- •22І-96 об'яви
- •Isbn 5-12-004799-8
- •Розділ перший спілкування
- •Глава 1
- •1.1. Учасники спілкування
- •1.2. Аспекти спілкування
- •1.3. Види спілкування
- •1.4. Фази спілкування
- •1.5. Порушення спілкування
- •1.6. Відновлення нормального спілкування
- •2. 1. Інтереси я
- •2.2. Когніції я
- •2.3. Дія я
- •2.4. Комунікація
- •3.1. Рольові очікування
- •3.2. Я-образ
- •3.3. Інтеракція
- •Глава 4
- •4.1. Особистість, група і суспільство
- •4.2. Соціальна норма
- •4.3.Я-статус
- •4.4. Спілкування як гра за правилами
- •Розділ другий
- •Глава 5 феноменологія конфлікту
- •5.1. Суб'єктивність конфлікту
- •5.2. Реальність конфлікту
- •5.3. Нормативність конфлікту
- •5.4. Конфлікт і суперництво
- •5.5. Конфлікти: характеристика і типи
- •Глава 6 аналітика конфлікту
- •6.1. Конфліктна проблема
- •6.2. Учасники конфлікту
- •6.3. Конфліктні інтереси
- •6.4. Конфліктна ситуація
- •6.5. Позиція учасника конфлікту
- •6.6. Картографія конфлікту
- •6.7. Конфлікт і влада
- •Глава 7 динаміка конфлікту
- •7.1. Фази конфлікту
- •7.2. Динаміка нагромадження порушень
- •7.3. Латентна фаза
- •7.4. Демонстративна фаза
- •7.5. Агресивна фаза
- •7.6. Батальна фаза
- •7.7. Фінал конфлікту
- •7.8. Реверсія конфлікту
- •7.9. Емоції
- •Глава 8
- •8.1. Виправлення порушень спілкування
- •8.2. Крок назустріч. Психологічний компроміс
- •Глава 9
- •9.1. «Кліматичні збурювання» та їх причини
- •II. Внутрішні:
- •9.2. «Кліматичні збурювання» і усунення конфліктів
- •Глава 10
- •10.1. Прагматична раціональність
- •10.2. Раціональна комунікація у конфлікті
- •Сітка томаса — кілменна
- •Глава 1. Аспекти спілкування 14
6.2. Учасники конфлікту
Учасники конфлікту — люди, які не задоволені спілкуванням у зв'язку з його порушеннями. Учасники намагаються використати це спілкування для реалізації своїх інтересів. Вони згодні з іншими спільниками у тому, що вони учасники (внутрішня оцінка). Інші можуть вважати когось учасником, хоч він сам не заперечує (зовнішня оцінка).
86
Учасник актуальний — той, хто справляє вплив на позицію хто прагне змінити конфліктну ситуацію, він робить усе, щоб її змінити
Учасник потенціальний оцінює ситуацію як таку, що зачіпає його інтереси, але не прагне справляти вплив на неї.
У випадку зі страйком водіїв тролейбусів службовець, якому потрібний тролейбус, — потенціальний учасник, оскільки цей страйк зачіпає його інтереси (запізниться на роботу). Ми втягуємося в конфлікт, коли не тільки усвідомлюємо цю залежність, а й прагнемо вплинути на ситуацію.
Коли дехто «сторонній» побачить в цілому конфліктну ситуацію і оцінить її з погляду своїх інтересів, то спочатку він стає потенційним учасником, а потім, прагнучи (або втягуючись іншими) змінити ситуацію, — реальним учасником конфлікту. Так було у Першій світовій війні, яка розпочалася з пострілу студента; потім стали підключатися до війни одна за одною європейські країни. У Другій світовій війні США не були реальними учасниками, поки японці не розбомбили Пірл-Харбор.
Брати участь у конфлікті можна по-різному, і існують спеціальні слова-уточнення різних видів участі.
Опоненти — учасники конфлікту, які вважають свої інтереси неузгодженими.
Противник — опонент, який прагне реалізувати свої інтереси за рахунок нейтралізації інтересів іншого (агресивний стосовно інтересів опонента).
Агресор — противник, який виявляє агресивність.
Агресивність — намагання зробити зло іншому.
Ворог — противник, інтерес якого — знищити противника (не обов'язково фізичне знищення).
Прихильники — учасники, що співробітничають з Я.
Співчуваючий — той, хто бачить конфлікт з точки зору Я.
Засуджуючий — той, хто бачить конфлікт з точки зору ТИ.
Посередник — учасник, інтерес якого — ліквідувати конфлікт.
Арбітр — учасник, мета якого проаналізувати конфлікт і дати рекомендації щодо його ліквідації.
У попередньому параграфі вказувалося, що існують складнощі визначення учасників конфлікту. У книзі «Виграти може кожний...» даються конкретні рекомендації щодо визначення учасників.
Можна вносити до списку учасників: окремих осіб, цілі команди, відділи, групи або організації (тобто: продавці, секретарші, директори, клієнти, народ, уряд і т. д.).
Можна згрупувати (розкласифікувати) учасників залежно від спільності їхніх інтересів стосовно даного конфлікту.
Можлива «суміш» групових і особистих категорій.
Наприклад, якщо розписується карта для визначення співвідношення між кількістю учнів і викладачів для шкіл, до неї будуть втягнуті вчителі, учні, директор, відділ освіти, батьки і,
87
можливо, районні депутати і засоби масової інформації, хоч конфліктна проблема може зачіпати тільки перші три групи.
Якщо, наприклад, складається карта між двома співробітниками в конторі, можна включити до неї не тільки їх двох, а й інших співробітників, об'єднавши їх в одну групу; можливо, що доцільнішим буде складний варіант — включення всіх поіменно і навіть додавання до списку імені начальника відділу.