки і права

Кафедра філософії і соціальних наук

РОБОЧА ПРОГРАМА

навчальної дисципліни

«Соціологія»

для студентів денної та заочної форм навчання спеціальностей

"Міжнародні економічні відносини", "Облік і аудит", "менеджмент організацій", "Маркетинг", "Туризм", “Готельне господарство”, "Правознавство"

(кредитно-модульна система організації навчального процесу)

КИЇВ-2010

Програма навчальної дисципліни СОЦІОЛОГІЯ (Кредитно-модульна система організації навчального процесу) для студентів денної та заочної форм навчання навчання спеціальностей "Міжнародні економічні відносини", "Облік і аудит", "менеджмент організацій", "Маркетинг", "Туризм", “Готельне господарство”, "Правознавство" (кредитно-модульна система організації навчального процесу)

Розробник: Горський с.В., - кандидат соціологічних наук, доцент.

Рецензенти: Пилипенко В.Є. – доктор соціологічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту Соціології НАН України.

Любивий Я.В. – доктор філософських наук, професор.

Робоча програма залікового кредиту «Соціологія» (кредитно-модульна система організації навчального процесу) обговорена і схвалена на засіданні кафедри філософії і соціальних наук КУТЕП (Протокол від 01.09.2010 р. № 1 )

Розглянуто і схвалено науково-методичною комісією КУТЕП (Протокол від 01.09.2010 р. № 1)

Передмова

Сьогоднішній спеціаліст із вищою освітою, який працює у сфері правового поля перебуває у стосунках з багатьма колегами по роботі, є керівником трудового колективу або взаємодіє з керівництвом, це зобов’язує його мати достатню соціологічну культуру. Тобто знати загальні закономірності функціонування та розвитку суспільства, особливості функціонування окремих людських спільнот і колективів, соціальних систем, структур, інститутів та сфер – особливо тієї до якої належить сам даний спеціаліст. Він повинний також мати достатнє уявлення про конкурентно спроможні соціологічні дослідження: їхні форми, рівні, зміст тощо, для того щоб адекватно та коректно використовувати у своїй роботі данні отримані під час таких досліджень.

Соціологія є синтезуючою наукою, і щоб добре оволодіти нею, як навчальною дисципліною, студент повинний мати достатні знання з історії, знати основи філософії, психології, демографії, етнографії, культурології, політології та інших суспільствознавчих дисциплін.

В даному курсі викладаються основи соціології як науки про суспільство. Функції соціології. Соціальна структура суспільства. Соціальні відносини та соціальна політика, проблеми соціальної справедливості. Спеціальні соціологічні теорії: соціологія праці та управління, соціологія політики, соціологія громадської думки, соціологія освіти. Методологія і методика соціологічних досліджень.

Предмет курсу. “Соціологія” наука про становлення, розвиток і функціонування суспільства, соціальних спільнот, соціальних відносин і соціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії.

Соціологія щільно пов’язана з іншими суспільними науками, такими, як психологія, педагогіка, правознавство, філософія та ін. На межі, де соціологія зустрічається з іншими науками, реалізується ціла низка дослідницьких програм, таких, як соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-правові та інші. Це обумовлено тим, що соціологія дає науково обґрунтовану теорію про суспільство та його структуру, забезпечує розуміння законів та закономірностей взаємодії різноманітних структур суспільства.

Мета курсу “Соціологія”: передбачає вивчення соціології як науки, що дає комплексну уяву про суспільство, його структуру, основні соціальні інститути, соціальні явища та процеси, які в ньому відбуваються.

Навчальна програма передбачає такі розділи:

• Поняття про соціологію;

• Історія розвитку соціології;

• Основні поняття соціології;

• Спеціальні соціологічні теорії;

• Теорія конкретних соціологічних досліджень.

Даний навчальний курс ставить за мету допомогти студентам в оволодінні основами соціологічного знання, ознайомленні з розвитком соціально-економічних та політичних процесів в Україні, використання отриманих знань у конкретній практичній діяльності.

Завдання курсу:

• Знання і розуміння причин історії формування предмета і об’єкта соціології;

• Уява про суспільство як про складну систему соціальних зв’язків і відносин, процеси, що в ньому відбуваються;

• Пояснення того, що таке соціальна структура, соціальна стратифікація, знання основних елементів соціальної структури; розуміння природи соціальних груп і спільнот;

• Визначення поняття "соціальний інститут", функцій соціальних інститутів, аналіз їх діяльності;

• Знання основних методів соціологічних досліджень, вміння розробки соціологічного дослідження, сформулювати прості види вибірок, володіння навичками аналізу отриманої інформації.

Студент повинен знати:

- основи загальної соціології;

- історичний шлях розвитку світової та вітчизняної соціологічної думки;

- загальний зміст основних соціологічних теорій;

- питання методології та методики конкретних соціологічних досліджень.

Студент повинен уміти:

- аналізувати специфіку соціальних явищ та процесів у суспільстві, трудовому колективі, сім’ї;

- використовувати на практиці результати емпіричних соціологічних досліджень;

Методи викладання: лекції, дискусії у групі під час семінарських занять, самостійне опрацювання студентами літератури, написання контрольних робіт, завдань, тестування, бліц-опитування, підсумковий модульний контроль знань.

Система оцінювання знань студентів

№ п/п		7 семінарських занять
		Оцінювання за виконані роботи	Максимальний бал
	1	2	3
1.	Виступ на семінарських заняттях	5 -10	20
2.	Доповнення до виступів на семінарських заняттях	0,5 – 3	3
3.	Тести до тем	2 – 6	12
4.	Індивідуальні завдання (одне завдання)	5	5
5.	ПМК		25
	Всього:		65

За шкалою ECTS	За національною шкалою	За рейтинговою шкалою
A	Відмінно	90-100
B	Добре	85-89
C	Добре	75-84
D	Задовільно	70-74
E	Задовільно	60-69
FX	Незадовільно з можливістю повторного складання	35-59
F	Незадовільно	1-34

Зміст курсу “Соціологія”

ТЕМА І. ПОНЯТТЯ ПРО СОЦІОЛОГІЮ

Поняття соціології. Основні соціологічні підходи до розуміння суспільства і людини. Соціологія як наука про соціальні спільноти. Структура соціологічного знання: загальні соціологічні теорії, спеціальні та галузеві соціологічні теорії, теорія, методика і техніка конкретно-соціологічних досліджень. Основні напрямки сучасної соціології. Роль соціології у житті суспільства її функції. Значення соціології у підготовці молодих спеціалістів. Місце соціології у системі наук. Специфіка соціології за суб’єктом і предметом дослідження. Зростання ролі соціології у сучасних умовах..

ТЕМА ІІ. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СОЦІОЛОГІЇ

Логіка виникнення соціології. Розвиток поглядів на суспільство і людину. Соціальна філософія як попередниця соціології. “Соціальна фізіологія” Сен-Сімона. О. Конт – засновник соціології як нової науки про суспільство. Класифікація наук та місце в ній соціології. Методи соціологічного дослідження суспільства. Соціологія як позитивна наука. Соціальна статистика і соціальна динаміка. Г. Спенсер як продовжувач позитивістської лінії у соціології. Принцип “рівної свободи”. Ідея соціальної еволюції. Позитивістсько-натуралістичний напрям у соціології. Географічний напрям. Расово-антропологічна школа. Соціал-дарвіністська школа соціології. Криза біологічно-натуралістичних теорій, посилення психологічних тенденцій у соціології. “Направлена еволюція”. Г. Тард – дослідження громадської думки. Е. Дюркгейм продовжував традиції позитивізму. Поняття норми і патології. Соціальні факти. Колективні уявлення. Соціологізм Дюркгейма. Соціальна солідарність та аномія. Дюркгейм про самогубство як соціальне явище та їх причини. Концепція релігії та моралі. Роль Е. Дюркгейма в історії соціологічної думки.

Соціологія М. Вебера. Особливості поглядів К. Маркса і М. Вебера на основу стратифікації суспільства. Місце М. Вебера в історії та розвитку соціології. Дослідження бюрократії, як втілення капіталістичного раціоналізму. Німецька формальна соціологія. Соціологія Ф. Тьонніса та його вчення про спільноти і спілки. Общинний та суспільний зв’язок. Соціологічне вчення Г. Зіммеля. Поняття “форма” у представників формальної школи соціології.

Початок виходу в Женеві українського соціологічного часопису “Громада”. Соціологічні погляди С. Подолинського. Кафедра соціології Всеукраїнської Академії наук. Роль М. Грушевського у становленні української соціології. Намір М. Грушевського заснувати Український соціологічний інститут у Радянській країні та його невдача. Посилення ідеологічного тиску на соціологію. Зміцнення сталінського режиму і гоніння на соціогуманістичні науки. Соціологія радянського періоду. Основні напрямки розвитку соціології у сучасній Україні. Праця П. Сорокіна “Злочин і покарання: подвиг і нагорода”. Аналіз механізму “соціальний контроль”. Теорія соціальної стратифікації П. Сорокіна. Види соціальної мобільності. Творчий внесок П. Сорокіна в розвиток сучасної соціології.

ТЕМА ІІІ. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ СОЦІОЛОГІЇ

Соціальний інститут як форма регуляції та організації спільної діяльності людей. Розподіл на формальні та неформальні соціальні інститути. Основні функції соціальних інститутів у сучасному суспільстві. Основні складові елементи соціального інституту. Теорія рольової поведінки. Соціалізація – процес становлення особистості. Соціальні інститути в процесі здійснення соціального контролю. Звички, звичаї, санкції та система нагляду.

Життя суспільства як рух. Соціальні процеси, як зміни соціального буття в динаміці. Внутрішня упорядкованість соціальних процесів. Стихійні та сплановані соціальні процеси. Кооперація, конкуренція, пристосування, асиміляція, амальгамізація.

Поняття соціальний рух, як сукупність колективних дій. Експресивні рухи, утопічні рухи, рух реформ, рух опору. Соціальна напруга, збудження, формалізація та інституціоналізації соціальних рухів.

Біологічні особливості людського організму. Економічна діяльність, як основа суспільного життя. Поняття “культура” в соціології. Соціальна спільнота, соціальна група, агрегація, квазігрупа.

Просторовий контакт, контакт зацікавленості, інтерес. Соціальний контакт, як система. Особливості соціальної дії. Складові елементи соціальної дії. Умови та засоби дії. Типи взаємодій. Соціальні відносини.

Поняття “людина”, “індивід”, “особистість”. Необхідні умови для процесу соціалізації. Основні стадії соціалізації. Механізм соціалізації за З. Фройдом. Теорія соціальної дії. Девіантна поведінка.

ТЕМА ІV. СПЕЦІАЛЬНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ

Місце спеціальних (галузевих) соціологічних теорій в сучасній соціології. Соціальні основи туристичної діяльності. Бінарні потреби – руху і самоствердження та руху і пізнання як основа туристичної діяльності. Туризм як соціальний інститут.

Соціологія сім’ї. Основні напрямки вивчення сім’ї. Визначення терміну “шлюб”. Екзогамія, ендогамія. Моногамія, полігамія: груповий шлюб, поліандрія, полігінія. Нуклеарні та родинні сім’ї.

Соціологія злочинності. Конформізм та нонконформізм. Біологічні та психологічні підходи до вивчення злочинності. Диференційна асоціація. Аномія. Типологія реакцій на соціальну напругу Р. Мертона. Теорія ярликів. Новий лівий реалізм. Система покарання та її функції.