7. Природоохоронна діяльність в дистанціях сигналізації та зв’язку

Охорона навколишнього середовища є однією із важливих і найбільш гострих проблем, які стоять сьогодні перед людством. Зростаюча інтенсивність промислового та сільскогосподарчого виробництва призводить до глобальних змін, наслідки яких для людства та планети не можливо прогнозувати. Поруч з галузями, які традиційно порушують екологічну рівновагу: енергетикою, металургією, хімією – значний вплив на навколишнє середовище здійснює транспорт, в тому числі і залізничний.

Залізничний транспорт України – технічно складний транспортний комплекс. Для забезпечення процесу перевезення на мережі 6 залізниць розташовані 1684 станції, 68 основних та 34 оборотних депо, 51 вантажне вагонне депо, 16 пасажирських депо, 110 дистанцій колії, 23 механізованих дистанції вантажно-розвантажувальних робіт, 38 КМС, 37дистанцій цивільних споруд, 69 дистанцій сигналізації та зв’язку, 43 дистанції електропостачання та інші підприємства.

В сучасних умовах загальної комп’ютеризації процесу перевезень, все більший вплив на діяльність залізничного транспорту здійснюють пристрої автоматики, телемеханіки та зв’язку, які обслуговуються дистанціями сигналізації та зв’язку. Вплив дистанцій сигналізації та зв’язку на екологічні обставини обумовлено наступними чинниками:

• споживання невідновних природних ресурсів під час експлуатації пристроїв СЦБ та зв’язку (паливо, масло, велика кількість кольорових металів) в 2-5 разів більше ніж в країнах заходу;

• низька паливна економічність автотранспорту, великий обсяг споживання електроенергії релейними пристроями СЦБ;

• використання для розміщення структур підприємств СЦБ родючих земель;

• забруднення повітря, водойм та грунту токсичними речовинами в результаті експлуатації автотранспорту;

• забруднення природного середовища сміттям та відходами експлуатаційної діяльності;

• забруднення водойм стоками, які мають нафтопродукти, феноли, кислоти, луги та інші шкідливі речовини.

В останній час на залізничному транспорті актуалізувалась робота по зменшенню шкідливого впливу на навколишнє природне середовище, зменшення використання природних ресурсів, дотримання природного законодавства. В дистанціях сигналізації та зв’язку щорічно складається план природоохоронних заходів (додаток Ж). План природоохороних заходів складається з наступних видів природоохоронної діяльності:

1. Організаційні заходи.

2. Охорона атмосферного повітря.

3. Охорона та раціональне використання земель.

4. Охорона надр та раціональне використання природних рослинних ресурсів.

5. Охорона та раціональне використання водних ресурсів.

6. Раціональне використання, збереження та знешкодження відходів виробництва та побутових відходів.

7. Інші природоохоронні заходи, до яких відноситься своєчасна сплата за:

• водовідведення;

• дезинфікаційні роботи;

• податок на землю;

• контроль викидів в атмосферу.

Джерело фінансування природоохоронних заходів дистанції сигналізації та зв’язку – експлуатаційні витрати.

7.1 Утилізація люмінесцентних ламп

Відпрацьовані люмінесцентні лампи відносять до промислових відходів першого класу небезпеки. Для освітлення невеликих приміщень та робочих місць ремонтно - технологічних дільниць (РТД) використовують люмінесцентні лампи низького тиску:

• білого світла – ЛБ(40; 80 Вт);

• холодно-білого світла – ЛКБ(40; 80 Вт);

• тепло-білого світла – ЛТБ(40; 80 Вт);

• денного світла – ЛД(40; 80 Вт).

Вказані типи ламп мають невелику кількість ртуті, яка створює тиск парів приблизно 0,01 мм.рт.ст. При ушкодженні люмінесцентних ламп навколишнє середовище забруднює ртуть та її пари, сполуки ртуті. Металева ртуть та пари ртуті – сильна отрута, яка має кумулятивні властивості і відноситься до ферментативної отрути, яка викликає важкі отруєння навіть від незначної кількості пару.

З урахуванням річного споживання ламп, яке по статистичним даним Укрзалізниці коливається від 20 до 35 тисяч штук, місця їх складування та зберігання є потенціальними джерелами забруднення навколишнього середовища. В дистанціях сигналізації та зв’язку відходи люмінесцентних ламп накопичуються в окремих приміщеннях і один-два рази на рік вивозяться для подальшої утилізації.

Відпрацьовані ртутні лампи, в відповідності з “Класифікатором відходів” ДК 005-96 підлягають утилізації по технології, яка дозволяє вилучати ртуть та переробку скляних балонів. Ця технологія, в відповідності з вимогами санітарно-епідеміологічної служби, існує на виробництвах з добичі ртуті (Микитівка Донецької області) або на заводах, які виробляють газорозрядні лампи (Полтава). Загальна сума витрат на утилізацію ртутних ламп по підприємствам Укрзалізниці складає понад 20 тисяч гривень за рік.

Рекомендації щодо зберігання люмінесцентних ламп та їх відходів в дистанціях сигналізації та зв’язку:

1. Для зберігання відходів ламп кожна дистанція повинна мати приміщення, в якому вільно можна помістити річне споживання ртутних ламп та їх відходів.

2. Приміщення зберігання ламп повинно бути обладнане примусовою витяжною вентиляцією, стеля та стіни пофарбовані масляною фарбою, підлога не повинна мати щілини та тріщини.

3. Приміщення необхідно обладнати металевими стелажами, на які не повинні падати пряме сонячне випромінювання або теплове випромінювання від опалювальних приладів. Забороняється захламляти приміщення.

4. Допускається спільне зберігання нових ламп та відходів (зберігання на різних стелажах) .

5. Нові лампи зберігаються в заводській тарі, відходи люмінесцентних ламп зберігаються в металевій герметизованій тарі з резиновим ущільнювачем.

6. Габарити тари підбирають по розміру ламп, які необхідно упакувати, пересіваючи стружкою.

7. Видача нових ламп з дозволу керівника підрозділу та завідуючого складським приміщенням при умові здачі старих ламп.

8. Щорічно проводити інвентаризацію відходів люмінесцентних ламп за формою №1 - “Токсичні відходи”.

9. Періодичність вивозу відходів люмінесцентних ламп узгоджувати із службою сигналізації і зв’язку.

10. Здійснювати контроль за станом повітряного середовища в приміщенні скла­дування ламп. Періодичність контролю узгоджувати з санітарно-епідеміологіч­ною службою.

По мірі накопичення відходів ламп в складському приміщенні дистанції виникає необхідність їх вилучення для подальшої утилізації. Найбільш раціональним є варіант централізованого збору відходів ламп по складам дирекції перевезень, тому що дистанціям з невеликим річним споживанням ламп економічно не вигідна індивідуальна здача на підприємство утилізації.

Укрзалізниця рекомендує проводити утилізацію ламп на заводі Газорозрядних ламп м. Полтава чи на ртутному комбінаті м. Микитівка.