Глава 7 динаміка конфлікту

Основні терміни: ФАЗА КОНФЛІКТУ;

фази: ЛАТЕНТНА, ДЕМОНСТРАТИВНА, АГРЕСИВНА, БАТАЛЬНА,

ЗРОСТАННЯ ПОРУШЕНЬ, ДЕФОРМАЦІЯ КОГНЩІЙ.

ФІНАЛ КОНФЛІКТУ, ЕСКАЛАЦІЯ, РЕЦИДИВ.

РЕВЕРСІЯ КОНФЛІКТУ, ЕМОЦІЙНЕ ЗРОСТАННЯ.

7.1. Фази конфлікту

Конфлікт — це процес, іноді майже «миттєвий» (сварка в авто­бусі), частіше — досить тривалий (розлучення, війна). Незалежно від тривалості конфлікту існують характерні особливості його пе­ребігу, пов'язані не так із подіями зовнішнього світу, як зі станами внутрішніх світів конфліктуючих. Свідомість особистості при втя­гуванні у конфлікт «хворобливо» викривлюється, і ці викривлення динамічно нарощуються, свідомість конфліктуючого проходить певні фази, що мають чіткі межі.

Конфлікт-хвороба розвивається за своїми законами.

Найважливіші характеристики конфлікту як процесу — ла­тентність і агресивність.

Перехід від нормального спілкування до конфліктного здебільшого непомітний (конфлікт виникає на порожньому місці). Спеціаліст, звичайно, зміг би спрогнозувати цей конфлікт, але для самих учасників конфлікту багато що більш або менш прояс­нюється тільки через деякий час.

Латентність (прихованість) — характеристика процесу, який відбувається, але зовнішньо себе не виявляє.

Зародження конфлікту, як і у будь-якої хвороби, має інкубаційний період — латентний.

Латентність на зрілій стадії характеризується зовнішнім припи­ненням спілкування, коли противники ігнорують один одного (спілкування латентне).

Протилежною латентності є демонстративність, коли учасник* виявляють себе у конфлікті, прагнучи до спілкування з метою ч переконати опонента, чи знищити його як ворога.

Спілкування у конфлікті спочатку неагресивне, тільки прої шовши певні фази, воно стає таким.

103

Виходячи з цих загальних якостей конфлікту як процесу, мож­на схематизувати динаміку конфлікту у вигляді чотирьох фаз.

Латентна	Демонстративна	Агресивна	Батальна
Л	Д	А	Б

Загальні характеристики фаз.

Латентна — процеси викривлення спілкування не-усвідомлюються, зовні спілкування виглядає нормальним.

Демонстративна — конфлікт усвідомлений, конфліктуючі це

демонструють.

Агресивна — зовні спілкування припинене, воно латентне, фор­муються образи ворога, противники виношують агресивні плани.

Батальна — демонстративно-агресивна, реалізуються агресивні

плани.

Більш розгорнуті характеристики з точнішими назвами, які, од­нак, не використовуватимуться у подальшому викладі через їх громіздкість, такі.

Латентна — порушення комунікації, стриманість, уникнення прямого зіткнення, без демонстрації емоцій; «точка плавлення» — відкрите вираження НЕВДОВОЛЕННЯ.

Демонстративна — протиставлення інтересів; порушення праг­матичні: «не хочу допомагати»; заява претензій, «точка кипіння» — припинення спілкування, НЕ РОЗМОВЛЯЮТЬ.

Латентно-агресивна — наклеп, інсинуації з використанням по­середників, руйнування загальної соціальної норми («немає спра­ведливості»); стратегія — не так реалізовувати себе, як заважати іншому. Спілкування використовується тільки для агресивних заяв; офіційний розрив спілкування з ОГОЛОШЕННЯМ ВІЙНИ.

Демонстративно-агресивна — оголошення війни; основна стра­тегія спілкування — знищення; атака на Я-КОНЦЕПЦІЮ, нена­висть, фанатизм, забуті власні передконфліктні інтереси.

«Точки переходу» (див. вище схему):

1. — Від здивування до спроб з'ясувати і переконати.

2. — Від суперечок до розриву відносин і зовнішнього припи­ нення спілкування.

3. — Від мовчазного виношування агресивних планів до «оголо­ шення війни».

4. — Ескалація конфлікту, втягування нових учасників.

Нагадаємо основні характеристики порушень спілкування.

Прагматичні: усвідомлення різниці інтересів і віра в опо­зиційність; охолодження дружніх відносин, відчуття відсутності підтримки, погрози, перешкоди його цілям, війна на знищення; не помічник, а ворог.

104

Комунікативне ізоляція, шушукання, замовчування, обман, на­клеп.

Легітимні: звинувачення у несправедливості, підступності, зло-намірах; ТИ — мерзотник, підла людина, негідник, сволота; він асоціальний, його треба притягти до відповідальності тощо.

Основні особливості процесу (динаміки) конфлікту будуть послідовно розглянуті за фазами і за трьома аспектами деформації соціальної дії.

Загальні напрями деформації:

прагматичний аспект — від порушення взаємодопомоги до відторгнення Я-КОНЦЕПЦІЇ (дискредитація інтересів і самої осо­бистості противника);

комунікативний аспект — від порушення взаєморозуміння до викривлення Я-ОБРАЗУ (різне потрактування подій, включаючи дії противника), формування образу ворога;

легітимний аспект — від порушення соціального консенсусу (норм) до відторгнення Я-СТАТУСУ (дискредитація противника як члена суспільства).

Схема динаміки конфлікту

н	Л	Д	А	Б
Учасники	Сумнів	Бажання переконати,	Підозра в агресив-	Відкрита
самооцінки	Здивування	довести важливість	них намірах	агресія про-
Інтереси Я БАЖАЮ		своїх бажань		ти Я-КОН­ЦЕПЦІЇ
Я-КОН-
ЦЕПЦІЯ
Взаємодопо-
мога
Впевненість
Ситуація	Нерозуміння	Суперечки: різнома-	Формування обра-	Я-ОБРАЗ =
Позиція		нітні інтерпретації	зу ворога: наклеп.	= ОБРАЗ
Ресурси		ситуації, критика	наговори, припи-	ВОРОГА
Я-ОБРАЗ		спільних значень	нення прямого
Взаєморозу-			спілкування
міння
Консенсус
Норми	Усвідомлення	Відстоювання свого	Він несправедли-	Агресія
Я-СТАТУС		розуміння справедли-	вий	проти Я-
Легітимність		вості		СТАТУСУ
Правила гри
Ролі			ч
Заборони
Очікування

Н -нормальне спілкування

105

Пояснення до таблиці.

Зміни за аспектами (горизонтальне читання), фаза у комплексі аспектів (вертикальне читання).

1. Зміна за прагматичним аспектом. Від здивування Я з приво­ ду ставлення ТИ до інтересів Я, через усвідомлення опозиційності інтересів і бажання переконати (запевнити з метою узгодження інтересів) до формування переконаності у злонамірах і формування власних агресивних намірів.

2. Порушення взаєморозуміння, формування специфічного об­ разу конфліктної ситуації у кожного учасника, формування образу ворога на основі викривленого Я-ОБРАЗУ фанатична переко­ наність у своїй правоті щодо інтерпретації конфліктної ситуації, а також Я-ОБРАЗУ як образу ворога.

3. Усвідомлення нормативних порушень (відчуття чогось не­ справедливого), відстоювання свого уявлення про справедливість, переконаність у несправедливості опонента і, зрештою, прагнення дискредитувати опонента як соціальне лояльну особистість.

Відторгнення Я-СТАТУСУ: «Він негідник, найнесправедливіша людина на світі!». Легітимні оцінки стосовно цієї людини змінюються на протилежні: якщо раніше відносини розвивалися у бажаному напрямі, то з розвитком конфлікту Я починає сприйма­ти противника як асоціальну особу.

Наростання і зміна когніцій:

переконаний;

сумніваюсь;

укріплюються, підтверджуються сумніви;

переконаний (вже у протилежному);

підозрюю (в агресивних намірах);

переконаний (в агресивних намірах).