- •Хфв "Транспорт України"
- •З м і с т
- •1 Основні положення і поняття охорони праці
- •2. Законодавство України про охорону праці
- •2.1 Закон України “Про охорону праці”
- •Розділ і
- •Розділ II Гарантії прав на охорону праці
- •Розділ III Організація охорони праці
- •Розділ IV Стимулювання охорони праці
- •Розділ V Нормативно-правові акти з охорони праці
- •Розділ VI Державне управління охороною праці
- •Розділ VII
- •Розділ VIII
- •Розділ IX Прикінцеві положення
- •2.2 Система управління охороною праці на залізничному транспорті, її складові та функціонування
- •2.3 Охорона праці у колективному договорі
- •2.4 Навчання, інструктажі і перевірка знань з охорони праці
- •2.4.1 Загальні положення
- •2.4.2 Навчання і перевірка знань працівників дистанції із питань охорони праці при прийомі на роботу й у процесі роботи
- •2.4.3 Навчання і перевірка знань із питань охорони праці посадових осіб і спеціалістів дистанції
- •2.4.4 Інструктажі з питань охорони праці
- •2.4.5 Стажування (дублювання) і допуск робітників до роботи
- •2.5 Контроль за станом охорони праці в дистанції сигналізації і зв’язку
- •2.5.I Загальні положення
- •2.5.2 Ступінчатий (адміністративно – громадський) контроль за станом охорони праці в дистанції сигналізації і зв’язку
- •3 Травматизм та професійні захворювання
- •3.1 Небезпечні і шкідливі виробничі чинники на залізничному транспорті
- •3.2 Профілактіка травматизму та професійних захворювань
- •3.3 Порядок розслідування і обліку нещасних випадків
- •3.3.1 Загальні положення
- •3.3.2 Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування і облік
- •3.3.3 Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •3.4 Порядок відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті
- •3.4.1 Загальні положення
- •3.4.2 Розмір відшкодування шкоди
- •3.4.3 Порядок і термін виплати суми відшкодування шкоди
- •3.5 Про обов’язкове державне страхування
- •4. Гігієна праці та виробнича санітарія
- •4.1 Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії на залізничному транспорті
- •4.2 Інженерна психологія і організація робочого місця
- •4.3 Освітлення, вентиляція і опалення приміщень
- •4.3.2 Вентиляція.
- •4.4 Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці
- •5. Техніка безпекив дистанції сигналізації тазв’язку
- •5.1 Загальні вимоги безпеки на залізничному транспорті
- •5.2 Електробезпека
- •5.2.1 Небезпека поразки електричним струмом
- •5.2.2 Попередження поразки людини електричним струмом
- •5.2.3 Звільнення потерпілого від дії електричного струму й надання йому першої допомоги
- •5.3 Заходи безпеки при монтажі й обслуговуванні пристроїв, конструкцій і споруд сцб і зв’язку
- •5.3.1 Обслуговування рейкових кіл
- •5.3.2 Обслуговування високовольтних ліній автоблокування
- •5.3.3 Роботи з обслуговування пристроїв сортувальних гірок
- •5.3.4 Заходи безпеки при монтажі устаткування і конструкцій у приміщеннях
- •5.3.5 Заходи безпеки при перевірці дії змонтованого устаткування під напругою
- •5.3.6 Заходи безпеки при утримуванні акумуляторних приміщень
- •5.4 Ремонт і поточне обслуговування пристроїв електричної централізації
- •5.4.3 Вимоги техніки безпеки під час виконання робіт при обслуговуванні централізованих стрілок і рейкових кіл.
- •5.4.4 Вимоги безпеки при обслуговуванні світлофорів і релейних шаф.
- •5.4.5 Вимоги безпеки по закінченню робіт.
- •5.4.6 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
- •5.5 Ремонт і поточне обслуговування кабелів зв’язку
- •5.5.1 Загальні положення. Основними видами робіт із технічного обслуговування кабельних ліній зв’язку є:
- •5.5.2 Вимоги безпеки перед початком роботи.
- •5.5.3 Вимоги безпеки під час виконання робіт при навантаженні і розвантаженні барабанів із кабелем.
- •5.5.4 Вимоги безпеки при виконанні земляних робіт.
- •5.5.5 Вимоги безпеки при прокладці кабелів.
- •5.5.6 Вимоги безпеки при роботі в телефонній каналізації.
- •5.5.7 Вимоги безпеки при виробництві робіт на повітряних лініях.
- •Проведення робіт під час проходження поїздів забороняється. Підвішувати проводи зв’язку над проводами лінії електропередачі з напругою вище 380 в забороняється.
- •5.5.8 Вимоги безпеки при роботі з інструментом.
- •Всі інструменти, механізми і пристосування повинні бути справні і періодично перевірятися з реєстрацією в журналах перевірок.
- •5.5.9 Вимоги безпеки при роботі з паяльною лампою.
- •5.5.10 Вимоги безпеки у аварійних ситуаціях на залізниці.
- •5.6 Техніка безпеки при експлуатації вантажопідйомних машин
- •5.7 Надання першої медичної допомоги
- •5.7.1 Основа забезпечення ефективності надання першої медичної допомоги.
- •5.7.2 Звільнення потерпілого від дії чинників, що травмують.
- •6 Пожежна безпека на залізничному транспорті
- •6.1 Загальні положення
- •6.1.1Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки
- •6.1.2 Обов’язки посадових осіб дистанції сигналізації та зв’язку щодо забезпечення пожежної безпеки
- •6.1.3 Протипожежні інструктажі.
- •6.2 Заходи пожежної безпеки на робочих місцях
- •6.3 Вимоги пожежної безпеки до службово-технічних будівель сигналізації, блокування і зв’язку
- •6.4 Порядок дій адміністрації і технічного персоналу дистанції й пожежної охорони під час ліквідації пожежі
- •6.5 Положення про добровільну пожежну дружину
- •6.6 Засоби гасіння пожеж
- •6.7 Пожежна сигналізація
- •7. Природоохоронна діяльність в дистанціях сигналізації та зв’язку
- •7.1 Утилізація люмінесцентних ламп
- •7.2 Утилізація відпрацьованих акумуляторів
- •Список літератури
- •Кому_________________________________
- •Забороняю з......………… годин "___" 200___р. Експлуатацію
- •Припис одержав
- •Припис № 14
- •За збереження і цілісність пломби несе відповідальність _____ _______________ ______________
- •61054 М. Харків-54, вул. Барабашова 6, корпус 2, кімната 39, тел.26-20-55.
- •Державний ___________ інспектор
- •Начальник Харьковской дистанции сигнализации и связи южд
- •Розділи з охорони праці в колективному договорі дистанції сигналізації й зв’язку
- •5. Поліпшення умов і охорони праці в дистанції
- •6. Додаткові пільги та гарантії соціального захисту працівників дистанції та членів їх сімей
- •Погоджування з охорони праці між адміністрацією та профкомом дистанції сигналізації та зв’язку
- •К а р т а у м о в п р а ц і
- •1 Оцінка факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •Продовження таблиці
- •Додаток е положення
- •I Загальні положення
- •2 Порядок дій за системою інформації “Людина на колії!”
- •3 Контроль і аналіз дії системи інформації “Людина на колії!”
- •4 Стимулювання дій за системою інформації “Людина на колії!”
- •Природоохоронних заходів по харківській дистанції сигналізації та зв’язку на 2004 рік
- •"Охорона праці в галузі"
5.5.10 Вимоги безпеки у аварійних ситуаціях на залізниці.
Старшому електромеханіку у випадку одержання сповіщення про аварію з рухомим складом або стихійного лиха, що явилися причиною припинення руху поїздів або порушення дії пристроїв кабельних ліній зв’язку в межах ділянки, яка обслуговується, а також при особливих випадках браку, який пов’язаний із порушенням роботи пристроїв у найкоротший строк прибути на місце дії і після ознайомлення з обставинами доповісти про це черговому інженеру або керівництву дистанції. Якщо випадок відбувся на станції, то разом із черговим по станції скласти акт про положення і стан пристроїв кабельних ліній зв’язку. При цьому забороняється знімати пломби з пристроїв, а також навішувати їх знову або змінювати положення приладів. До відновлення нормальної дії пристроїв кабельних ліній зв’язку дозволяється приступити тільки за вказівкою керівництва дистанції сигналізації і зв’язку
При виявленні навмисного ушкодження пристроїв кабельних ліній зв’язку на станції або перегоні вжити заходів для усунення ушкодження, оформити особисто або по телефону запис у Журналі огляду і доповісти про те, що трапилось, змінному інженеру дистанції сигналізації і зв’язку або керівництву.
5.6 Техніка безпеки при експлуатації вантажопідйомних машин
Робота, яка пов’язана з навантаженням, розвантаженням, складанням та транспортуванням вантажів, повинна виконуватись у відповідності з вимогами безпеки праці, встановленими державними стандартами та Правилами з техніки безпеки та виробничої санітарії при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт на залізничному транспорті. Основним заходом по поліпшенню та полегшенню умов праці при виконанні цих робіт, а також по забезпеченню безпеки працюючих, є широке впровадження засобів механізації.
Вантажно-розвантажувальні роботи проводять під керівництвом досвідченого робітника, який повинен знати діючі правила з техніки безпеки та виробничої санітарії. При використанні вантажопідйомних кранів перевірка знань такого робітника проводиться за участю інспектора по кранах. Якщо робітник (керівник) показав задовільні знання, то йому видається спеціальне посвідчення.
Для забезпечення безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах з використанням вантажопідйомних машин та механізмів начальник дистанції сигналізації та зв’язку своїм наказом призначає:
відповідальну особу по нагляду за безпечною експлуатацією вантажопідйомних машин, знімних вантажозахватних пристроїв та тари – головного інженера дистанції;
відповідних за технічносправний стан вантажопідйомних кранів – керівників цехів, в підпорядкуванні яких знаходиться персонал, який обслуговує ці крани;
відповідальних за безпечне виконання робіт по переміщенню вантажів кранами - начальників дільниць, старших електромеханіків.
Для управління та обслуговування вантажопідйомних машин з механічним приводом начальник дистанції наказом призначає машиністів кранів. Для обслуговування машин з електричним приводом призначається електромонтер. Управління автомобільним краном доручають водію, який атестований на право виконувати вантажно-розвантажувальні роботи. Для підвішування вантажу на крюк вантажопідйомної машини в дистанції сигналізації та зв’язку допускаються робітники основних професій, які атестовані на зачіплювача вантажів.
Піднімання та перемішений вантажів виконують справними кранами. Маса вантажу не повинна перевищувати вантажопідйомність крана. На вантажопідйомних машинах повинна бути табличка, на якій вказаний реєстраційний номер, вантажопідйомність та дата наступного випробування. Стропальник повинен використовувати вантажозахватні пристрої, які відповідають масі та характеру вантажу. Вантажозахватні пристрої повинні бути справними та мати клейми з позначками номера, дати випробування та вантажопідйомності.
Перед початком виконання робіт вантаж підіймають на висоту 200÷300 мм та перевіряють правильність стропування, стійкість крана та дію гальм. Забороняється відтягувати вантаж під час його підйому, переміщення та опускання.
При різкому зниженню бачимості (туман, снігопад, сильний дощ) та при силі вітру 10 м/с та більше роботи з використанням кранів припиняють.
Розвантажені або підготовлені до навантаження вантажі складують біля колії та закріплюють таким чином, щоб не порушувати габариту наближення споруд. Вантажі (окрім баласту для колійних робіт) при висоті штабеля до 1,2 м укладають від наружньої грані головки рейки на відстані не менше 2 м, а при більшій висоті – не менше 2,5 м.
Вантажі вздовж колії необхідно розташувати з розривами для відходу робітників з колії при проході поїзда.
Розвантажуючи залізничні вагони, використовують сходи з дощок завтовшки не менш як 6 см і завдовжки 4,5...6,0 м з прибитими через кожні 0,5 м планками для упирання ніг. Ширина сходів повинна бути не меншою ніж 1 м для руху в один бік; 1,5 м – при двобічному русі. Сходи, призначенні для піднімання на висоту понад 2 м, огороджують поручнями з бортовими дошками. Допускається ухил сходів не більш як 1:3.
Для навантаження (розвантаження) вантажів вагою більше 50 кг і при підійманні вантажів на висоту більше 2м потрібно використовувати засоби механізації.
Правилами встановлені норми перенесення поодинці вантажів (на відстань до 25 м) слідуючого максимального навантаження:
а) особи чоловічої статі:
16-18 років – 16 кг;
старші 18 років – 50 кг;
б) для жінок:
при переміщенні вантажів при чередуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину) – 10 кг;
при переміщенні вантажів постійно на протязі робочої зміни – 7 кг.
в) загальна маса вантажу, який не повинен перевищуватися протягом години (сюди входить маса тари) :
з робочої поверхні - 350 кг;
з підлоги - 175 кг;
при переміщенні вантажу у візках, зусилля не повинно перевищувати 10 кг.
Робота вантажопідйомних машин без будь - яких обмежень дозволяється на відстані 30 м та більше від ліній електропередачі (ЛЕП), яка знаходиться під напругою. При необхідності роботи кранів на відстані ближче 30 м від ЛЕП, в охоронній зоні необхідно мати наряд - дозвіл, виданий організацією, яка експлуатує ЛЕП. Охоронною зоною вздовж ЛЕП є простір, який знаходиться від крайніх проводів на відстані: 2 м для ЛЕП напругою 1 кВ; 10 м для ЛЕП напругою від 1 кВ до 20 кВ включно; 15 м для ЛЕП 35 кВ; 20 м для ЛЕП 110 кВ; З0 м для ЛЕП 500 кВ. При роботі в охоронній зоні всі вантажопідйомні машини повинні бути заземлені за допомогою мідного провідника з перерізом не менше 25 мм2.
На електрифікованих залізничних коліях робота кранів на залізничнім ходу дозволяється після зняття напруги і заземлення контактної мережі. Якщо стріла крана на дрезині пересувається тільки горизонтально, а відстань між стрілою та частинами контактної мережі, які знаходяться під напругою, більше 2 м, то такі роботи виконуються без зняття напруги. Робота на рухомому складі, який розташований на відстані від 2 до 4 м від струмоведучих частин контактної мережі, виконується без зняття напруги і заземлення контактної мережі, але під наглядом спеціально виділеної особи (електромонтера района контактної мережі). При роботі на відстані більше 4 м від частин контактної мережі, які знаходяться під напругою, нагляд не потрібен.
Знімні вантажозахватні пристрої після виготовлення та ремонту повинні пройти технічне опосвічення. Під час технічного опосвічення знімні вантажозахватні пристрої оглядають та випробують навантаженням в 1,25 рази перевищуючи їх номінальне навантаження. На випробувані пристрої прикріпляють бірку, на якій нанесено граничний вантаж підіймання та дата випробування. В процесі експлуатації знімні вантажозахватні пристрої періодично оглядають: захвати - щомісячно, стропи - через кожні 10 діб.
Сталеві дротові канати (рис. 7) перед використанням на вантажопідйомних машинах треба перевірити розрахунком на міцність. Канати, які застосовуються для виготовлення стропів, розраховують на розтяг залежно від кількості; віток каната, на якому підвішений вантаж, і від кута їхнього нахилу до вертикалі. Якщо до крюка підвішений вантаж вагою Q, то натяг кожної вітки каната визначається за формулою:
, (Н)
де Q - вага вантажу, Н;
n - кількість віток каната;
c - коефіцієнт, що характеризує кут α нахилу стропів.
Якщо кут α дорівнює 0; 15; 30; 45; 60о, то коефіцієнт с відповідно становить 1,00; 1,03; 1,І5; 1,42; 2,00. Перед експлуатацією сталевих канатів перевіряється коефіцієнт запасу їх міцності:
де KЗ коефіцієнт запасу міцності,який приймається від 3 до 9 відповідно до призначення і умов використання канату;
Р - розривне зусилля каната (береться з сертифіката), Н.
а) б)
Крок сукання
Рис. 7 - Шестипрядний канат конструкції 6х19:
а) – переріз каната; б) – крок сукання
При розрахунку стропів, призначених для підйому вантажів з обв’язуванням або зачепленням крюками, кільцями чи сергами слід брати KЗ 6.
У процесі експлуатації канати періодично оглядають, звертаючи увагу на те, щоб на них не було вузлів, щоб не випиналися сталки, щоб не було ознак поверхневого зношення, перерваних сталок або окремих дротів. Канати бракують, якщо мають місце: визначена кількість обривів дротів на одному кроці звивки, помітні ознаки корозії та поверхневого зношення. Норми бракування канатів подано у таблиці 4:
Таблиця 4 - Допустима кількість обривів дротів у сталевому канаті з одним органічним осердям (на одному кроці сукання)
Початковий коефіцієнт запасу міцності на розтяг |
Канат хрещатого / одностороннього сукання | |||
6·19=114 |
6·37=222 |
6·61=366 |
18·19=342 | |
До 6 (включно) |
12/16 |
22/11 |
36/18 |
36/18 |
Від 6 до 7 |
14/7 |
26/13 |
38/19 |
38/19 |
Понад 7 |
16/8 |
30/15 |
40/20 |
40/20 |
Примітка. Цифрами 6; 18 визначено кількість сталок; 19; 37; 61 - кількість дротів у кожній сталці.
При зношенні або корозії більше 40% діаметра дротів, а також при обриві сталки канат вибраковують.
Для запобігання аваріям і травмам під час роботи вантажопідйомні машини повинні мати такі запобіжні та блокувальні пристрої: кінцеві вимикачі, обмежувачі та покажчики вантажопідйомності, обмежувачі перекосу, покажчики перекосу крана, протиугінні пристрої, сигнальні прилади. Застосування на кранах того чи іншого приладу залежить від їх вантажопідйомності, роду приводу, конструктивного виконання, правил та стандартів.
До пуску в експлуатацію всі крани підлягають реєстрації в технічній інспекції котлонагляду, за винятком кранів з ручним приводом, мостових пересувних та поворотних консольних кранів вантажопідйомністю до 10 т включно, які управляються з підлоги за допомогою пульта, стрілових і баштових кранів вантажопідйомністю до 1 т включно, стрілових кранів, розрахованих на роботу з постійним вилітом стріли.
Реєстрація вантажопідйомних машин проводиться у місцевих органах технічного нагляду на підставі письмової заяви керівника підприємства та паспорта крана. У заяві підприємства повинно бути вказано, що на підприємстві є особи, котрі здійснюють нагляд за безпечною експлуатацією крана, а також кваліфікований персонал для обслуговування крана, крім того повинно бути підтверджено, що технічний стан допускає його технічну експлуатацію.
Перереєстрація вантажопідйомної машини проводиться після реконструкції машини, передачі її іншому власнику, перестановки на нове місце, ремонту, якщо на машину було складено новий рапорт.
Для одержання дозволу на введення в експлуатацію вантажопідйомної машини, що підлягає реєстрації в органах технічного нагляду, власник крана повинен повідомити орган технічного нагляду не пізніше ніж за п’ять днів до пуску машини.
Технічний огляд вантажопідйомних машин, що підлягають реєстрації в органах технічного нагляду, проводиться інженерно - технічним працівником з нагляду за вантажопідйомними машинами за участю осіб, відповідальних за справний їх стан. Дата й результати технічного огляду повинні бути занесені в паспорт механізму або машини.
Розрізняють повний та частковий огляд. Повний технічний огляд складається з огляду стану вантажопідйомної машини, статичного та динамічного випробувань під навантаженням; частковий огляд проводять тільки візуально, без випробувань. Повний технічний огляд вантажопідйомних машин виконується перед введенням в експлуатацію, не рідше одного разу на три ріки; частковий - один раз на рік.
Під час огляду перевіряють у роботі: всі механізми, електрообладнання, прилади та пристрої безпеки, гальма, апарати управління, освітлення, сигналізацію, стан металоконструкцій, крюкові підвіски, сталеві канати та їхні кріплення, блоки та їхні деталі, елементи підвішування стріли, відповідність мас противаги та баласту, а також стан колії та її заземлення.
При статичному випробуванні контролюють міцність крана та його елементів, а у стрілового крана, крім того, вантажну стійкість. Статичне випробування проводять шляхом підйому вантажу, маса якого перевищує на 25% номінальну вантажопідйомність крана.
Під час статичного випробування стрілового крана стрілу встановлюють відносно ходової платформи в положення, яке відповідає найменшій стійкості крана; потім вантаж підіймають на висоту 200-300 мм і витримують протягом 10 хвилин. Якщо вантаж не опустився на землю, огляд не виявив тріщин, деформацій та інших пошкоджень, вважається, що кран витримав випробування.
Динамічне випробування вантажопідйомних механізмів проводиться вантажем, маса якого на 10% перевищує вантажопідйомність крана (допускається вантажем, що відповідає номінальній вантажопідйомності), лише за умови одержання позитивних результатів статичного випробування.
Результати технічного огляду (повного або часткового) в усіх випадках відображають у паспорті крана, додаючи вказівку щодо строку наступного огляду.