2.1.6. Проектування адміністративних, побутових та технічних приміщень у готелі

Група адміністративних приміщень

До адміністративної групи приміщень належать: приміщення дирекції, відділ кадрів, відділ постачання, бухгалтерія, каса, планово-економічний відділ і інженерно-технічний відділ.

Характеристика адміністративної групи приміщень:

• кабінет директора: має робочу зону, зону відпочинку, прийому гостей та експозиції;

• каса: має броньовані двері, сигналізацію, вікно для видачі грошей, оснащене спеціальною решіткою;

• бухгалтерія: має робочі зони для працівників відділу, відокремлену зону або окремий кабінет головного бухгалтера, які оснащені металевими сейфами, столами, комп’ютерами; межує дверима з касою;

• відділ постачання: має робочі зони для товарознавців, експедиторів, зону для прийому споживачів;

• економічний відділ: має робочі зони для працівників відділу, відокремлену зону або окремий кабінет начальника відділу;

• інженерно-технічний відділ: має відокремлені зони головного інженера (окремий кабінет), оснащені столами, комп’ютерною технікою, сейфами тощо;

У підприємствах готельного господарства на 50-400 чоловік площа адміністративного блоку обчислюється з розрахунку 0,12-0,18 м² на одне ліжко-місце.

Приміщення адміністрації слід, як правило, групувати на перших поверхах поза основними потоками проживаючих. Склад приміщень адміністрації та їх площі слід визначати з ДБН В.2.2-20:2008 (табл.2.14).

У будинках готелів у групі адміністративних приміщень допускається розміщення офісів готельних об'єднань і туристських організацій різного типу за умови, що це не знижує комфорту проживання.

Таблиця 2.14

Рекомендований склад і площі групи адміністративних приміщень готелів

Приміщення	Площі приміщень, м2 , не менше, для готелів місткістю, місць			Примітки
	50	100	300
1 Кабінет директора	12	12	16	Для категорій **** і ***** допускається збільшення на 20%
2 Кімната відпочинку	-	-	12	Для категорій вище ***
3 Санвузол	-	-	-	Для категорій вище ***; 6 м2 - з душовою
4 Приймальня	-	8	12
5 Кабінет заступників директора	12	12	14
6 Кімната головного інженера (техніка)	-	8	12	За наявності посад
7 Кімната завгоспа	10	12	12
8 Кімната коменданта	-	-	8	За наявності посад
9 Відділ кадрів	-	-	12
10 Архів	8	12	16
11 Бухгалтерія, у тому числі:	16	22	30
а) кабінет головного бухгалтера;	-	-	8
б) робочі приміщення;	12	16	16
в) каса	4	6	6
12 Планово-виробничий або аналогічні відділи оперативного планування, у тому числі:
а) кабінет начальника;	-	-	8
б) робочі приміщення	-	12	12
13 Відділ праці і зарплати	-	-	12	За наявності посад
14 Відділ матеріально-технічного постачання	-	-	8	За наявності посад
15 Множильне (машинописне) бюро	-	-	8
16 Кабінети начальників служб експлуатації (головний енергетик, начальник сантехнічної служби, головні спеціалісти з опалення, вентиляції і кондиціонування, начальник будівельної групи та ін.)	-	-	8	За наявності посад
Продовження таблиці 2.14
Приміщення	Площі приміщень, м2 , не менше, для готелів місткістю, місць			Примітки
	50	100	300
17 Клас підвищення кваліфікації персоналу	-	-	-
18 Зал зборів	-	-	60	Допускається проведення загальних зборів у їдальні персоналу й у приміщеннях зального комплексу
19 Санвузли з умивальниками у шлюзах	За розрахунком на 50% денної зміни: жіночі - один унітаз на 12 жінок, чоловічі - один унітаз, один пісуар на 18 чоловіків

Приміщення побутового обслуговування і торгівлі

У складі готелів відповідно до їх місткості та категорії передбачаються приміщення побутового обслуговування і торгівлі, при проектуванні яких слід дотримуватися вимог ДБН В.2.2-11 та ВСН 54, а показники площ приймати слід визначати з ДБН В.2.2-20:2008 за табл. 2.15.

Таблиця 2.15

Склад і площі приміщень побутового обслуговування і торгівлі

Приміщення	Площа, м2, не менше
1 Перукарня 1)	0,25 на одного проживаючого в готелях від 50 номерів
2 Комплексний приймальний пункт 2) (дрібний ремонт одягу, хімчистка, прання і прасування тощо)	12 – за місткості 50-300 місць; 18 – за місткості 301-500 місць
3 Каси квитків на транспорт 3)	6 на одну касу
4 Каси театральні та на інші культурні і спортивні заходи 4)	6 на одну касу
5 Торговельні кіоски	3 - 4 на один кіоск
6 Магазини	За завданням на проектування
1) Передбачається для готелів категорій *** і вище. В готелях *** передбачається перукарня першої чи другої категорії відповідно до вимог ДСТУ 4094. В готелях категорій **** і ***** слід проектувати перукарню вищої категорії відповідно до вимог ДСТУ 4094, тобто перукарню-салон з косметичним кабінетом, приміщеннями для масажу, манікюру і педикюру та ін.; перукарні за розміщенням, об'ємно-планувальним рішенням, обладнанню, санітарно-технічному обладнанню повинні відповідати вимогам СанПіН 2.2.2.022. 2) Рекомендується для готелів категорій ** і *** місткістю на 100 і більше місць, 3)у готелях категорії *** і вище. 4)Для готелів усіх категорій.

Приміщення побутового обслуговування слід, як правило, проектувати відокремленими і розміщувати безпосередньо при вестибюлі готелю.

При торговельних кіосках різного призначення рекомендується передбачати підсобні приміщення з розрахунку не більше 3,0 м² на кіоск, розташовані поза громадськими зонами готелю.

Технічні приміщення

Блок підсобних і господарських приміщень існує в готелях будь-якого типу. Це приміщення обслуговуючого персоналу, різні побутові майстерні, склади, білизняні брудної і чистої білизни тощо. У невеликих готелях для них визначені нормативні площі 0,33-0,39 м² на одне ліжко-місце. Установлена також норма на шафи (білизняні ) у господарських кімнатах невеликих підприємств готельного господарства: 0,06-0,04 м² на одне ліжкомісце; на гардеробні шафи персоналу: 0,07-0, 05 м² на одну людину.

Одним з важливих складових господарських приміщень готелю є центральні білизняні чистої і брудної білизни. Вони повинні бути самостійними, ізольованими одне від одного приміщеннями. Центральна білизняна чистої білизни пов’язується вантажним ліфтом з поверховими білизняними. При ній передбачається місце для лагодження і прасування білизни. Центральна білизняна для брудної білизни пов’язується з поверховим білизнопроводом. Іноді приміщення для зберігання використаної білизни влаштовують у підвалах. Розміри білизняних кімнат визначаються будівельними нормами.

Для організації пральні в готелі необхідне приміщення, що відповідає певним технічним вимогам, а також нормам пожежної та санітарної безпеки. Для облаштування «міні-пральні» (до 500 кг у зміну) необхідно виділити приміщення площею 45-50 м² (без урахування площі білизняних складів).

Приміщення повинно мати укріплені перекриття, два евакуаційних виходи і можливість створення монтажного отвору для вносив обладнання.

Необхідні інженерні навантаження:

- тиск у магістралі водопостачання - не менше 3,5-4 атмосфер. Витрата води в середньому 1,5 м3/год. Об'єм стоку дорівнює обсягу споживання.

- Установча електрична потужність - 200 кВт.

Необхідно розрахувати інвестиції в устаткування власної пральні, а також рентабельність і терміни окупності. Алгоритм розрахунку наступний.

Приклад.

Обсяг робіт пральні. При розрахунках важливим показником є не стільки номерний фонд готелю, скільки його категорія. Так у готелях 3* зірки зміна білизни відбувається один раз у три доби. У середньому з номера в прання надходить 3,5 кг білизни. У готелях 4-5 зірок обов'язковою є щоденна зміна білизни, а з номера нараховується 5 кг білизни за рахунок додаткового текстилю (халатів тощо).

Режим роботи пральні. Найбільш ефективним графіком роботи пральні вважається щоденний при 12-ти годинній зміні. Але можливі й стандартний 8-ми годинний робочий день при 5-ти денному робочому тижні, і цілодобовий режим роботи.

Стандартний набір обладнання для пральні готелю включає:

• прально-віджимні машини;

• сушильні машини;

• прасувальний каток або каландр;

• прасувальний стіл.

Можливі прасувальний прес і пароманекен, візки та стелажі для білизни.

Розрахунок комплекту обладнання для готелю дві зірки (приклад):

• категорія «дві зірки», 196 номерів;

• кількість білизни для обробки: 200 кг білизни за зміну (120 кг - пряма білизна, 80 кг – махрової білизни, одяг персоналу - 5-8 кг);

• ступінь забруднення – середня;

• тривалість зміни - 8 годин;

• максимальна ширина прямої білизни - 2 м;

• нагрівання обладнання – електричне.

З урахуванням коефіцієнта на махрові вироби необхідно прати 230 кг / 6 циклів, отже 39 кг / цикл; завантаження сушильних машин складе 230 кг / 8 циклів - 29 кг за цикл; прасувальний каток повинен обробити 120 кг білизни, тобто продуктивність – 20 кг / год. Фасонний одяг прасується праскою.

Комплект обладнання пральні готелю дві зірки (приклад):

1. Прально-віджимна машина на 16 кг - 2 шт.

2. Прально-віджимна машина на 10 кг - 1 шт.

3. Барабанна сушарка на 16 кг - 2 шт.

4. Прасувальний каток, продуктивність 35 кг на годину - 1 шт.

5. Прасувальна дошка з паровою праскою - 1 комплект

6. Ваги до 50 кг - 1 шт.

7. Візок для мокрої білизни - 2 шт.

8. Кошик для чистої білизни - 2 шт.

9. Стіл - 2 шт.

10. Стелаж стаціонарний - 2 шт.

11. Візок-стелаж - 1 шт.

Розрахунок вартості обладнання.

Собівартість прання білизни складається з наступних складових:

• вода гаряча і холодна;

• електроенергія (або пар);

• каналізація;

• миючі засоби;

• амортизаційні витрати (термін служби професійного обладнання 15-17 років);

• зарплата персоналу (міні-пральню до 500 кг / зміна обслуговують 5-8 операторів);

• оренда приміщення.

Розрахунок терміну окупності та рентабельності.

Прийнято вважати, якщо різниця між економічною вигодою в одиницю часу і вартістю прання в комерційній пральні перевищує 15%, то інвестиції у власну пральню доцільні. Для розрахунку терміну окупності пральні готелю необхідно одноразові витрати на ремонт приміщення, закупівлю і установку устаткування розділити на економічну вигоду в одиницю часу.

Велика увага приділяється розташуванню та обладнанню технічних приміщень і установок.

Склад і площі адміністративних, побутових та технічних приміщень заносяться до табл. 2.16.

Таблиця 2.16

Склад і площі адміністративних, побутових та технічних приміщень

Найменування приміщення	Площа, м2
Разом