Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
METODIChKA_FINANSOVIJ_MENEDZhMENT.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
01.05.2015
Размер:
2.27 Mб
Скачать

Питання для самостійного опрацювання теми

  1. Вартість активів підприємства та методи її оцінки.

  2. Ефективність використання активів підприємства: показники оцінки та способи підвищення.

  3. Поняття та склад активів підприємства.

  4. Політика формування активів.

  5. Визначення потреби в окремих видах активів та оптимізація їх складу.

  6. Оцінка сукупної вартості активів підприємства.

  7. Виконайте реферати з теми.

  8. Виконайте завдання для самостійної роботи з теми.

Для засвоєння матеріалу з питань самостійної роботи слід скористатись літературними джерелами, періодичними видан­ня­ми та ресурсами Інтернету.

Теми рефератів

  1. Особливості гудвіла й синергізму, їх значення у формуванні активів підприємства.

  2. Джерела фінансових коштів, що авансуються в активи під­при­ємства.

  3. Визначення потреби фінансових ресурсів, що авансуються, у формування оборотних активів підприємства.

  4. Оцінка реального стану дебіторської заборгованості на під­приємстві. Сутність факторингових операцій.

  5. Обґрунтування амортизаційної політики підприємства.

Література: 1, 3, 7, 9–13, 19, 20.

[Вгору] [Вниз]

Тема 5. Формування фінансової структури капіталу підприємства Алгоритм вивчення теми Методичні рекомендації до вивчення теми

Формування активів підприємства здійснюється за рахунок інвестованого в них капіталу.

Інвестований капітал являє собою фінансові ресурси підпри­ємства, що спрямовуються на формування його активів і ві­до­бражаються в підсумку пасиву його балансу. У залежності від належності фінансових коштів у складі інвестованого капіталу, основними його складовими частинами є власний та позичковий капітал.

Слід розглянути окремі форми власного й позичкового ка­піталу. Ефективність діяльності підприємства залежить не тіль­ки від обсягу та структури його активів, але й від фінансової структури капіталу, інвестованого в них.

Фінансова структура капіталу являє собою співвідношення власного й позичкового капіталу, що використовується підпри­ємством у процесі його господарської діяльності. Структура ка­піталу визначає рівень рентабельності активів і власного капі­талу, фінансову стійкість і платоспроможність, рівень фінан­со­вих ризиків та ефективність фінансового менеджменту в цілому.

Для забезпечення ефективної діяльності процес формування фінансової структури капіталу підприємства повинен бути під­порядкований певній політиці.

Політика формування фінансової структури капіталу являє собою частину загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає в забезпеченні такого поєднання використання власного й позичкового капіталу, яке оптимізує співвідношення прий­нятного ризику фінансової стійкості та високої рентабельності власних фінансових коштів.

У процесі вивчення теми важливо з’ясувати особливості визначення вартості залучення капіталу підприємства з різних джерел, а також методи визначення потреби в капіталі для но­вого підприємства.

Загальна потреба в капіталі для нового підприємства включає дві групи витрат: передстартові витрати та стартовий капітал.

Вивчення даної теми необхідно розпочати з визначення капіталу як об’єкта, на який постійно можна впливати з метою отримання нових доходів. Капітал як важливий фактор вироб­ництва має певну вартість, що формує рівень операційних і фі­нансових витрат. Вартість капіталу – це ціна, яку платять під­при­ємці за його залучення з різних джерел. Ціна джерел фі­нан­сування (вартість капіталу) вимірюється відсотковою ставкою, що потрібно платити інвесторам, які вкладають свій капітал у підприємство. Джерела надходження капіталу класифікуються на позикові й власні, кожне з яких має свої особливості.

Політика формування фінансової структури капіталу являє собою частину загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає в забезпеченні такого поєднання власного й позичково­го капіталу, яке оптимізує співвідношення прийнятного ризику, фінансової стійкості та достатньої рентабельності. Процес її розробки включає послідовні етапи.

Вартість капіталу являє собою середню ціну, що підприєм­ство сплачує за його залучення з різних джерел. Її визначення проводиться за середньою арифметичною зваженою. Спочатку визначається середньозважена вартість власного капіталу, по­тім – середньозважена вартість позичкового капіталу, а вже після цього розраховується загальна середньозважена вартість всього капіталу.

Фінансовий важіль виражає ефект, що полягає в підвищенні рентабельності власного капіталу за рахунок збільшення частки позичкового капіталу в загальній його сумі:

ЕФЛ= (1 –Ра) (1 –СВ ) (ПК:ВК ), (4)

де  ЕФЛ– ефект фінансового важелю, що полягає у прирості рен­­табельності власного капіталу, %;

Ра– рівень рентабельності використання активів підпри­єм­ства, %;

СВ– ставка відсотка за кредит;

ПК– сума позичкового капіталу;

ВК– сума власного капіталу.

Ефект фінансового важеля проявляється у прирості рента­бель­ності власного капіталу за рахунок залучення позикового.

Знання механізму впливу фінансового важеля на рівень при­бутковості власного капіталу та рівень фінансового ризику до­зволяє цілеспрямовано управляти як вартістю, так і струк­ту­рою капіталу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]