- •Хфв "Транспорт України"
- •З м і с т
- •1 Основні положення і поняття охорони праці
- •2. Законодавство України про охорону праці
- •2.1 Закон України “Про охорону праці”
- •Розділ і
- •Розділ II Гарантії прав на охорону праці
- •Розділ III Організація охорони праці
- •Розділ IV Стимулювання охорони праці
- •Розділ V Нормативно-правові акти з охорони праці
- •Розділ VI Державне управління охороною праці
- •Розділ VII
- •Розділ VIII
- •Розділ IX Прикінцеві положення
- •2.2 Система управління охороною праці на залізничному транспорті, її складові та функціонування
- •2.3 Охорона праці у колективному договорі
- •2.4 Навчання, інструктажі і перевірка знань з охорони праці
- •2.4.1 Загальні положення
- •2.4.2 Навчання і перевірка знань працівників дистанції із питань охорони праці при прийомі на роботу й у процесі роботи
- •2.4.3 Навчання і перевірка знань із питань охорони праці посадових осіб і спеціалістів дистанції
- •2.4.4 Інструктажі з питань охорони праці
- •2.4.5 Стажування (дублювання) і допуск робітників до роботи
- •2.5 Контроль за станом охорони праці в дистанції сигналізації і зв’язку
- •2.5.I Загальні положення
- •2.5.2 Ступінчатий (адміністративно – громадський) контроль за станом охорони праці в дистанції сигналізації і зв’язку
- •3 Травматизм та професійні захворювання
- •3.1 Небезпечні і шкідливі виробничі чинники на залізничному транспорті
- •3.2 Профілактіка травматизму та професійних захворювань
- •3.3 Порядок розслідування і обліку нещасних випадків
- •3.3.1 Загальні положення
- •3.3.2 Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування і облік
- •3.3.3 Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •3.4 Порядок відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті
- •3.4.1 Загальні положення
- •3.4.2 Розмір відшкодування шкоди
- •3.4.3 Порядок і термін виплати суми відшкодування шкоди
- •3.5 Про обов’язкове державне страхування
- •4. Гігієна праці та виробнича санітарія
- •4.1 Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії на залізничному транспорті
- •4.2 Інженерна психологія і організація робочого місця
- •4.3 Освітлення, вентиляція і опалення приміщень
- •4.3.2 Вентиляція.
- •4.4 Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці
- •5. Техніка безпекив дистанції сигналізації тазв’язку
- •5.1 Загальні вимоги безпеки на залізничному транспорті
- •5.2 Електробезпека
- •5.2.1 Небезпека поразки електричним струмом
- •5.2.2 Попередження поразки людини електричним струмом
- •5.2.3 Звільнення потерпілого від дії електричного струму й надання йому першої допомоги
- •5.3 Заходи безпеки при монтажі й обслуговуванні пристроїв, конструкцій і споруд сцб і зв’язку
- •5.3.1 Обслуговування рейкових кіл
- •5.3.2 Обслуговування високовольтних ліній автоблокування
- •5.3.3 Роботи з обслуговування пристроїв сортувальних гірок
- •5.3.4 Заходи безпеки при монтажі устаткування і конструкцій у приміщеннях
- •5.3.5 Заходи безпеки при перевірці дії змонтованого устаткування під напругою
- •5.3.6 Заходи безпеки при утримуванні акумуляторних приміщень
- •5.4 Ремонт і поточне обслуговування пристроїв електричної централізації
- •5.4.3 Вимоги техніки безпеки під час виконання робіт при обслуговуванні централізованих стрілок і рейкових кіл.
- •5.4.4 Вимоги безпеки при обслуговуванні світлофорів і релейних шаф.
- •5.4.5 Вимоги безпеки по закінченню робіт.
- •5.4.6 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
- •5.5 Ремонт і поточне обслуговування кабелів зв’язку
- •5.5.1 Загальні положення. Основними видами робіт із технічного обслуговування кабельних ліній зв’язку є:
- •5.5.2 Вимоги безпеки перед початком роботи.
- •5.5.3 Вимоги безпеки під час виконання робіт при навантаженні і розвантаженні барабанів із кабелем.
- •5.5.4 Вимоги безпеки при виконанні земляних робіт.
- •5.5.5 Вимоги безпеки при прокладці кабелів.
- •5.5.6 Вимоги безпеки при роботі в телефонній каналізації.
- •5.5.7 Вимоги безпеки при виробництві робіт на повітряних лініях.
- •Проведення робіт під час проходження поїздів забороняється. Підвішувати проводи зв’язку над проводами лінії електропередачі з напругою вище 380 в забороняється.
- •5.5.8 Вимоги безпеки при роботі з інструментом.
- •Всі інструменти, механізми і пристосування повинні бути справні і періодично перевірятися з реєстрацією в журналах перевірок.
- •5.5.9 Вимоги безпеки при роботі з паяльною лампою.
- •5.5.10 Вимоги безпеки у аварійних ситуаціях на залізниці.
- •5.6 Техніка безпеки при експлуатації вантажопідйомних машин
- •5.7 Надання першої медичної допомоги
- •5.7.1 Основа забезпечення ефективності надання першої медичної допомоги.
- •5.7.2 Звільнення потерпілого від дії чинників, що травмують.
- •6 Пожежна безпека на залізничному транспорті
- •6.1 Загальні положення
- •6.1.1Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки
- •6.1.2 Обов’язки посадових осіб дистанції сигналізації та зв’язку щодо забезпечення пожежної безпеки
- •6.1.3 Протипожежні інструктажі.
- •6.2 Заходи пожежної безпеки на робочих місцях
- •6.3 Вимоги пожежної безпеки до службово-технічних будівель сигналізації, блокування і зв’язку
- •6.4 Порядок дій адміністрації і технічного персоналу дистанції й пожежної охорони під час ліквідації пожежі
- •6.5 Положення про добровільну пожежну дружину
- •6.6 Засоби гасіння пожеж
- •6.7 Пожежна сигналізація
- •7. Природоохоронна діяльність в дистанціях сигналізації та зв’язку
- •7.1 Утилізація люмінесцентних ламп
- •7.2 Утилізація відпрацьованих акумуляторів
- •Список літератури
- •Кому_________________________________
- •Забороняю з......………… годин "___" 200___р. Експлуатацію
- •Припис одержав
- •Припис № 14
- •За збереження і цілісність пломби несе відповідальність _____ _______________ ______________
- •61054 М. Харків-54, вул. Барабашова 6, корпус 2, кімната 39, тел.26-20-55.
- •Державний ___________ інспектор
- •Начальник Харьковской дистанции сигнализации и связи южд
- •Розділи з охорони праці в колективному договорі дистанції сигналізації й зв’язку
- •5. Поліпшення умов і охорони праці в дистанції
- •6. Додаткові пільги та гарантії соціального захисту працівників дистанції та членів їх сімей
- •Погоджування з охорони праці між адміністрацією та профкомом дистанції сигналізації та зв’язку
- •К а р т а у м о в п р а ц і
- •1 Оцінка факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •Продовження таблиці
- •Додаток е положення
- •I Загальні положення
- •2 Порядок дій за системою інформації “Людина на колії!”
- •3 Контроль і аналіз дії системи інформації “Людина на колії!”
- •4 Стимулювання дій за системою інформації “Людина на колії!”
- •Природоохоронних заходів по харківській дистанції сигналізації та зв’язку на 2004 рік
- •"Охорона праці в галузі"
4.3 Освітлення, вентиляція і опалення приміщень
4.3.1 Освітлення.
На залізничному транспорті чітка видимість і розрізнення сигналів (світлофорів, світлових покажчиків, сигналів огородження і ін.), показань приборів на пультах управління можливе тільки при достатній освітленості розглянутого предмета, правильному розміщенні джерел світла стосовно освітлюваного об’єкта й об’єктів стосовно ока працюючого.
Збільшення швидкостей руху на залізничному транспорті, використання цвіту як сигнального засобу (світлофори, забарвлення рухомого складу, сигнальний спецодяг, дорожні знаки й ін.) висувають підвищені вимоги до зорового органу людини, особливо до його кольоророзрізняючої функції. У зв’язку з цим і здійснюється ретельний добір осіб, що займають посади, зв’язані з безпекою руху поїздів.
Освітлення виробничих приміщень може бути природним і штучним і має велике практичне значення. Світло впливає на фізіологічні процеси, що відбуваються в організмі людини. Погане освітлення не тільки гнітить організм, негативно діючи на нервову систему людини, але і приводить до швидкої стомлюваності і зниження працездатності. Особливо важливо мати раціональне освітлення в тих виробничих приміщеннях чи на тих робочих місцях, де трудова діяльність пов’язана з розрізненням дрібних предметів або їхніх деталей (ремонтно-технологічних дільниць, контрольно-вимірювальних пунктів і т.п.). Тому освітлення виробничих приміщень нормовано, причому норми освітленості постійно удосконалюються.
Освітленість повинна бути:
достатньою для швидкого і легкого розрізнення об’єктів роботи, відповідати характеру виробничих функцій;
не змінюватися в часі; бути рівномірною, без різких тіней;
між об’єктом розгляду і фоном, на якому розглядається об’єкт, необхідна деяка контрастність;
джерело світла не повинно створювати відблисків на об’єкті розгляду і осліплювати працюючого.
Наведені вимоги підтверджені не тільки дослідженнями, але і виробничою практикою. Так, достатнє освітлення забезпечується не тільки світловим потоком, але і тим, як відбивається світло від стін і стелі, яка контрастність між фоном і деталлю.
Природне освітлення використовується для загального освітлення виробничих і підсобних приміщень. Воно створюється променистою енергією сонця і на організм людини діє найбільше сприятливо. Якість освітлення природним світлом характеризується коефіцієнтом природної освітленості Кпо, який визначається з виразу
Кпо=Ев/Ез100%,
де Ев – горизонтальна освітленість у середині приміщення (внутрішня), лк;
Ез – горизонтальна освітленість зовні (зовнішня), лк.
З метою створення найбільш сприятливих умов праці встановлені норми природної освітленості. Коефіцієнти природної освітленості виробничих приміщень обумовлюються в залежності від характеру роботи і ступеня точності.
Штучне освітлення розрізняють загальне, місцеве і комбіноване (загальне і місцеве). Загальна система штучного освітлення призначена для створення рівномірного освітлення у всьому приміщенні. Для цього необхідно, щоб світильники рівномірно розподілялися по всьому приміщенню і були однотипні. При місцевому освітленні світильники розміщаються безпосередньо над робочими місцями таким чином, щоб досягалася максимальна освітленість робочої поверхні і не було її затемненості. У виробничих приміщеннях застосування тільки місцевого освітлення не допускається.
Для штучного освітлення застосовуються електричні джерела світла – лампи розжарювання, люмінесцентні лампи денного світла, люмінесцентні ртутні лампи низького і високого тиску, у тому числі, з виправленою кольоровістю типу ДРП і ін.
Для освітлення виробничих приміщень і території рекомендується більш широко використовувати люмінесцентні лампи. Це пов’язано з тим, що спектр їхнього випромінювання не спотворює колірні відтінки. Крім того, при менших витратах енергії вони дозволяють створити рівні освітленості, необхідні для виконання будь-якої точної роботи. Лампи розжарювання спотворюють колірні відтінки, світлова віддача їх значно нижче, а споживання електроенергії більше, ніж у люмінесцентних. Норми штучного освітлення виробничих об’єктів для системи загального освітлення приведені в табл. 2
Таблиця 2 - Норми штучного освітлення виробничих об’єктів для системи загального освітлення
|
Об’єкт освітлення |
Розряд і підрозряд зорової роботи |
Освітленість не менше, лк |
Поверхня, на якій нормована освітленість | |
|
при люмінесцентних лампах |
при лампах розжарювання | |||
|
Будинки зв’язку | ||||
|
Апаратна |
III, б |
300 |
200 |
Протягом 2 м від підлоги у вертикальній площині на приладах |
|
Телеграф і АТС |
III, б |
300 |
200 |
Також |
|
Акумуляторна |
V, в |
100 |
50 |
На рівні підлоги і на стелажах |
|
Аванкамера (перед акумуляторною і кислотною) |
— |
— |
— |
На рівні підлоги |
|
Кислотна |
VIII, а |
75 |
30 |
Також |
|
Блок-станція (резервний двигун-генератор) |
VIII, а |
75 |
30 |
Також |
|
Пост електричної централізації | ||||
|
Апаратна |
III, б |
300 |
200 |
Протягом 2 м від підлоги у вертикальній площині на приладах |
|
Релейна |
III, б |
300 |
200 |
Також |
|
Кодовий зв’язок |
III. б |
300 |
200 |
Також |
|
Акумуляторна |
V, в |
100 |
50 |
На рівні підлоги і на стелажах |
|
Аванкамера (перед акумуляторною и кислотною) |
— |
— |
— |
На рівні підлоги |
|
Контрольно-випробувальні станції і контрольні пункти автостопів і поїзного радіозв’язку | ||||
|
Приміщення контрольного пункту |
V, б |
150 |
100 |
На рівні 0,8 м від підлоги |
|
Приміщення випробувального пункту |
III, г |
200 |
150 |
Також |
Примітка. Для приміщень контрольно-випробувальних пунктів і ремонтно-технологічних ділянок може бути застосована система комбінованого освітлення з освітленістю 400 і 200 лк відповідно.
Будь-який пристрій, що складається з джерела світла (лампи) і освітлювальної арматури, називається освітлювальним приладом. Освітлювальні прилади можуть бути ближньої дії – світильники, і далекої – прожектори. Світильники в залежності від характеру розподілу світлового потоку у верхню і нижню півсфери поділяються на три класи: прямого, відбитого і розсіяного світла.
Світильники прямого світла застосовуються в основному для загального освітлення в приміщеннях, де коефіцієнт відбиття робочих поверхонь, стін і стелі незначний. Для освітлення виробничих приміщень, у яких стіни і стеля пофарбовані у світлі тони, використовуються світильники розсіяного світла. Світильники відбитого світла у виробничих приміщеннях застосовують вкрай рідко.
Територія залізничних станцій, вузлів, привокзальних площ і платформ, будівельних майданчиків і інших подібних об’єктів освітлюється прожекторами і лампами ДРЛ, ДСКТ, КГ. Прожектори використовуються також і на локомотивах для освітлення шляху (колії), що лежить попереду потяга при його русі. Недоліком прожекторного освітлення є його сліпуча дія і велика нерівномірність освітлення, тому усе ширше використовуються нові джерела світла, зазначені вище.