Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Охорона праці та її постанова в дистанції сигналізації та зв'язку / Охорона праці та її постанова в дистанції сигналізації та зв'язку.doc
Скачиваний:
239
Добавлен:
08.08.2013
Размер:
3.11 Mб
Скачать

3.4.2 Розмір відшкодування шкоди

Розмір відшкодування загубленого потерпілим заробітку, встановлюється у відповідності зі ступенем утрати професійної працездатності і середньомісячного заробітку, що він мав до ушкодження здоров’я.

Утрачений заробіток або його частина відповідно ступеню втрати професійної працездатності виплачується Фондом у повному розмірі, тобто без обліку розміру пенсії по інвалідності, а також незалежно від одержуваних постраждалим інших видів пенсій, заробітку (доходу) і стипендії.

Якщо відповідно до медичного висновку потерпілого установлена стійка втрата працездатності, одноразова допомога потерпілому повинна бути не менш суми, визначеної з розрахунку його середньомісячного заробітку за кожен відсоток утрати їм професійної працездатності.

Стійкою втратою працездатності вважається будь-яка втрата професійної працездатності, обумовлена МСЕК.

При тимчасовій утраті працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання Фонд виплачує потерпілому одноразову допомогу на додаткові витрати на лікування в порядку і розмірах, передбачених законодавством.

У випадку смерті потерпілого розмір одноразової допомоги його сім’ї повинний бути не менш п’ятилітнього заробітку і, крім того, не менш однорічного заробітку потерпілого на кожного утриманця, а також на його дитину, що народилася після його смерті.

Якщо комісією з розслідування нещасного випадку установлений факт невиконання потерпілим вимог нормативних актів з охорони праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшений у порядку, обумовленому трудовим колективом по представленню Фонду і профспілкового комітету підприємства, але не більше ніж на 50%.

Визначений розмір утраченого заробітку або відповідна його частина в залежності від ступеня втрати постраждалим професійної працездатності корегуванню убік зменшення не підлягає.

Моральний збиток відшкодовується за заявою потерпілого до Фонду про характер морального шкоди або висновку медичних органів у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі, розмір якої визначається в кожнім конкретному випадку на підставі:

  • домовленості сторін (роботодавця, профспілкового органа і потерпілого чи уповноваженої їм особи);

  • рішення комісії з трудових спорів;

  • рішення суду.

Розмір відшкодування морального шкоди не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітної плати незалежно від будь-яких інших виплат.

Фонд відшкодовує потерпілому витрати на медичну і соціальну допомогу (на додаткове харчування, придбання лік, спеціальний медичний і звичайний догляд, побутове обслуговування, протезування, санітарно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування і т.п.).

При визначенні розмірів витрат на медичну і соціальну допомогу ступінь провини потерпілого в ушкодженні його здоров’я не враховується. Ці витрати відшкодовуються, якщо необхідність їх обумовлена висновками МСЕК.

Витрати на ліки, лікування, протезування (крім протезів з дорогоцінних металів), придбання санаторно-курортних путівок, предметів догляду за потерпілим визначаються на підставі рецептів лікарів, чи довідок рахунків про їхню вартість.

Розмір витрат на необхідний догляд за потерпілим у залежності від характеру цього догляду визначається МСЕК і не може бути менш:

  • трьох мінімальних заробітних плат – на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи і т.п.);

  • двох мінімальних заробітних плат – на звичайний догляд;

  • однієї мінімальної заробітної плати – на побутовий догляд (збирання кімнати, прання білизни і т.д.)

Витрати на догляд за потерпілим відшкодовуються Фондом незалежно від того, ким вони виконуються.

У випадку смерті потерпілого від нещасного випадку витрати на його поховання несе Фонд. (ст.21 "2")

Середньомісячний заробіток для обчислення розмірів відшкодування потерпілому втраченого заробітку (або відповідної його частини) визначається за бажанням потерпілого за 12 чи за 3 останніх повних календарних місяці роботи, що передували каліцтву, а при професійному захворюванні – стійкій утраті професійної працездатності.

Якщо працівнику встановлене професійне захворювання після переходу (звільнення) його з роботи, з якою пов’язане це ушкодження здоров’я, то середній заробіток береться за 12 чи за бажанням потерпілого, за останніх повних 3 календарних місяці до часу переходу (звільнення) з цієї роботи.