7.8. Реверсія конфлікту

Мета — досягти згоди з усіх аспектів соціальної дії, але на кожній фазі відновлення нормального спілкування має свій особ­ливий сенс. Поняття «реверсія» уточнює ці особливості.

Реверсія конфлікту — повернення до попередньої фази з трьох аспектів (цілі виправлення порушень):

Суб'єктивність — узгодження інтересів, діловий бік.

Реальність — корекція Я-ОБРАЗІВ, організація дискурсу.

Нормативність — віднайдення норми справедливості.

113

Виправлення порушень (кінцевий результат з усіх видів пору­шень):

Прагматичні — досягти взаємозадоволеності.

Комунікативні — порозумітися.

Легітимні — повірити у можливість справедливої «гри».

Знову друзі	Готові до співробітництва	Зруйнований образ ворога	Припинення бійки
Л	д	А	Б

Подивіться на діаграму. У латентній фазі після усунення непо­розумінь і сумнівів Я і ТИ знову стали друзями, повернулися до попередніх відносин.

У демонстративній фазі успіхом можна вважати готовність до нормального спілкування після уточнення кожним своїх позицій, після відповідного коригування когніцій. Навіть якщо опоненти раніше були друзями, не завжди після гострих суперечок відновлюється дружба, але у крайньому разі вони здатні нормаль­но спілкуватися (без сварки).

В агресивній фазі найважливішою характеристикою є ОБРАЗ ВОРОГА, тому вдалим буде вже навіть те, що ОБРАЗ ВОРОГА бу­де зруйновано, тобто розвіються підозри щодо агресивності чи ней­тралізована агресивність. Ця удача може саме й означати повернення до попередньої фази. Чи будуть потім колишні против­ники співробітничати, не так вже й важливо, головне, що нейт­ралізовані їхні устремління чинити один одному зло, що є передумовою для подальшого «лікування».

При дослідженні подружніх пар, які знову зійшлися після роз­лучення, виявилося, що їх питома вага до розведених пар і тих, що не зійшлися вдруге, дуже мала.

У батальній фазі позитивним досягненням слід вважати пере­мир'я, тобто зобов'язання не чинити агресивних дій. У противників залишаються образи ворогів, вони можуть виношувати агресивні плани, тобто повернутися в агресивну фазу, але є й передумова для подальшого просування «назад», до нормального спілкування. У побутовому варіанті перемир'я — це угода типу: «якщо ти мені нічого не чинитимеш поганого, то і я тобі нічого не буду робити». Після перемир'я противники залишилися ворогами, але як розумні люди, розуміючи, що агресивні дії погіршують їхній стан, прихо­дять до взаємної згоди не чинити їх.

Позитивність перемир'я також і в тому, що у процесі його до­сягнення шляхом переговорів вороги краще пізнають один одного, уточнюють свої інтереси і можливості, а також образи ворогів, що є передумовою для модифікації і руйнування цих образів.

Прикладом «повернення» в результаті досягнення певної згоди є арабо-ізраїльський конфлікт.

7.9. Емоції

Емоції — найважливіша складова конфлікту. Емоції не просто супроводжують конфлікт, вони є його внутрішнім стрижнем, керу­ють ним, точніше, заважають керувати конфліктом учасникам. Ос­новні емоції, що виникають у конфлікті, — це тривога, гнів, страх, ненависть. Можна назвати багато інших емоцій, що виникають у конфлікті (тут можливе виявлення всього існуючого спектра емоцій: радість перемоги, гіркота поразки і т.д.). У динаміці конфлікту важливо враховувати накопичення («накручування» як сніговика) найважливіших емоцій. На діаграмі представлено мож­ливе нагромадження основних емоцій за фазами.

Л	Д	А	Б
Тривога	Тривога	Тривога	Тривога
	Гнів	Гнів	Гнів
		Страх	Страх
			Ненависть

(Докладніше про емоції у конфлікті див.: Д. Г. Скотт, Конф-ликтн й пути их преодоления. — Киев: Внешторгиздат, 1991).

114

Розділ третій

ЗГОДА